ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
01 липня 2011 року 11:47 № 2а-5595/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Рагімової Н.А. та представників сторін:
від позивача - Леонова О.Г. (довіреність від 10.01.2011 р.),
від відповідача -Шкодича Ю.В. (довіреність № 5202/9/10-109 від 29.03.2010 р.),
Бірюка Д.О. (довіреність № 3667/9/10-209 від 20.03.2011 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квадр"
до Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва
про визнання протиправними дій щодо складання висновку від 01.04.2011р. № 347/23-9/35929323, зобов'язання анулювати висновок від 01.04.2011р. № 347/23-9/35929323, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»(далі -Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -Відповідач), в якому просило визнати протиправними дії щодо складання висновку від 01.04.2011р. № 347/23-9/35929323, анулювати висновок від 01.04.2011р. № 347/23-9/35929323.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що дії відповідача по складанню висновку про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суперечать п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, якими передбачено, що за результатами перевірки податковим органом складається лише акт перевірки або довідка.
Складання податковим органом висновку та результатами проведення позапланової перевірки не передбачено Податковим кодексом України, що свідчить, на думку позивача, про протиправні дії відповідача.
Крім того, позивач вважає необґрунтованим висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2009 року на 1 839 163,00 грн. та про заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на 183 712,00 грн., викладений в оскаржуваному висновку від 01.04.2011р. № 347/23-9/35929323.
Позивач зазначав, що податковий кредит за наслідками операцій з ПП «УБК Каштан'було сформовано на підставі оригіналів податкових накладних, наданих контрагентом, який на момент виписки податкових накладних та вподальшому був зареєстрований платником ПДВ; а витрати, понесені позивачем в рамках вказаних операцій, підтверджуються відповідними первинними документами.
Посилання відповідача на висновок № 572 від 20.08.2010 р. експертного будівельного-дослідження Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз позивач вважає безпідставним, оскільки відповідно до ст. 84 Податкового кодексу України експертний висновок може складатися лише за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) органу державної податкової служби, чого в даному випадку не було.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні податку на додану вартість в грудні 2009 року на 1 839 162,63 грн. внаслідок завищення вартості робіт по капітальному ремонту готельного комплексу «Президент-Готель'шляхом безпідставного включення до актів приймання виконаних робіт обсягів робіт, які фактично не виконувались, на суму 3 755 303,00 грн.
Стосовно форми документа, складеного за наслідками перевірки, відповідач зазначав, що висновок від 01.04.2011р. № 347/23-9/35929323 було складено ним з урахуванням положень п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, яким передбачено, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Враховуючи те, що перевірка проводилась на підставі постанови слідчого, податковим органом було складено висновок за результатами її проведення.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр'зареєстроване як юридична особа Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 14.05.2008 р. (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35929323) та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва.
У період з 14.03.2011 року по 25.03.2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Квадр'з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р.
Перевірка проводилась на підставі наказу начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва № 312 від 14.03.2011 року та направлення на перевірку № 222/23-9 від 14.03.2011 р.
За результатами перевірки було складено висновок № 347/23-9/35929323 від 01.04.2011 року (далі по тексту -Висновок), в якому відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на 1 839 163,00 грн., та порушення п. 8.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на 183 712,00 грн.
Як встановлено під час розгляду справи, податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки відповідачем не приймалось.
Підставою для проведення перевірки була постанова слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Сміяна І.І. від 09 лютого 2011 року, винесена по кримінальній справі № 49-3087, яка порушена 28.09.2010 р. відносно директора ТОВ «Будівельна компанія «Квадр».
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб (ч. 1 ст. 55).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
У п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справу адміністративної юрисдикції (адміністративну справу) визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(у редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010 р.) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні'повноваження.
Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.
Окружний адміністративний суд міста Києва враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю такої перевірки.
Отже, дії податкового органу по проведенню перевірки мають вплив на права, свободи та інтереси позивача, а тому можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства
Тому спір за участю ДПІ у Печерському районі міста Києва, як суб'єкта владних повноважень, з проводу дій останнього по проведенню перевірки підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу наведених вище норм чинного законодавства Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі'означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб'означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, Суд приходить до наступних висновків.
На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України), який згідно з п. 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.п. 41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.
Таким чином, ДПІ у Печерському районі м. Києва є контролюючим органом по відношенню до платника податків - ТОВ «Будівельна компанія «Квадр».
Пунктом 20.1 ст. 20 ПК України визначено права органів державної податкової служби.
Згідно пп. 20.1.4, 20.1.5 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом та вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Порядок проведення перевірок урегульований главою 8 Податкового кодексу України, який має назву «Перевірки».
Зокрема, статтею 75 Податкового кодексу визначено види перевірок, які можуть проводитись податковими органами (камеральні, документальні /планові або позапланові; виїзні або невиїзні/ та фактичні перевірки), статтями 76-80 цього Кодексу визначено підстави і порядок проведення кожного з видів перевірок, статтею 81 - умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, статтею 82 - строки проведення виїзних перевірок тощо.
Статтею 82 Податкового кодексу України урегульовано порядок оформлення результатів перевірок.
Пунктом 86.1 цієї статті встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
Аналогічні норми містить також Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі -Порядок № 984).
Відповідно до п. 3 Порядку № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.
Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.
Таким чином, вказаними вище нормативно-правовими актами передбачено можливість складання податковим органом за результатами перевірки одного з двох документів:
1) акту, який складається у випадку встановлення під час перевірки порушень податкового, валютного та іншого законодавства;
2) довідки, у випадку, якщо такі порушення відсутні.
Як було зазначено вище, за наслідком перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Квадр'податковим органом було складено Висновок. Складання Висновку про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
З огляду на зазначене, дії ДПІ Печерському районі м. Києва по складанню Висновку про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Будівельна компанія «Квадр'виходять за межі наданих органу державної податкової служби повноважень.
У своїх запереченнях відповідач посилається на норми п.п. 86.9. ст. 86 ПК України, відповідно до яких у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Відповідач зазначав, що за умови направлення на його адресу постанови заступника слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Сміяна І. І . про призначення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань взаємовідносин з ПП УБК «Каштан'по кримінальній справі № 49-3087, за результатами проведеної перевірки повинен був складатись висновок, який направляється слідчому.
Суд зазначає, що вказана позиція відповідача ґрунтується на невірному розумінні норм Податкового кодексу України.
Системно-граматичне тлумачення положень пунктів 86.1, 86.3, 86.4, 86.9 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що за результатами перевірок (крім камеральних) оформлюється лише акт або довідка, які містять у собі висновки податкового органу щодо наявності або відсутності порушень податкового та іншого законодавства, повноваження щодо контролю за яким належить до компетенції податкових органів.
Вжите у пункті 86.9. статті 86 Податкового Кодексу України слово «висновки», в контексті положень пункту 86.1 цього Кодексу, означає не спосіб оформлення результатів перевірки (тобто необхідність складання іншого, ніж акт або довідка, документа за результатами перевірки), а означає зміст того документу, який направляється правоохоронному органу. Тобто у складеному за результатами перевірки платника податків акті або довідці повинні міститись висновки податкового органу про наявність або відсутність порушень податкового законодавства.
Правильність такого тлумачення змісту пункті 86.9. статті 86 Податкового Кодексу України підтверджується також тим, що у розділі ІІ, пункті 1 Порядку № 984, який має назву «Зміст акта (довідки) документальної перевірки'передбачено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.
Згідно пункту 6 розділу ІІ Порядку № 984 висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.
З вказаного вбачається, що у розумінні Податкового Кодексу та Порядку № 984 висновок є складовою частиною акта (довідки) документальної перевірки, а не окремим документом, який може бути складено за результатами перевірки.
Суд підкреслює, що в пункті 86.9 Податкового кодексу вжито саме слово «висновки», а не «висновок», що не дозволяє розуміти зміст даного слова як назву певного документа.
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що дії відповідача щодо складання Висновку про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Квадр'з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 347/23-9/35929323 від 01.04.2011 року вчинені неправомірно, а саме, не у спосіб, визначений Податковим кодексом України та виходять за межі наданих органу державної податкової служби повноважень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині вимоги про визнання вказаних дій відповідача неправомірними.
Суд погоджується з позицією представника відповідача, що сам Висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не може бути предметом оскарження в адміністративному процесі. Проте, на підставі ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративного суду може бути звернена вимога про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача анулювати Висновок № 347/23-9/35929323 від 01.04.2011 року суд вважає, у цій частині позову слід відмовити, так як Кодекс адміністративного судочинства не передбачає такої форми захисту прав, свобод та інтересів, а Податковий кодекс України не передбачає такого повноваження податкового органу, як анулювання висновків податкових органів, і така вимога заявлена позивачем без посилання на норми матеріального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені обставини, докази, що їх підтверджують та нормативно-правові акти, що регулюють дані відносини, суд робить висновок про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
На розподілі судових витрат на користь позивача останній не наполягав.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва по складанню висновку від 01.04.2011р. № 347/23-9/35929323 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр'з питань дотримання питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний текст постанови складено та підписано: 05 липня 2011 року.