Дата документу 22.10.2019 Справа № 336/7370/18
Єдиний унікальний № 336/7370/19 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.
Провадження № 22-ц/807/2996/19 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
22 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Подліянової Г.С.,
секретар Ващенко З.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частки житлового будинку спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2019 року про призначення додаткової судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи,
У листопаді 2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про поділ майна подружжя. Зазначав, що з жовтня 2012 року сторони почали проживати однією сім'єю і вести спільне господарство, а 25 жовтня 2013 уклали шлюб, який розірвано у листопаді 2018 року. До укладення шлюбу ОСОБА_2 придбала 1/8 частку домоволодіння АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що в період шлюбу за спільні кошти сторони здійснили перебудову і капітальний ремонт належної відповідачці частки будинку, внаслідок чого його площа і вартість значно зросли, просив суд на підставі ст.ст.57,60, 62, 70, 71 СК України визнати спірну нерухомість спільною власністю сторін та поділити її шляхом визнання за кожним із подружжя права власності на 1/16 частину вищезазначеного домоволодіння.
За клопотанням позивача, ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 13 лютого 2019 року призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро», на вирішення якої поставлені питання про ринкову вартість 1/8 частки будинку станом на 21 травня 2010 року (дату придбання нерухомості), на 25 жовтня 2013 року (дату укладення шлюбу), на дату проведення експертного дослідження, а також про ринкову вартість ремонтних робіт, добудов і поліпшень, здійснених після 25 жовтня 2013 року .
15 травня 2019 року до суду надійшов висновок експерта № 2470 від 13.05.2019 р. Провадження у справі поновлено.
12 липня 2019 року ОСОБА_1 заявив про призначення додаткової будівель-технічної експертизи, оскільки висновок від 13 травня 2019 року є неповним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2019 року, призначено додаткову судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу.
На вирішення якої поставлені такі питання:
1.Яка вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із частини житлового будинку літ. «Б», а саме: квартири № 2 , згідно технічного паспорту, житлових прибудов літ. «Б1», літ. «б», вбиральні літ. «с1», зокрема вартості ремонту: загальної кімнати (підлога, стеля, стіни, прорізи), кухні (підлога, стеля, стіни, прорізи, арка), санвузлу (підлога, стеля, стіни, прорізи), системи опалення та вентиляції, а також вартість заміни покрівлі, деревинного паркану на металевий з улаштуванням хвірток, благоустрою подвір'я (бетонування подвір'я зі сходами та клумби), пічних робіт, сантехнічних робіт, електромонтажних робіт ?
2.Яка вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт прибудов та господарських споруд до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із частини житлового будинку літ. «Б», а саме: квартири № 2 , згідно технічного паспорту, житлових прибудов літ. «Б1», літ. «б», вбиральні літ. «с1», зокрема вартість: прибудованої веранди та металевого навісу (сараю-кладовки) біля житлового будинку ?
Проведення експертизи доручено судовому експерту ОСОБА_4
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду від 15 липня 2019 року скасувати, справу направити до районного суду для розгляду по суті.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд безпідставно та передчасно призначив додаткову судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу з порушенням норм статті 113 ЦПК України.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи ухвалу про призначення додаткової судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи суд першої інстанції виходив з того, висновок експерта за №2470 від 13.05.2019 року є неповним.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.
Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта.
Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється статтями 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.
Положеннями частини 1 статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.
Частиною 1 статті 104 ПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно із частинами 4-6 статті 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено основні види (підвиди) експертиз, а Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначено основні завдання видів (підвидів) експертиз та орієнтовний перелік вирішуваних питань щодо кожного виду експертиз.
Встановлено, що ухвалою суду від 13лютого 2019 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу, за висновком якої за №2470 від 13травня2019 року судовий експерт ОСОБА_3 по четвертому питання зазначив, що визначити ринкову вартість ремонтних робіт, добудов та поліпшень нерухомого майна, здійснених в період з 21 жовтня 2013 року по момент проведення експертизи не видається можливим, оскільки під час дослідження у сторін виникли суперечки.
Відповідно до частини 1 статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Зважаючи на те, що висновок експерта від 13 травня 2019 року не містить відповіді на всі запитання, суд першої інстанції обгрнтовано визнав його неповним і у відповідності до ст. 113 ЦПК України за клопотання позивача призначив додаткову експертизу, проведення якої доручив іншому експерту.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Незгода відповідача з обраною судом експертною установою не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки відповідач не позбавлена можливості заявити відвід експерту за правилами, встановленими ст.38 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2019 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: