пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 жовтня 2019 р. Справа № 903/636/19
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №903/636/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахист Донбас”, смт. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія Старосілля”, с. Боратин, Луцького району, Волинської області
про стягнення 70 860,64 грн.,
за участю представників:
від позивача: н/з,
від відповідача: Хохлов В.О. - адвокат (дов. від 15.04.2019),
19.08.2019 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява б/н і дати Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахист Донбас” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія Старосілля” 70 860,64 грн., з них: 36 847,01 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки № КС 52-1/18 від 10.05.2018 товар, 14 052,34 грн. - 48% річних, 10 403,98 грн. пені, 7 369,40 грн. штрафу, 2 187,92 грн. збитків, завданих інфляцією.
Ухвалою суду від 27.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахист Донбас” було залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрозахист Донбас” строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів доплати судового збору в розмірі 858,08 грн. Господарському суду Волинської області - протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.
09.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрозахист Донбас” на виконання вимог ухвали суду від 27.08.2019 подало платіжне доручення № 2114 від 04.09.2019 про сплату судового збору в розмірі 858,08 грн.
Ухвалою від 11.09.2019 суд відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначив на 09.10.2019, запропонував сторонам подати суду у строк до 07.10.2019 року позивачу: будь-які додаткові докази в обгрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідачу: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); докази направлення відзиву позивачу; позивачу (на власний розсуд): відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.
03.10.2019 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив б/н від 03.10.2019 на позов, в якому позовні вимоги визнає частково, зазначає, що основну суму заборгованості ТзОВ “Мрія Старосілля” перерахувало на рахунок ТзОВ “Агрозахист Донбас” 22.08.2019 платіжним дорученням № 800, яке додає до матеріалів справи. Відповідач у відзиві не погоджується з періодом нарахування штрафних санкцій, вважає, що нараховувати штрафні санкції потрібно з 24.05.2019, оскільки змістився строк оплати за договором поставки № КС 52-1/18 від 10.05.2018 у зв'язку з направленням позивачем на адресу ТзОВ “Мрія Старосілля” вимоги №18 від 22.05.2019 про оплату боргу, в якій було встановлено термін оплати 36 847,01 грн. не пізніше 24.05.2019.
Представник позивача в судове засідання 09.10.2019 не з'явився. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301037778626.
В судовому засіданні 09.10.2019 представник відповідача позовні вимоги визнав частково, зазначив, що основну суму заборгованості в розмірі 36 847,01 грн. ТзОВ “Мрія Старосілля” перерахувало на рахунок ТзОВ “Агрозахист Донбас”, позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій не визнав з підстав, викладених у відзиві.
В судовому засіданні 09.10.2019 було оголошено перерву до 23.10.2019.
В судове засідання 23.10.2019 позивач уповноваженого представника не направив. Позивач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301037863712.
Враховуючи те, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, судом 23.10.2019 було вирішено спір за відсутності представника позивача, зважаючи на те, що позивач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.
10.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрозахист Донбас” як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мрія Старосілля” як покупцем було укладено договір поставки № КС 52-1/18, згідно з п. 1.1. якого постачальник в терміни, визначені договором, зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.
Відповідно до п. 3.1. договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.
Між сторонами було укладено наступні додатки до договору № КС 52-1/18 від 10.05.2018:
- додаток №1 від 10.05.2018, згідно з яким загальна ціна товару складає 743 179,42 грн., оплата товару здійснюється в строк до 30.05.2018;
- додаток №2 від 21.05.2018, згідно з яким загальна ціна товару складає 19 347,79 грн., оплата товару здійснюється в строк до 15.06.2018;
- додаток №3 від 23.05.2018, згідно з яким загальна ціна товару складає 42 201,60 грн., оплата товару здійснюється в строк до 30.06.2018;
- додаток №4 від 24.05.2018, згідно з яким загальна ціна товару складає 213 579,84 грн., оплата товару здійснюється в строк до 08.06.2018;
- додаток №5 від 30.05.2018, згідно з яким загальна ціна товару складає 82 580,83 грн., оплата товару здійснюється в строк до 30.06.2018;
- додаток №6 від 20.06.2018, згідно з яким загальна ціна товару складає 154 601,10 грн., оплата товару здійснюється в строк до 15.07.2018;
- додаток №7 від 02.07.2018, згідно з яким загальна ціна товару складає 125 459,47 грн., оплата товару здійснюється в строк до 30.07.2018;
- додаток №8 від 12.10.2018, згідно з яким загальна ціна товару складає 44 674,09 грн., оплата товару здійснюється в строк до 26.10.2018.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 425 624,14 грн., що підтверджується видатковими накладними №4643 від 16.05.2018, №4737 від 17.05.2018, №4929 від 22.05.2018, №4869 від 21.05.2018, №4629 від 16.05.2018, №5899 від 15.06.2018, №5732 від 08.06.2018, №5259 від 30.05.2018, №6043 від 20.06.2018, №6256 від 02.07.2018, №8983 від 12.10.2018, №9096 від 22.10.2018.
Видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплені печатками підприємств.
До звернення позивача з позовом до суду відповідач частково оплатив товар - на суму 100 000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 130 від 30.05.2018, копією виписки з банківського рахунку позивача.
Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2018 сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про залік зустрічних взаємних вимог на суму 1 280 950,05 грн.
Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.10.2018 сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про залік зустрічних взаємних вимог на суму 7 827,08 грн.
Отже, станом на час надіслання позовної заяви до суду (14.08.2019) у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в розмірі 36 847,01 грн.
Після звернення позивача з позовом до суду (позовна заява надіслана до суду 14.08.2019) платіжним дорученням № 800 від 22.08.2019 відповідач перерахував позивачу заборгованість в розмірі 36 847,01 грн., а тому провадження у справі про стягнення з відповідача 36 847,01 грн. заборгованості підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Позивач в позовній заяві просить також стягнути з відповідача 14 052,34 грн. - 48% річних за період з 27.10.2018 по 12.08.2019, 10 403,98 грн. пені за період з 27.10.2018 по 12.08.2019, 7 369,40 грн. штрафу, 2 187,92 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2018 - червень 2019.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не виконав зобов'язань з оплати вартості товару у строки, встановлені додатками до договору поставки № КС 52-1/18 від 10.05.2018.
Пунктом 7.1.1. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.
Згідно із п. 7.9. договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років.
Перевіривши розрахунок суми пені за допомогою програмного комплексу «Ліга. Закон», суд встановив, що розрахунки пені є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи умову 7.9. договору поставки № КС 52-1/18 від 10.05.2018, зважаючи на порушення відповідачем строків виконання зобов'язання з оплати вартості товару, визначених додатками до договору, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 10 403,98 грн. пені за період з 27.10.2018 по 12.08.2019.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.7. договору поставки № КС 52-1/18 від 10.05.2018 передбачено, що у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 даного договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 48% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
Іншого розміру відсотків додатками до договору встановлено не було.
Отже, сторони в договорі узгодили інший розмір процентів річних, ніж встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок суми процентів річних, збитків, завданих інфляцією, за допомогою програмного комплексу «Ліга. Закон», суд встановив, що розрахунки процентів річних, збитків, завданих інфляцією, є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства. У зв?язку із порушенням строків виконання зобов?язання з оплати вартості переданого товару підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 14 052,34 грн. - 48% річних за період з 27.10.2018 по 12.08.2019, 2 187,92 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2018 - червень 2019.
Відповідно до п. 7.8. договору в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань з оплати переданого товару більше ніж на 10 днів, а тому вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 369,40 грн. також підлягає до задоволення. Штраф нараховано від суми несвоєчасно оплаченого товару в розмірі 36 847,01 грн., виходячи з розрахунку: 36 847,01 грн. х 20%=7 369,40 грн.
Доводи відповідача про те, що змістився строк оплати за договором поставки № КС 52-1/18 від 10.05.2018 у зв'язку з направленням позивачем на адресу ТзОВ “Мрія Старосілля” вимоги №18 від 22.05.2019 про оплату боргу, в якій було встановлено термін оплати 36 847,01 грн. не пізніше 24.05.2019, судом до уваги не беруться з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи порядок та строки розрахунків за переданий товар були визначені в додатках до договору №КС 52-1/18 від 10.05.2018.
Відповідно до ч. 1 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.
Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.
Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту частини першої статті 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.
За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки клопотання про повернення судового збору в частині закриття провадження у справі від позивача не надходило, правові підстави для повернення судового збору в цій частині відсутні.
У зв'язку із частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 526, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 230, 231, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 36 847 грн. 01 коп. заборгованості закрити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія Старосілля” (45605, Волинська область, Луцький район, с.Боратин, вул. Шкільна, буд.74, код ЄДРПОУ 38768183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахист Донбас” (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт.Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 4-В, код ЄДРПОУ 30048570) 10 403 грн. 98 коп. пені, 7 369 грн. 40 коп. штрафу, 14 052 грн. 34 коп. - 48% річних, 2 187 грн. 92 коп. збитків, завданих інфляцією, 922 грн. 09 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено: 25.10.2019.
Суддя І. О. Якушева