П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/3137/18
Категорія: 112010201 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту: 27.06.2019 р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Миколаївській області про:
- визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії та встановленні її розміру на дату звернення (05 квітня 2018 року) відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон України №2262);
- зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до вимог Закону України №2262, виходячи з розрахунку відповідного грошового забезпечення працівника поліції, з урахуванням надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окраду з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, а також премії, що були визначені на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам мічманам, військовослужбовцям строкової служби на контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей", та виплатити з урахуванням суми раніше виплаченої пенсії з дати призначення - 05 квітня 2018 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що відповідач прийняв рішення про призначення пенсії на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області від 31 березня 2018 року, яка містила очевидні помилки. Відповідач, після того, як йому стало відомо про помилки щодо назви посади та розміру посадового окладу. Однак позивачу було відмовлено у встановленні розміру пенсії на дату звернення, як це вимагає чинний Закон України №2262. Вважає такі дії відповідача протиправними.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що на підставі заяви позивача було прийнято рішення про переведення її з одного виду пенсії на інший, при цьому розмір пенсії був визначений на підставі відповідних документів, що були надані ліквідаційною комісією УМВС України в Миколаївській області. Управління не наділене правом самостійно визначати розмір складових грошового забезпечення, а може лише використовувати відомості, надалі державним органом, з якого позивач була звільнена зі служби. Таким чином, відповідач діяв відповідно до норм Закону України №2262 та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон України №1058).
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУПФ України в Миколаївській області відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- в даних спірних правовідносинах має місце призначення пенсій, які регулюються різними спеціальними законами: Законом України "Про державну службу" та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та містять інші підстави, умови, порядок пенсійного забезпечення різних категорій осіб, в першому випадку державних службовців, в другому, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ (міліції). Тому позивачу після відмови від попередньої пенсії та знятті з обліку як пенсіонера за одним спеціальним законом пенсія повинна призначатись за іншим спеціальним законом;
- аргумент відповідача про те, що пенсія не призначалась, а була поновлена, оскільки була вперше призначена в 1999 році, не може бути прийнятим до уваги оскільки, по перше: поновлення виплат відбувається після їх тимчасового припинення з чітко визначених Законом України №1048 підстав, зазначених у ст. 49, який є вичерпним, по друге: в зв'язку з ліквідацією міліції та створенням поліції України суттєво змінились умови та порядок призначення пенсії за Законом України №2262 порівняно з тими, які були на час призначення мені пенсії в 1999 році;
- призначення пенсії мені повинно було здійснюватись за правилами ст. 43 Закону України №2262, яка чітко визначає складові грошового утримання що враховуються при визначенні розміру пенсії, а саме оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Відповідно до вимог останньої частини ст. 43 Закону України №2262 у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
У відзиві ГУПФ України в Миколаївській області на апеляційну скаргу вказується, що дії відповідача є правомірними та законними, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального права, вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції.
З 01 квітня 1999 року УМВС України в Миколаївській області призначило ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі Закону України №2262.
Пенсію за вислугу років позивач отримувала до 16 грудня 2010 року.
З 16 грудня 2010 року ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком на підставі Закону України №1058. Згідно з довідкою Інгульського ОУПФ України м. Миколаєва Миколаївської області від 06 квітня 2018 року №6856/06-223 (а.с. 101), з 16 грудня 2010 року по 30 квітня 2018 року ОСОБА_1 перебувала на обліку у вказаному управлінні та отримувала пенсію в сумі 3 352,20 грн.
У березні 2018 ОСОБА_1 звернулася до ГУПФ України в Миколаївській області щодо доцільності переведення на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в зв'язку з чим відповідач листом від 19 березня 2018 року (а.с. 20) попросив ліквідаційну комісію УМВС України в Миколаївській області надати довідку про грошове забезпечення заявниці відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопад 2015 року №988 та від 21 лютого 2018 року №103.
Постановою від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" Кабінет Міністрів України врегулював грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, а постановою від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" встановив порядок перерахунку пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
24 березня 2018 року супровідним листом №235/38/05-2018 (а.с. 20, зворотній бік) ліквідаційна комісія УМВС України в Миколаївській області надіслала до ГУПФ України в Миколаївській області Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 22 березня 2018 року ПС №7453 (а.с. 59), згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача "… за нормами, чинними за січень 2016, за прирівняною посадою поліцейського …" становить 6 768,38 грн.
05 квітня 2018 року ОСОБА_1 подала до ГУПФ України в Миколаївській області заяву, в якій просила призначити їй пенсію за вислугу років (а.с. 59, зворотній бік).
На підставі заяви позивача та відповідно до Довідки від 22 березня 2018 року ГУПФ України в Миколаївській області прийняло рішення, яким встановило ОСОБА_1 з 05 квітня 2018 року пенсію відповідно до Закону України №2262 в сумі 3 587,24 грн. (53% вказаного вище грошового забезпечення).
Листом від 25 травня 2018 року №459/38/05-2018 (а.с. 98) ліквідаційна комісія УМВС України в Миколаївській області повідомила відповідача про недостовірність Довідки від 22 березня 2018 року та надіслало іншу довідку - від 25 травня 2018 року (а.с. 94), згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача "… за нормами, чинними за січень 2016, за прирівняною посадою поліцейського …" становить 6 960,16 грн.
На підставі Довідки від 25 травня 2018 року відповідач з 01 липня 2018 перерахував пенсію позивача та визначив її в сумі 3 688,88 грн., що складає 53% грошового забезпечення 6 960,16 грн. (а.с. 102).
Згідно з розрахунком на доплату (а.с. 103), Управління визначило суму, що підлягала виплаті ОСОБА_1 в зв'язку із зміною розміру її пенсії (на підставі Довідки від 25 травня 2018 року) за період з 05 квітня 2018 року по 30 червня 2018 року (291,37 грн.), та листом від 14 червня 2018 року №2144-Л-07 (а.с. 51-53) повідомило позивача про виплату суми 291,37 грн. у липні 2018 року.
Факт отримання суми 291,37 грн. позивач не заперечила.
Довідка ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області від 31 березня 2018 року, про яку вказано в позові, в матеріалах справи відсутня.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується протиправність дій відповідача.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 1-1, 7 Закону України №2262, ст.ст. 9, 10, 45 Закону України №1058, п.п.1, 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, п.3 постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", які регулюють спірні правовідносини.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 1-1 Закону України №2262, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ст. 7 Закону України №2262, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до ст. 10 Закону України №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону України №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з положеннями ст. 9 Закону України №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон України №1788-XII), окрім видів пенсій передбачених ст. 9 Закону №1058-IV, може бути призначена пенсія за вислугу років.
Таким чином, у зв'язку із тим, що за правилами ст.ст. 10 та 45 Закону №1058-IV пенсія призначається лише один раз довічно. У разі виникнення у громадянина права на різні види пенсій він може обрати на свій розсуд найбільш вигідний для нього вид пенсії.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені ст. 9 Закону №1058-IV або положеннями Закону України №1788-XII.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 01 квітня 1999 року УМВС України в Миколаївській області вже призначалася пенсія за вислугу років на підставі Закону України №2262.
Відтак, оскільки позивачу вже було призначено пенсію за вислугу років у 1999 році, то вона не може бути призначена повторно.
Таким чином, в даних спірних відносинах відбулась зміна виду пенсії позивача, а не нове її призначення, що, в свою чергу свідчить про те, що ГУПФ України в Миколаївській області діяло правомірно при обчисленні розміру пенсії в порядку, який діє саме для перерахунку розміру пенсії.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 20 березня 2018 року (справа № 336/368/16-а (2-а/336/59/16)), від 03 квітня 2018 року (справа № 753/8128/16-а), від 24 квітня 2018 року (справа № 185/1391/17 (2-а/185/153/17)).
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (далі Порядок №45) передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Згідно п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.ч.2, 3 ст. 51 Закону.
24 лютого 2018 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова №103).
Зазначеною Постановою було внесено зміни, зокрема і до п.1 Порядку №45, який викладено у новій редакції: "Пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 3 Постанови №103 вирішено перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Таким чином, судова колегія вважає необґрунтованим довід апелянта про те, що відповідач, поновлюючи у квітні 2018 року виплату їй пенсії за вислугу років, мав визначити її розмір на підставі чинних станом на квітень 2018 року розміру посадового окладу та складових грошового забезпечення за відповідною посадою.
Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та на невірному тлумаченні норм матеріального права.
За таких обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 24 жовтня 2019 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Ступакова І.Г. Лук'янчук О.В.