Справа № 609/1116/19
1-кп/609/105/2019
22 жовтня 2019 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого суду: ОСОБА_1
при секретарі : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ кримінальне провадження № 12015210200000101, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 26 квітня 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новостав Шумського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні двоє малолітніх дітей, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_3
адвоката: ОСОБА_5
потерпілих
цивільних позивачів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника потерпілих
цивільних позивачів
адвоката ОСОБА_8
26.04.2015 року близько 19 год. 30 хв. Водій ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем марки «MERCEDES - BENZ Srinter 311 CDI» р.н НОМЕР_1 рухався з одним пасажиром в салоні ОСОБА_9 центральною вулицею с .Новостав Шумського району Тернопільської області зі сторони м.Шумськ в бік м.Кременець. Під час руху водій ОСОБА_3 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. (б,д ) Правил Дорожнього Руху України, затвердженим постановою КМУ № 1360 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями.
Рухаючись із швидкістю 60 - 70 км/год. По ділянці автодороги яка має ухил на спуск та заокруглення вліво, водій ОСОБА_3 , в порушення вимог п. 12.1. ПДР України не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.
Унаслідок порушення безпечного швидкісного режиму та проявленої неуважності водій ОСОБА_3 допустив виникнення заносу автомобіля марки «MERCEDES - BENZ Srinter 311 CDI» р.н НОМЕР_1 , в процесі якого керований ним транспортний засіб виїхав на зустрічну смугу руху, а далі на ліве узбіччя, де в'їхав у дерево та перекинувся.
Унаслідок ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_9 отримав масивну крововтрату обумовлену масивною травмою грудей у вигляді чисельних, по кількох анатомічних лініях, переломів ребер з надривами легеневої тканини та масивного травмування правої верхньої кінцівки та правої половини плечового поясу ( перелом правої плечової кістки, перелом правої ключиці, розрив правої підключеної артерії ), від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 о 03 год. 35 хв. Помер у Шумській ЦРЛ.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3. ( б,д ) ; 12.1. ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо - транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_9 .
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 .
Обвинувачений вину у інкрімінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 26.04.2015 року близько 19 год. 30 хв. Керуючи автомобілем та будучи неуважною скоїв ДТП в результаті чого потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження від який незабаром помер у лікарні. Обвинувачений також повністю визнав цивільний позов заявлений по справі потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Також останній просить суд звільнити його від покарання на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» оскільки станом на 2016 рік на його утриманні перебувала одна малолітня дитина.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали повністю заявлений ними цивільний позов та просили стягнути із обвинуваченого на їх користь 27000грн. матеріальної шкоди, 12000грн. витрат на правову допомогу та 600000грн. завданої моральної шкоди.
Приймаючи до уваги повне визнання вини обвинуваченим та з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, судом ухвалене рішення про недоцільність дослідження інших доказів кримінального провадження, попередньо роз'яснивши учасникам положення ст. 349 КПК України, які погодилися з подальшим розглядом справи за правилами, передбаченими згаданою статтею.
При призначенні покарання у відповідності до вимог ст.ст. 65,66,67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його вік, те, що останній щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю, активно сприяла встановленню істини по справі, має утриманців, позитивно характеризується по місцю проживання - як обставини, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання в діях обвинуваченого судом не вбачається.
Зважаючи на викладене вище суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України доведена повністю і його дії кваліфіковані вірно органом досудового розслідування.
З врахуванням всіх вище перелічених обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливі без ізоляції від суспільства, а тому, обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції вміненої статті у вигляді позбавлення волі на строк близький до мінімального з позбавленням права керувати транспортними засобами, звільнивши від призначеного основного покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України. Суд також вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого обмеження, передбачені ч. 1 п.1,2 ст. 76 КК України.
Суд вважає, що призначене покарання ОСОБА_3 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: а саме, особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Тому, суд вважає за необхідне на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного основного та додаткового покарання, оскільки він має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02 листопада 2013 року № 231.
Суд також вважає за доцільне задовільнити цивільний позов потерпілих, керуючись статтями 1166, 1206 ЦК України та стягнути із ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 27000грн. матеріальної шкоди, 12000грн. витрат на правову допомогу та 600000грн. завданої моральної шкоди оскільки остання підтверджена відповідними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 371,373,374,376 КПК України, суд
ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому за даною статтею покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного основного покарання з випробуванням на строк 2 ( два ) роки.
На підставі ч.1 п. 1,2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування основного та додаткового покарання за цим вироком.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 27000грн. матеріальної шкоди, 12000 грн. витрат на правову допомогу та 600000грн. завданої моральної шкоди
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 2894,60 грн. за проведення експертиз по даному провадженню.
Речові докази по справі: автомобіль марки «MERCEDES - BENZ Srinter 311 CDI» р.н НОМЕР_1 , який зберігається на спец майданчику Шумського ВП Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області повернути власнику ОСОБА_3 .
Два колеса від автомобіля марки «MERCEDES - BENZ Srinter 311 CDI» р.н НОМЕР_1 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Тернопільській області повернути ОСОБА_3 , у разі відмови - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів через Шумський районний суд.
Суддя: ОСОБА_1