ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
30 вересня 2019 року справа №826/14902/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Статус-Трейд")
доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року №0314081207
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, оскільки ним належним чином виконані вимоги податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних шляхом своєчасного формування та відправлення податкових накладних у гранично встановлені строки та протягом операційного дня.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14902/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із тим, що за результатами перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для застосування штрафу згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
У судовому засіданні 29 жовтня 2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 39 травня 2018 року №0314081207 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 1201 Податкового кодексу України до ТОВ "Статус-Трейд" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 6 626 423,23 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 662 642,33 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 11 травня 2018 року №5519/26-15-12-07-20/41115387 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Статус-Трейд" за березень 2018 року (далі по тексту - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за березень 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: податкова накладна від 07 березня 2018 року №66 зареєстрована 02 квітня 2018 року із затримкою 2 дні; податкова накладна від 06 березня 2018 року №61 зареєстрована 02 квітня 2018 року із затримкою 2 дні; податкова накладна від 06 березня 2018 року №60 зареєстрована 02 квітня 2018 року із затримкою 2 дні; податкова накладна від 15 березня 2018 року №89 зареєстрована 02 квітня 2018 року із затримкою 2 дні.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Положеннями підпункту 201.10 пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
При цьому, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246).
Пунктом 1 Порядку №1246 визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно пунктів 12-14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Отже, законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних.
При цьому, ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а саме ДФС України, на яку покладено обов'язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків. Підставою для відмови у прийнятті податкових накладних в електронному вигляді може бути лише порушення їх формування у відповідності до податкового законодавства України.
Як зазначено в акті перевірки, позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних за березень 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно наведеному в акті перевірки переліку.
Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 1201.1 пункту статті 1201 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31 березня 2018 року о 16:37 ТОВ "Статус-Трейд" відправило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07 березня 2018 року №66 за допомогою платного програмного забезпечення М.е.doc., з використанням електронної пошти. Підтвердженням про направлення даної податкової накладної на поштову скриньку ДФС є повідомлення з програмного забезпечення. Отже, податкова накладна була подана позивачем в електронній формі ДФС протягом операційного дня. Оскільки 31 березня 2018 року є вихідним днем, такий день згідно пункту 3 Порядку №1246 вважається операційним днем.
При цьому квитанція №1 про прийняття вказаної податкової накладної надіслана лише 02 квітня 2018 року о 17:17, тобто наступного операційного дня за днем подання документів.
31 березня 2018 року о 17:24 позивач відправив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06 березня 2018 року №61 за допомогою платного програмного забезпечення М.е.doc., з використанням електронної пошти. Підтвердженням про направлення даної податкової накладної на поштову скриньку ДФС є повідомлення з програмного забезпечення. Отже, податкова накладна подана позивачем в електронній формі ДФС протягом операційного дня. Оскільки 31 березня 2018 року є вихідним днем, такий день згідно пункту 3 Порядку №1246 вважається операційним днем.
При цьому, квитанція №1 про прийняття вказаної податкової накладної надіслана лише 02 квітня 2018 року о 17:20, тобто наступного операційного дня за днем подання документів.
31 березня 2018 року о 17:23 позивач надіслав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06 березня 2018 року №60 за допомогою платного програмного забезпечення М.е.doc., з використанням електронної пошти. Підтвердженням про направлення даної податкової накладної на поштову скриньку ДФС є повідомлення з програмного забезпечення. Отже, податкова накладна була подана позивачем в електронній формі ДФС протягом операційного дня. Оскільки 31 березня 2018 року є вихідним днем, такий день згідно пункту 3 Порядку №1246 вважається операційним днем.
При цьому, квитанція №1 про прийняття вказаної податкової накладної надіслана лише 02 квітня 2018 року о 17:27, тобто наступного операційного дня за днем подання документів.
31 березня 2018 року о 18:21 позивач надіслав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15 березня 2018 року №89 за допомогою платного програмного забезпечення М.е.doc., з використанням електронної пошти. Підтвердженням про направлення даної податкової накладної на поштову скриньку ДФС є повідомлення з програмного забезпечення. Отже, податкова накладна була подана позивачем в електронній формі ДФС протягом операційного дня. Оскільки 31 березня 2018 року є вихідним днем, такий день згідно пункту 3 Порядку №1246 вважається операційним днем.
При цьому, квитанція №1 про прийняття вказаної податкової накладної надіслана лише 02 квітня 2018 року о 17:17, тобто наступного операційного дня за днем подання документів.
Відповідно до абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №813/815/18.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів щодо спростування висновків акта перевірки.
Таким чином, суддів дійшов висновку, що позивач своєчасно зареєстрував податкові накладні від 06 березня 2018 року №60, 61, від 07 березня 2018 року №66 та від 15 березня 2018 року №89, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року №0314081207 підтверджені нормативно та документально, а отже вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Статус-Трейд" підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 9 939,63 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30 травня 2018 року №0314081207.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 939,63 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень шістдесят три копійки), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2-А; ідентифікаційний код 41115387);
Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39440996).
Суддя В.А. Кузьменко