Кіровоградської області
"19" серпня 2006 р.
Справа № 4/272
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В. розглянув справу № 4/ 272
за позовом Управління пенсійного фонду України в м.Кіровограді м.Кіровоград
до Комунального підприємства “Теплоенергетик» м.Кіровоград
про стягнення 153877 грн. 09 коп.
час прийняття 12 год.55 хв.
Представники:
позивача: Дутчак Д.В., довіреність № 17 від 22.05.2006 року;
відповідача: участі не брали.
Управління пенсійного фонду України в м.Кіровограді (надалі - ПФУ) звернулося до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача 153874 грн. 09 коп. недоїмки по страхових внесках до Пенсійного фонду за період з 01.01. 06 р. по 30.05.06 р. включно.
Відповідач відзив на позовну заяву надіслав, позовні вимоги визнав повністю.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши усі обставини справи, господарський суд,-
Позовні вимоги обґрунтовано слідуючим чином:
Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки
Відповідно до ст. 8 «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкту оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.
Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідач зареєструвався як платник до фонду в управлінні Пенсійного фонду в м. Кіровограді, своєчасно подавав позивачу Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак визначені ним самостійно суми страхових внесків не сплачував. Станом на 20.07.06 року відповідач допустив заборгованість по платежах страхових внесків до фонду в розмірі 153877 грн. 09 коп.
Відповідач позовні вимоги визнав повністю.
Господарський суд вважає надані відповідачем позивачу помісячні розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті узгодженими відповідачем зобов'язання щодо проведення перерахувань. Оглядом в судовому засіданні встановлено, що вказані розрахунки за січень-травень 2006 року підписані посадовими особами відповідача (зокрема керівником та головним бухгалтером), їх підписи скріплено печаткою підприємства-відповідача.
Таким чином відповідач має заборгованість зі збору по страхових внесках (недоїмку) в розмірі 153877 грн. 09 коп. за період з 01.01.06 р. по 30.05.06 року включно.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач господарському суду не подав.
За вказаних обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 153877 грн. 09 коп. Наявність та розмір заборгованості підтверджується випискою з особистого рахунку страхувальника, розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті за спірний період. Господарським судом приймається до уваги, що спори між сторонами Управлінням пенсійного фонду України в м.Кіровограді та Комунальним підприємством “Теплоенергетик» вирішувались раніше господарським судом та було прийнято відповідне рішення по справі №12/111 28.12.05 р та постанова по справі №13/48 15.05.2006 року, однак спір який був предметом розгляду по вказаних справах відносився до іншого періоду виникнення заборгованості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства “Теплоенергетик» м.Кіровоград вул. Ливарна 1 р/р 26044309330540 КФ Промінвестбанку МФО 323301 код 24153576 заборгованість зі збору по страхових внесках в розмірі 153877 грн.09 коп. на користь Управління пенсійного фонду України в м.Кіровограді м.Кіровоград вул. 50 років Жовтня 4 р/р 256073011226 в Облуправлінні Ощадбанку МФО 323475 код 20650088 .
Після набрання постановою законної сили буде видано виконавчий лист.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова виготовлена в повному обсязі 19 серпня 2006 року.
Суддя
Ю. І. Хилько