Справа № 686/7629/19
Провадження № 22-ц/4820/1491/19
Категорія: 39
17 жовтня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І.
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянув в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/7629/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2019 року (суддя Карплюк О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району про визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 і вона є єдиною спадкоємицею померлої, а тому у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак отримала відмову з підстав не надання правовстановлюючих документів про право власності померлої на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Позивачка зазначила, що ОСОБА_2 успадкувала цей будинок після смерті своєї матері ОСОБА_3 фактично прийнявши спадщину. ОСОБА_1 зазначає, що з часу смерті ОСОБА_2 вона прийняла спадщину, а саме фактично вступила у володіння спадковим майном: періодично проживає у спадковому будинку, проводить поточний ремонт та сплачує комунальні послуги, доглядає господарство. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2019 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянтка вважає, що судом не було надано їй права висловити свою думку з приводу позовної заяви та надати свої доводи і міркування. ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_3 була її рідною бабусею, що підтверджується копіями свідоцтва про народження батька позивачки, а ОСОБА_2 приходилася рідною сестрою батькові позивача і відповідно є тіткою для останньої. Апелянтка вказує, що вказані підтверджуючі документи не могла подати в суд першої інстанції, оскільки знайшла їх в будинку в с. Шпичинці лише в кінці червня 2019 року, коли проводила ремонтні роботи, а в суді першої інстанції вона була позбавлена можливості навіть дати пояснення щодо позовних вимог та заявляти будь - які клопотання. Тому, враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Позивачка апеляційну скаргу підтримала з підстав у ній наведених.
Представник Лісовогринівецької сільської ради до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Колегія суддів, заслухавши позивачку та суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В силу положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, що ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження її родинних стосунків із спадкодавцями ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та доказів про будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 саме ОСОБА_3 .
Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
В силу п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції не виконано вищезазначені вимоги.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Виходячи з наведених норм ст. ст. 83, 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції приймає як докази копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , свідоцтва про народження ОСОБА_5 та свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_4 та копію спадкової справи №04-2018, відкриту 08.05.2018 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 03 вересня 2018 року та від 13 вересня 2018 року ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме квартири АДРЕСА_2 та грошових коштів (недоотриманої пенсії) в розмірі 3618,05 грн.
Разом з тим, як вбачається із листа приватного нотаріуса Балац Т.П. за №219/02-14 від 18.12.2018 року, нотаріусом визнано, що ОСОБА_1 надано усі документи, що необхідні для встановлення родинних відносин ОСОБА_2 із ОСОБА_3 та факту прийняття спадщини спадкодавцем ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , а саме: свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , що видане Хмельницьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Хмельницькій області 22.09.2018 року; довідку про прописку та склад сім'ї на час смерті померлої ОСОБА_3 ; довідку про проживання у спадковому будинку ОСОБА_2 ; заповіт, посвідчений 24.11.1972 року Аркадієвською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_6 ; свідоцтво про народження померлої ОСОБА_2 ; довідку про реєстрацію шлюбу ОСОБА_2 .
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи (т. 1 а. с. 43 - 46, 73 - 139).
Оскільки спадщина після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому до спірних правовідносин судом застосовуються норми ЦК УРСР, оскільки згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень при відкриті і прийняття спадщини до 1 січня 2004 року застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
І ця обставина підтверджується копією спадкової справи № 04-2018, що заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем майна якої є ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 73-139).
Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1223 ЦК України передбачено право на спадкування осіб, визначених у заповіті.
В силу положень ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. (ст. 392 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень, що викладені в п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадщину» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Відповідно до п.п. 4.15, 4.18 глави 10 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки) нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи (а.с. 73 - 139) приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Балац Т.П. 18.12.2018 року повідомлено ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 з підстав відсутності правовстановлюючих документів на зазначене спадкове майно та витягу з Реєстру прав власності.
Оскільки зазначене спадкове майно належало з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і увійшло до складу спадщини останньої, спадкоємцем майна якої є ОСОБА_1 , тому наявні підстави для визнання за позивачем права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріально та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2019 року.
Судді (підпис) А.П. Корніюк
(підпис) І.В. П'єнта
(підпис) О.І.Талалай
Згідно з оригіналом
Суддя А.П. Корніюк