Кіровоградської області
"19" серпня 2006 р.
Справа № 4/273
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В. розглянув справу № 4/ 273
за позовом Прокурора Новомиргородського району в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Новомиргородському районі м.Новомиргород
до Акціонерного товариства закритого типу “Райпобуткомбінат» м.Новомиргород
про стягнення 7955 грн.92 коп.
час прийняття 14 год.50 хв.
Представники:
від прокуратури: Чорна А.В, посвідчення № 294;
позивача: Лисенко Р.В., довіреність № 681/06/37 від 21.03.2006 року;
відповідача: участі не брав;
Прокурор Новомиргородського району звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Новомиргородському районі (надалі - ПФУ) з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача 7955 грн. 92 коп. недоїмки по страхових внесках до Пенсійного фонду за період з 01.01. 02 р. по 01.05.06 р. включно.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надіслав, позовні вимоги не заперечив.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши усі обставини справи, господарський суд,-
Позовні вимоги прокурор обґрунтував слідуючим чином:
Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки
Відповідно до ст. 8 «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкту оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.
Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідач зареєструвався як платник до фонду в управлінні Пенсійного фонду в Новомиргородському районі , своєчасно подавав позивачу Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак визначені ним самостійно суми страхових внесків не сплачував. Станом на 20.06.06 року відповідач допустив заборгованість по платежах страхових внесків до фонду в розмірі 7955 грн. 92 коп., яка складається із суми заборгованих(несплачених) страхових внесків в розмірі 6355 грн. 73 коп., штрафних санкцій в розмірі 1041 грн. 36 коп. та 558 грн. 83 коп. суми нарахованої пені.
Відповідач позовні вимоги не заперечив, участі в судовому засіданні не брав, не виявив бажання скористатись своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем в розмірі 6355 грн. 73 коп. Клопотання позивача задовольняється судом. Погашення заборгованості в розмірі 6355 грн. 73 коп. підтверджується наданими представником позивача платіжними дорученнями.
Таким чином позовні вимоги складаються з суми штрафних санкцій в розмірі 1041 грн. 36 коп. та нарахованої пені в розмірі 558 грн.83 коп.
Господарський суд вважає надані відповідачем позивачу помісячні розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті узгодженими відповідачем зобов'язання щодо проведення перерахувань. Оглядом в судовому засіданні встановлено, що вказані розрахунки підписані посадовими особами відповідача (зокрема керівником та головним бухгалтером), їх підписи скріплено печаткою підприємства-відповідача.
Таким чином відповідач має заборгованість в розмірі 1600 грн. 19 коп., з яких суми штрафних санкцій в розмірі 1041 грн. 36 коп. та нарахованої пені в розмірі 558 грн.83 коп.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач господарському суду не подав.
Обґрунтованість вимог позивача повністю підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача і прокурора в судовому засіданні: заявою відповідача про реєстрацію платником страхових внесків до Фонду (а.с. 9), Рішенням про застосування фінансових санкцій №5, №6 та №7 від 15.03.06 р. (а.с.10-14) та доказами направлення цих рішень відповідачу (а.с.15), вимогами про сплату заборгованості (а.с. 16). Розрахунком суми заборгованості (а.с. 20-21), Розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку (а.с. 22-23). Доказів про оскарження рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені відповідач суду не надав.
За вказаних обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 1600 грн.19 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157,160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу “Райпобуткомбінат» м.Новомиргород вул. Леніна 101/31 код 260093540 в ТВ БВ "Аваль" МФО 323538 заборгованість по сплаті штрафних санкцій в розмірі 1041 грн. 36 коп. та пені в розмірі 558 грн. 83 коп. на загальну суму 1600 грн.19 коп. на користь Управління пенсійного фонду України в Новомиргородському районі м.Новомиргород вул. Л.Українки 36/4 р/р 256023011221 в ВАТ Державний ощадний банк України МФО 323475 код 20650119.
Після набрання постановою законної сили буде видано виконавчий лист.
Провадження у справі щодо стягнення 6355 грн. 73 коп. заборгованості по страхових внесках закрити.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодекс - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова виготовлена в повному обсязі 19 серпня 2006 року.
Суддя
Ю. І. Хилько