ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
25 жовтня 2019 року Справа № 923/719/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (м. Херсон),
до відповідача: Державної установи "Дар'ївська виправна колонія № 10" (с. Дар'ївка Білозерського району Херсонської області),
про стягнення 54 784 грн. 04 коп.,
учасники справи не викликались (не повідомлялись).
Позивач 23.08.2019 року звернувся до суду з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 44 211 грн. 27 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 8255 грн. 07 коп. пені, 827 грн. 15 коп. 3% річних, 1490 грн. 55 коп. інфляційні витрати, а також происть розглянути позовну заяву у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2019 року справу розподілено судді Нікітенко С.В.
У зв'язку з перебуванням судді Нікітенко С.В. на лікарняному та необхідністю вирішення питання щодо подальшого руху позовної заяви, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Цим розподілом 27.08.2019 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 28.08.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.
Повне рішення у справі ухвалено 25.10.19.
Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:
на виконання умов Договору на постачання електроенергії № 20054 від 21.06.2003р., у грудні 2018 року згідно Акту № 12а прийому-передачі активної електроенергії Позивач поставив Відповідачу активну електроенергію в кількості 180696 кВт/год, з яких Споживачем сплачено лише 3200 грн., залишок не сплачених коштів за спожиту електричну енергію складає 44 211,27 грн. (основний борг), рахунок № 20054а від 31.12.2018 р. Споживачем отримано особисто 08.01.2019р., кінцева дата для його сплати є 14.01.2019 р.;
крім того, Позивачем було нараховано Відповідачеві за несвоєчасну оплату рахунків за активну електроенергію: 8 255,07 грн. пені; 827,15 грн. З % річних; 1 490,55 грн. інфляційних витрат.
Відповідач, повідомлений про строк подання відзиву належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (ухвала суду від 28.08.19 отримана Відповідачем 03.09.19, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення), не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не подав.
Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
23.08.19 - позов.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.
З'ясувавши обставини на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
23 липня 2003 року між Акціонерним товариством «Херсонобленерго» (надалі за текстом рішення - Позивач, Постачальник, АТ «Херсонобленерго») та Державною установою «Дар'ївська виправна колонія (№10)» (надалі за текстом рішення - Відповідач, Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 20054 (надалі за текстом рішення - Договір).
Відповідно до умов п. 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
На момент укладення договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). (п.2.1 Договору).
Відповідач згідно п. 1 Додатку № 2 до Договору «Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до елекгропостачальної організації» знімає показання електролічильників, встановлених на своїх об'єктах (передбачених у додатку №5 Договору), 25 числа у місяці з 31 днем, 23 числа у місяці з 29 днями, 24 числа у місяці з 30 днями та 22 числа у місяці з 28 днями, та згідно п.п. 1, 2 Додатку № 2 оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період, який надає до розрахункового відділу Позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.
Пунктом 3 Додатку №2 до Договору встановлено, що рахунки на оплату електричної енергії Відповідач повинен сплатити протягом 5 операційних днів від дня отримання Споживачем рахунка Постачальника електричної енергії.
На виконання умов Договору на постачання електроенергії №20054 від 21.06.2003р., у грудні 2018 року згідно Акту №12а прийому-передачі активної електроенергії Позивач поставив Відповідачу активну електроенергію в кількості 180696 кВт/год, з яких Споживачем сплачено лише 3200 грн. Залишок не сплачених коштів за спожиту електричну енергію складає 44 211,27 грн. Рахунок №20054а від 31.12.2018 р. Споживачем отримано особисто 08.01.2019р., кінцева дата для ного сплати є 14.01.2019 р.
Відповідно до умов п.2.3.1 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору.
Відповідно до умов п. 3.1.1 Договору Постачальник має право отримувати від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.
Відповідно до умов п. 5 додатку № 2 до Договору № 20054 у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Позивачем було нараховано Відповідачеві за несвоєчасну оплату рахунків за активну електроенергію: 8 255,07 грн. пені; 827,15 грн. З % річних; 1 490,55 грн. інфляційних витрат.
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Відповідно до ч. 6 ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань": «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін».
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону: «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку судові витрати, понесені Позивачем, покладаються на Відповідача.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної установи "Дар'ївська виправна колонія № 10" (адреса місцезнаходження: 75032, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Дар'ївка; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 08564676) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (адреса місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Пестеля, 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 05396638) 44211грн.27коп. основного боргу, 1490грн.55коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 827грн.15коп. з урахуванням 3% річних, 8255грн.07коп. пені, 1921грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 25.10.19.
Суддя Ю.В. Гридасов