"24" жовтня 2019 р.
Справа №150/540/19
Провадження по справі №3/150/212/19
24 жовтня 2019 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Чернівецького ВП Могилів - Подільського ВП Головного управління національної поліції України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КпАП України, -
23.09.2019 року о 02 год. 05 хв. в с. Борівка Чернівецького району Вінницької області ОСОБА_1 умисно вчинив насильство психологічного характеру відносно співмешканки - ОСОБА_2 , зокрема, висловлювався в її адресу нецензурними словами, що не завдало фізичного болю та не спричинило тілесних ушкоджень, однак, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному стану потерпілої.
Свою вину у вчиненні даного правопорушення ОСОБА_1 визнав. Зазначив, що в подальшому подібних порушень допускати не буде, повністю переосмислив свої вчинки, що негативно відображаються на членах сім'ї, зробивши належні висновки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, приходжу до висновку про наступне.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вище описаного адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР №428755, складеним 24.09.2019 року старшим ДОП Чернівецького ВП Могилів - Подільського ВП Головного управління національної поліції України у Вінницькій області Вятровським Б.В.; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
Відповідно до положень статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про попередження насильства в сім'ї” від 15.11.2001 року, №2789-III насильством в сім' ї є будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Психологічним насильством в сім'ї, зокрема, вважається насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч.1 КпАП України - вчинення насильства в сімї, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру відносно члена своєї сім'ї шляхом висловлювання в адресу співмешканки брутальними словами, нецензурною лайкою, вигнанням із будинку, якими навмисно спричинено емоційну невпевненість ОСОБА_2 , її нездатність захистити себе, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КпАП України).
Статтею 252 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 7 КпАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи, керуючись законом та правосвідомістю, приходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КпАП України.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КпАП України).
Грунтуючись на засадах справедливості та виваженості, задля досягнення мети адміністративного стягнення, керуючись законом та правосвідомістю, приходжу висновку, що єдино вірним та правильним буде застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції вище вказаної статті, якою встановлено відповідальність за вчинене правопорушення.
Відповідно до статті 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 вище зазначеного Закону у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлена - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» від 23.11.2018 року, №2629-VІІІ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1853 гривні 00 копійок.
Виходячи із положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI, приходжу до висновку про стягнення із ОСОБА_1 , на якого накладається адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, судового збору.
На підставі Закону України “Про попередження насильства в сім'ї” від 15.11.2001 року, №2789-III, Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI, та керуючись ст., ст.173-2 ч.1, 280, 283, 284 КпАП України, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КпАП України та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 384 (трьохсот вісімдесяти чотирьох) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КпАП України особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілим, протягом десяти днів з дня її винесення.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.
Відповідно до ст.307 КпАП України штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у визначений законодавством термін в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до ст.308 ч.2 КпАП України.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу, подаються до суду до набрання постанови законної сили.
Суддя: Л.П. Цимбалюк