10 липня 2019 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Журавель О.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника Воронюка С .О ., інших учасників ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з апеляційною скаргою адвоката Воронюка С.О., поданою в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 343246, ОСОБА_1 14.11.2018 року о 10 год. 15 хв., керувала транспортним засобом - автомобілем марки «LandRover», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Сумська, 2, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала за її зміною, недотрималась безпечної дистанції та здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом - автомобілем марки «CHEVROLET CRUZE», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.3 «б», та п. 13.1 Правил дорожнього руху України, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Не погодившись із постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року, вважаючи її необґрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, адвоката Воронюка С.О., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в обґрунтування якої зазначає наступне.
Апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги покази ОСОБА_1 у яких вона зазначила, що автомобіль марки «CHEVROLET CRUZE», державний номерний знак НОМЕР_3 виїхав на зустрічну смугу, тобто на смугу руху по якій рухалася ОСОБА_1 .
Крім того, судом не враховано, що ДТП відбулося безпосередньо на смузі руху, по якій рухалася ОСОБА_1 так швидкість руху автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 становила близько 30 км/год, і вона зробила усе можливе (гальмувала, вивернула кермо у праву сторону) з метою уникнення відповідної ДТП.
Справа № 33/824/1512//2019
Категорія: ст.124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Мазур Ю.Ю.
При цьому, суд першої інстанції віднісся критично до висновку експертного дослідження від 21.01.2019 №19/12-1/18-ЕД/18, проведеного у Державному науково - дослідному експертно - криміналістичному центрі МВС України та не врахував те, що згідно цього висновку водій автомобіля марки «Land Rover» ОСОБА_1 не мала технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування гальмування та зупинки до місця зіткнення з моменту виникнення їй небезпеки для руху. Разом з тим, водій автомобіля марки «CHEVROLET CRUZE» ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення, шляхом виконання п. 12.1 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, на думку апелянта постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 , відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративних правопорушень.
На цих підставах апелянт Воронюка В.С. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року скасувати та закрити провадження у цій справі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , доводи викладені в апеляційній скарзі, висновки експертного дослідження, заслухавши пояснення інших учасників ДТП, а також пояснення захисників-адвокатів, що представляють інтереси учасників ДТП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у порушенні нею п.п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким дана належна оцінка і ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, та притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 КУпАП.
Апеляційні вимоги адвоката Воронюка С.О. про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не можуть бути задоволені, враховуючи наступне.
В апеляційному засіданні учасником ДТП ОСОБА_4 надано пояснення з приводу обставин ДТП, які він і надавав у суді першої інстанції, а саме, що 14.11.2018 він рухався з вул. Амурської по вул. Сумській в бік вул. Кайсарова, виїхавши на вул. Сумську він побачив, що на дорозі ожеледиця і вирішив, з метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди розвернутись та припаркувати свій транспортний засіб. Після здійснення вказаного маневру він припаркував свій транспортний засіб на узбіччі біля тротуару. Після чого, побачив, як назустріч його транспортного засобу, рухався транспортний засіб - автомобіль марки «Land Rover», під керуванням ОСОБА_1 , який починав спуск по вказаній вулиці і його почало заносити у різні сторони, внаслідок чого, водій не зміг впоратись з керуванням свого транспортного засобу, і відбулось зіткнення з його транспортним засобом. На момент зіткнення його транспортний засіб перебував в нерухомому стані.
Надані пояснення водія ОСОБА_4 узгоджуються з матеріалами справи, його початковими поясненням наданими на місці ДТП а також підтверджено в апеляційному засіданні водієм ОСОБА_3 , тому, будь-яких підстав недовіряти наданим поясненням ОСОБА_4 . апеляційний суду не вбачає.
Щодо тверджень апелянта, що суд першої інстанції критично віднісся до висновку експертного дослідження від 21.01.2019 № 19/12-1/18-ЕД/18, проведеного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, слід зазначити наступне.
Цим висновком встановлено, що у даній дорожній обстановці у діях водія ОСОБА_1 не убачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. При тому, що протокол про адміністративне правопорушення на водія ОСОБА_1 складений за порушення нею п.п. 2.3 «б» та 13.1 Правил дорожнього руху України. Отже, стає незрозумілим чому експерт ігнорує та не досліджує порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 «б» та 13.1 ПДР України за яким на неї складений протокол про адміністративне правопорушення, а лише зазначає, що ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог 12.1 ПДР України.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, висновки експертного дослідження не спростовують порушення (невідповідностей) водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3 «б» та 13.1 ПДР України за порушення яких на неї складено протокол про адміністративне правопорушення.
Отже, критичне відношення суду першої інстанції до наявного в матеріалах справи висновку експертного дослідження є абсолютно правильним, бо ті питання, які ставилися на розгляд експерту не відносяться та не узгоджуються із обставинами дорожньо-транспортної пригоди та відповідно з матеріалами справи.
З урахуванням вище викладено слід прийти до висновку, що водій ОСОБА_1 під час виникнення у неї небезпеки на її смузі руху у вигляді нерухомого (припаркованого) транспортного засобу «CHEVROLETCRUZE», могла вчасно зреагувати та вжити всіх належних заходів, у тому числі шляхом застосування екстреного гальмування, для можливості повної зупинки свого транспортного засобу, тобто у разі якщо б ОСОБА_1 врахувала складні погодні умови була уважною та стежила за дорожньою обстановкою, її зміни і вчасно зреагувала на небезпеку, яка виникла у вигляді нерухомого (припаркованого) транспортного засобу «CHEVROLET CRUZE», остання могла уникнути зіткнення із вказаним транспортним засобом. Однак, ОСОБА_1 внаслідок не дотримання п.п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України, здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом - автомобілем марки «CHEVROLET CRUZE» в якому знаходився водій ОСОБА_4 .
Таким чином, всупереч твердженням апелянта суд першої інстанції досить повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідив докази, які були надані сторонами, повно та правильно виклав їх у постанові, оцінив у плані відносності, допустимості, достовірності та достатності для висновків по суті справи і на цих підставах прийшов до правильного висновку про визнання винною ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року про визнання винуватою та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування, як того просить апелянт.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Воронюка С.О., поданою в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.О. Журавель