Справа №462/6268/19
про залишення позовної заяви без руху
25 жовтня 2019 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич Олександр Михайлович, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий світ» до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
01.10.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Швидкий світ» звернулося до Залізничного районного суду м.Львова із позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, в якій просить скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №143478 від 03.09.2019 року.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 02.10.2019 року, відповідно до ст.ст.19, 20, 29 КАС України, матеріали справи передано для розгляду (зі стадії щодо вирішення питання про відкриття провадження) до Львівського окружного адміністративного суду.
Так, 23.10.2019 року матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий світ» до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу були надіслані Залізничним районним судом м.Львова до Львівського окружного адміністративного суду і надійшли до суду 24.10.2019 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, останню передано на розгляд судді Сасевичу О.М.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Згідно п.п.5, 8 ч.1 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
У контексті наведених норм вбачається, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із позовною заявою.
Приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, необхідним є роз'яснити позивачу, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
З огляду на викладене, позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
У даному випадку, позовна вимога про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №143478 від 03.09.2019 року, якою накладено на ТзОВ «Швидкий світ» штраф у розмірі 680,00 грн., є вимогою майнового характеру.
Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року 1921,00 грн.
Отже, за звернення позивача до адміністративного суду із позовом майнового характеру судовий збір складає 1921,00 грн.
При цьому, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання до суду означеного позову. Відсутність відповідних платіжних документів про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з позовом.
Водночас, в позовній заяві позивач зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне провопорушення, згідно ст.ст.287, 288 КУпАП, за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, позивач звільняється від сплати державного мита.
Важливим є наголосити, що доводи позивача з посиланням на ст.288 КУпАП, не приймаються до уваги суддею, оскільки дана норма, поширюється на вимогу особи про скасування постанови про накладення штрафу (що не є публічно-правовим спором), в той час як предметом даного спору є індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень.
Суддя також відзначає, що прийняття рішення щодо звільнення сторони від сплати судового збору чи відстрочення його сплати є правом суду. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору, на думку судді, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення до суду.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява №28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, за подання до суду даного позову майнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та у кореспонденції із положеннями ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».
Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Суддя відзначає, що дана позовна заява підписана невстановленою особою ТзОВ «Швидкий світ», позаяк відсутнє прізвище та посада цієї особи і до матеріалів позову не надано жодних доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала таку позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий світ» до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сасевич О.М.