ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
02 жовтня 2019 року м. Київ№ 826/7864/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Васильченко І.П., суддів Вєкуа Н.Г., Патратій О.В., при секретарі Мельник А., розглянувши в судовому засіданні справу
за позовом Розпорядника майна Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» арбітражного керуючого Мучінського І.Д.
до Фонду державного майна України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Кабінету Міністрів України
треті особи Публічне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно», Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним Розпорядження КМУ від 10.05.2018 року № 358-р
за участю представників сторін:
від позивача: Мучінський І.Д.
від відповідачів: Ізвєков К.В. (ФДМУ), Дудник А.О. (КМУ)
від третіх осіб: Пальчик М.О. , Герасименко К.Ю.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Кабінету Міністрів України, яким, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
1. Визнати протиправними дії Фонду державного майна України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо включення Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до проекту «Переліку об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації в 2018 році»;
2. Визнати протиправним та нечинним Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року № 358-р «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації в 2018 році» в частині включення до додатку вказаного Розпорядження Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»;
3. Зобов'язати Фонд державного майна України прийняти рішення про припинення приватизації Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль».
Представником Фонду державного майна України заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі, оскільки спір щодо приватизації об'єкта державної власності має вирішуватись в порядку господарського судочинства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини та доводи, викладені в клопотанні про закриття провадження у справі, суд доходить висновку про його обґрунтованість з огляду на наступне.
Як вже зазначалось вище, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідачів щодо включення ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до переліку об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації та зобов'язати відповідачів припинити приватизацію ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль».
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16, а також в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/6396/17.
Як вбачається з позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, даний спір пов'язаний із приватизацією об'єкта державної власності - ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль».
Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а в силу наведених приписів статті 20 ГПК України має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
За таких обставин суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 238, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Фонду державного майна України про закриття провадження у справі задовольнити частково.
Закрити провадження в адміністративній справі № 826/7864/18 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Фонду державного майна України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо включення Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до проекту «Переліку об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації в 2018 році» та зобов'язання Фонду державного майна України прийняти рішення про припинення приватизації Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль».
Ухвала може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.П. Васильченко
Судді Н.Г. Вєкуа
О.В. Патратій
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 07.10.2019 року.