Ухвала
15 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 2-2430/08
провадження № 61-17815 ск 19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегян Арутюна Овсеповича , заінтересована особа - Київський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою про визнання протиправним розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 , здійсненний головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегяном А. О. та зобов'язання уповноважених осіб Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області зробити новий розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Заявник зазначала, що 21 травня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегяном А. О. було зроблено новий розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_3 перед заявником, за яким заборгованість боржника по аліментам була визначена у розмірі 60 065 грн 91 коп. Вказаний розрахунок заявник вважала протиправним з тих підстав, що в ньому неправильно визначено момент, з якого має нараховуватись зменшена сума аліментів на місяць та наявні інші рахункові помилки в його змісті, в наслідок чого сума заборгованості по аліментам боржника перед заявником була істотно занижена.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року скаргу ОСОБА_1 в частині визнання протиправним розрахунку заборгованості по аліментам задоволено. Визнано протиправним розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 , здійснений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегяном А. О. Провадження по скарзі ОСОБА_1 в частині зобов'язання уповноважених осіб Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області зробити новий розрахунок заборгованості по аліментам закрито. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу з Головного територіального управління юстиції у Харківській області у розмірі 9 тис. грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегян А. О. залишено без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року залишено без змін.
У жовтні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
У відповідності до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
У вказаній справі ціна позову становить 60 065 грн 91 коп., яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн ? 500 = 960 500 грн).
Верховним Судом ураховано, що ціна позову не перевищує встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та досліджено й взято до уваги:предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства та незмінну судову практику у цій категорії справ.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин,
які передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегян Арутюна Овсеповича , заінтересована особа - Київський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта