Справа № 730/67/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/500/19
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
24 вересня 2019 року Чернігівський апеляційний суд у складі:
Головуючого суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12.015.270.090.000.319, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 березня 2019 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквира, Київської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
встановив:
Вироком місцевого суду ОСОБА_6 визнано винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили, не обирався.
Звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінчення строків давності.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 , в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 682 гривні 80 копійок, залишено без розгляду.
Заявлений потерпілим ОСОБА_8 цивільний позов про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 гривень задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Заявлений прокурором цивільний позов на суму 1945 грн. 93 коп. задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_6 1945 грн. 93 коп. на користь Борзнянської ЦРЛ у рахунок відшкодування коштів які затрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 ..
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 1536 грн. 80 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати вищевказаний вирок та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрити у зв'язку із закінченням строків давності. Інкриміноване кримінальне правопорушення 20.08.2015 року було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015270090000319 з кваліфікацією ч. 2 ст. 125 КК України. У відповідності до положень ч. 2 ст. 12 КК України, протиправні діяння, кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, відносяться до злочинів невеликої тяжкості. Пунктом 2 ч. 1 статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. 12 вересня 2018 року, у судовому засіданні Бахмацького районного суду, захисником було подано письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття даної кримінальної справи. У цьому ж засіданні, 12 вересня 2018 року, ним було подано письмову заяву про надання згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання та не заперечувала проти його задоволення. Проте, ухвалою місцевого суду від 12 вересня 2018 року, було відмовлено у задоволенні клопотання із-за заперечення проти цього потерпілим з огляду на невизнання обвинуваченим своєї вини. За таких, не передбачених законом, вимог суд дійшов висновку, що заявлене його захисником клопотання є передчасним та, з метою об'єктивного розгляду справи, необхідно виконати вимоги ст. 368 КПК України.
Як встановив доведеним суд І інстанції, 16 серпня 2015 року, близько 03 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу кафе «Старий Замок», що розташоване по вул. Шевченка, в м. Борзна, під час сварки з ОСОБА_8 , яка переросла в бійку, на ґрунті неприязних відносин, завдав удару долонею по потилиці останньому, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в місцевому суді обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе у скоєнні інкримінованого злочину повністю не визнав.
Заслухавши доповідача, пояснення сторони обвинувачення, дослідивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає її необґрунтованою.
З матеріалів кримінального провадження видно, що умисні дії обвинуваченого правильно кваліфіковані досудовим слідством за ч. 2 ст. 125 КК України.
Висновок місцевого суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні зазначених у вироку діянь відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання, місцевий суд вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його характер, особу обвинуваченого, який притягувався до кримінальної відповідальності, згідно вироку Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2015 року, по ч. 1 ст. 122, ч.ч. 1, 2 ст. 296 КК України за нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 та відбував покарання у виді обмеження волі, має постійне місце проживання, не працює, не визнання ним своєї вини, а також думку потерпілого, який просив ухвалити рішення згідно закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Як встановлено в судовому засіданні місцевого суду, із дня вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину, а саме з 16 серпня 2015 року, минуло три роки.
Ухвала місцевого суду від 12 вересня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 в зв'язку з закінченням строків давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття зазначеного кримінального провадження є чинною.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Таким чином порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни вироку місцевого суду, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 березня 2019 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, а касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4