справа №813/3282/16
16 жовтня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Староста М.М.,
за участю сторін:
представника позивача Яценка С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Львівській області, Самбірського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення неотриманого грошового забезпечення, -
ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до Головного управління МВС України у Львівській області, Самбірського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.09.2019, просить:
-стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370 про поновлення на роботі за період з 11.04.2014 по 08.06.2016 в розмірі 79 472,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370 визнано протиправним та скасовано наказ №811 о/с від 15.10.2003 в частині його звільнення з роботи. Постанова по даній справі набрала законної сили 09.09.2014. Проте, на роботі позивача поновили наказом №982 о/с від 09.06.2016. Відтак, вважає, що існує несвоєчасне виконання (затримка виконання з 11.04.2014 по 08.06.2016) Головним управлінням МВС України у Львівській області постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 06.10.2016 відкрито провадження у справі, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою судді від 12.12.2016 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
30.01.2017 зупинено провадження у справі.
24.06.2019 провадження у справі поновлено.
Від відповідача Головного управління МВС України у Львівській області надійшли заперечення на позовну заяву від 05.12.2016, в яких посилається на те, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити. Окрім того, зазначає, що не є належним відповідачем по даній справі, оскільки позивач проходив службу на посаді дільничого інспектора Самбірського МВ ГУ МВС України у Львівській області, а тому саме ця юридична особа має зобов'язання щодо розрахунку з ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов.
Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції Самбірського МВС УМВСУ у Львівській області у званні лейтенанта міліції.
15.10.2003 наказом УМВС України у Львівській області №811 о/с був звільнений з посади дільничого інспектора міліції відділення дільничих інспекторів міліції Самбірського міськрайонного відділу УМВС України у Львівській області у запас за п.64 «д» (через службову недбалість).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370 визнано протиправним та скасовано наказ №811 о/с від 15.10.2003 в частині звільнення ОСОБА_4 п.64 “д”. Поновлено Хім”яка Богдана ОСОБА_5 на посаді дільничого інспектора міліції Самбірського МВС УМВСУ у Львівській області з 15.10.2003 року. Постанову в частині поновлення звернено до негайного виконання. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 56 751,00 грн. за відрахування зборів і обов'язкових платежів. Постанова суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в частині стягнення за один місяць у сумі 451 грн. звернена до негайного виконання.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370 в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу скасовано. Стягнуто з Самбірського МВ ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 56 751,00 грн. без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів. У решті постанову залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2015 касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 та змінену постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 без змін.
09.06.2016 наказом ГУ МВС України у Львівській області №982 о/с ОСОБА_6 поновлено на роботі на посаді дільничого інспектора міліції відділення дільничих інспекторів міліції Самбірського міськрайонного відділу УМВС України у Львівській області з 20.10.2003.
Згідно довідки №1 про грошове забезпечення, виданої Самбірським міським відділом Головного управління МВС України у Львівській області, від 23.08.2017, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 56 751,00 грн. був виплачений ОСОБА_7 .
Позивач, вважаючи, що з Головного управління Національної поліції у Львівській області необхідно стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі, а саме за період з 11.04.2014 по 08.06.2016, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робите те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частиною 7 ст. 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог чинного законодавства рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ, розпорядження про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.
Згідно зі ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
За змістом норми ст. 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Суд зазначає, що вказані норми права передбачають право особи, яку було незаконно звільнено та в подальшому у відношенні до якої роботодавцем було здійснено затримання виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі на отримання саме середнього заробітку за час такої затримки.
З огляду на те, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370 в частині поновлення позивача на посаді своєчасно не виконана, суд вважає, що згідно ст.236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.
Разом з тим, суд зазначає, що рішення суду було виконано 09.06.2016, що підтверджується наказом ГУ МВС України у Львівській області №982 о/с про поновлення на роботі ОСОБА_8 .
Відтак, позивач має право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки виконання судового рішення, а саме за період з 11.04.2014 по 08.06.2016.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).
Згідно п. 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п. 8 Розділу III Порядку № 100).
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
В силу положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини щодо розміру середньоденної заробітної плати позивача встановлені, зокрема, в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370 та відповідно до частини 1 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування у справі № 813/3282/16.
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що відповідно до довідки №1 від 23.08.2017 №10/30-4/1605, довідки ГУ МВС України у Львівській області від 31.03.2017 №С-14/Аз/17/01-2017 долучених до матеріалів даної судової справи, грошове забезпечення за останні два календарних місяця, що передували звільненню ОСОБА_6 з роботи, становило: серпень 2003 - 451 грн, вересень 2003 - 451 грн, середньоденне грошове забезпечення - 21,47 грн.
Також, постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо виконання статті 2 Указу Президента України від 16 червня 1999 р. №650» від 08 липня 1999 р. №1223 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до Додатку №6 до Постанови №1223 розмір посадового окладу інспектора становить 90-105 грн.
Відповідно до довідки №1 від 23.08.2017 р. № 10/30-4/1605. долученої відповідачем до матеріалів даної судової справи. ОСОБА_9 встановлений посадовий оклад у розмірі 95 грн.
Разом з тим суд враховує, що відповідно до абзацу 8 п. 2 Порядку №100 у разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено право позивача на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, тому суд дійшов висновку, що за позивачем зберігається гарантія отримання середньої заробітної плати.
Наведене вказує на необхідність обчислення середньої заробітної плати з урахуванням виплат, передбачених позивачеві згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294 наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31.12.2007 №499 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до додатку №12 до Постанови КМ України №1294 та до Наказу МВС України №499 з 01 січня 2008 року розмір посадового окладу інспектора становить 650-700 грн.
За змістом п. 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.
Враховуючи зазначене, коефіцієнт підвищення посадового окладу становить 6,8 (650/95, де 650 грн. - розмір посадового окладу станом на 01.01.2008, а 95 грн. - розмір посадового окладу станом на 20.10.2003).
Отже, розмір відкоригованого середньоденного заробітку становить 146,90 (21,47*6,8) грн.
Суд встановив, що час затримки у поновленні на роботі за період з 11.04.2014 по 08.06.2016 становить 541 робочий день.
Відтак, середній заробіток позивача за час затримки у поновленні на роботі з урахуванням коефіцієнта коригування складає 79 472,90 (146,90*541).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370 про поновлення на роботі за період з 11.04.2014 по 08.06.2016 в розмірі 79 472,90 грн.
При цьому суд зазначає, що середній заробіток за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370, слід стягувати з Головного управління Національної поліції у Львівській області, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" ліквідовано, зокрема, ГУ МВС України у Львівській області.
При цьому, в Законі України "Про Національну поліцію", постанові Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 чи інших нормативно-правових актах не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які були покладені на органи міліції.
У даному випадку фактично мала місце реорганізація зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави не ліквідована.
Така позиція неодноразово підтверджувалась постановами Верховного Суду, зокрема, постановою Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №К/9901/22418/18.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Щодо судових витрат, то питання щодо їх розподілу суд не вирішує, оскільки позивач, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору і такий ним не сплачувався.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №2а-4488/10/1370 про поновлення на роботі за період з 11.04.2014 по 08.06.2016 в розмірі 79 472,90 грн.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 25 жовтня 2019 року.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна