справа №1.380.2019.003974
17 жовтня 2019 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Козак О.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Вільшинської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області (місцезнаходження: вул.Незалежності, 3, м.Стрий, Львівська область, код ЄДРПОУ 26171457) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо скасування ОСОБА_1 та членам її сім'ї довічного права на 50% знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг з 07.11.2015;
- зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 та членам її сім'ї довічного права на 50% знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг без обмежень норм споживання, та без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї, виконавши для цього всі необхідні дії в межах його повноважень та здійснивши відшкодування витрат, з дати призупинення 07.11.2015 і довічно.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 07.11.2015 надання пільг позивачу, як працівнику міліції що перебуває на пенсії, було припинено у зв'язку із змінами у законодавстві, про що позивача не було повідомлено. Позивач 19.04.2019 звернулась до відповідача з заявою про відновлення пільг, як працівнику міліції що перебуває на пенсії. Однак, відповідач листом №К-04-20/324 від 26.04.2019 повідомив позивача про те, що відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію». Таким чином особи, які мали право на пільги згідно з Законом України «Про міліцію» втратили таке право з 07.11.2015. ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки їй вже була встановлена пільга довічно, а тому у відповідача були відсутні правові підстави зупиняти дії пільги у зв'язку з внесенням змін до чинного законодавства. Вважаючи у зв'язку із цим свої права та інтереси порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 07.08.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 27.08.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 18.09.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що з 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», внаслідок чого особи, які користувались пільгами згідно із Законом України «Про міліцію» втратили право на пільги, зокрема на 50% знижку по оплаті житлової площі та комунальних послуг. Відповідач зазначає, що оскільки саме пільги по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива, Законом України «Про Національну поліцію» не передбачені, відсутні встановлені Законом підстави для поновлення ОСОБА_1 пільг на які вона мала право і якими користувалася відповідно до ст.22 Закону України «Про міліцію». Крім цього, звертає увагу на те, що Закон України «Про Національну поліцію» не містить норми, яка передбачає надання пільг, а тому відсутні законні підстави для їх поновлення, що в свою чергу свідчить про правомірність дій відповідача в частині припинення пільг з 07.11.2015.
Ухвалою від 30.09.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд у задоволені позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_2 від 27.02.2008.
21.01.2008 ГУ МВС України у Львівській області видано ОСОБА_2 Е ОСОБА_3 довідку №91/91/00134 для подання в житлово-комунальну контору, згідно з якою позивач і члени її сім'ї мають право довічно, відповідно до Закону України «Про міліцію» на 50-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива.
19.04.2019 ОСОБА_1 звернулась до управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області із заявою, в якій просила надати їй відповідь щодо підстав скасування наданих пільг з листопада 2015 року та на підставі яких нормативно-правових актів та законодавства України їй такі пільги скасовані.
26.04.2019 відповідач листом №К-04.20/324 повідомив позивача про те, що відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію». Таким чином, особи, які мали право на пільги згідно з Законом України «Про міліцію», втратили таке право з 07.11.2015.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає дії відповідача неправомірними, так як порушене її право на отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, як працівника міліції що перебуває на пенсії, оскільки така пільга встановлена довічно, позивач звернулась до суду з метою поновити таку з дати призупинення, а саме з 07.11.2015 і довічно.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст. 22 Закону України «Про міліцію», який втратив чинність 07.11.2015, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.
На час встановлення позивачу 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, електроенергії, а також палива, правові основи діяльності міліції закріплювались Закони України «Про міліцію» 20.12.1990 №565-XII у відповідній редакції (далі - Закон України №565-XII), статтею 22 якого встановлювалось, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 в статті 22 Закону України «Про міліцію» частини шосту та сьому викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 1 розділу I Закону України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про міліцію» частину сьому статті 22 викладено у наступній редакції: «Установити, що пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
04.06.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №389 (набрала чинності 01.07.2015), якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Відповідно до п.2 вказаного Порядку, дія такого поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема, згідно із Законом України «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні).
З 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII втратив чинність Закон України №565-XII відповідно до статті 22 якого позивач, як колишній працівник міліції, мала право на 50- відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач мала право на пільги встановлені безпосередньо законом - до 07.11.2015, тобто до дня втрати чинності Законом України «Про міліцію» на умовах визначених обумовленими законодавчими актами.
Відповідно до абз. 2 п.15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Пункт 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» доповнено зазначеним абзацом 2 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-VIII від 23.12.2015, який прийнятий з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей.
Враховуючи наведене, Закон України № 580-VIII не містить норм, які б передбачали пільги по оплаті житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Тому, враховуючи те, що останнім в часі є Закон України «Про Національну поліцію», то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону, які в частині втрати чинності Законом України «Про міліцію» не скасовувалися та не змінювалися, є діючим, не визнавалися неконституційним.
З огляду на наведене, оскільки саме пільги на оплату житлово-комунальних послуг в Законі України «Про Національну поліцію» не передбачені, суд вважає, що відсутні встановленні законом підстави для поновлення позивачу пільг, на які вона мала право і якими користувалася відповідно до ст.22 Закону України «Про міліцію», а тому дії Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області щодо припинення надання позивачу пільг у вигляді 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, є правомірними.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 484/655/16-а, яка враховуються судом під час вирішення наведеного спору відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Таким чином, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Суд не бере до уваги, покликання позивача на встановлене їй довідкою Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області від 21.01.2008 №91/91/00134 право на 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива довічно, оскільки право та умови на отримання пільг встановлюється Законом, який у випадку дотримання процедури його прийняття та враховуючи соціально-економічну складову може змінюватись.
Крім цього, суд враховує, що станом на 30.06.2015 сукупний дохід ОСОБА_1 за попередні шість місяців перевищував величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, а тому надання їй пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України №565-XII було призупинено з 01.07.2015. З січня 2017 року позивачу призначено житлову субсидію.
З огляду на наведене, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 , та членам її сім'ї довічного права на 50-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг без обмежень норм споживання, та без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї, виконавши для цього всі необхідні дії в межах його повноважень та здійснивши відшкодування витрат, з дати призупинення 07.11.2015 і довічно.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то відповідно до ст.139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, такі поверненню позивачу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області (місцезнаходження: вул.Незалежності, 3, м.Стрий, Львівська область, код ЄДРПОУ 26171457) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 25.10.2019.
Суддя Р.І. Кузан