Справа № 461/7065/19
Провадження № 2-а/461/323/19
22.10.2019 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря Івасюти Н.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
У провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач повторно не з'явився в судове засідання. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками на поштових повідомленнях про вручення, копіями повідомлень та відомостями з офіційного сайту Укрпошти. Заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не подав.
Представник відповідача подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, згідно якого розгляд просив проводити розгляд за відсутності представника відповідача.
Положеннями ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.45 КАС України).
Згідно ч.ч.1 та 2 ст. 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З наведених норм Закону випливає, що суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання. Крім того, такі положення Закону пов'язані із дією принципу адміністративного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Посилаючись на судову практику, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини висловлені у рішенні в справі «Каракуця проти України» від 16.05.2017 року, де суд відхилив скаргу заявника на порушення права доступу до правосуддя, оскільки він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи про що, зокрема, свідчило те, що він протягом тривалого проміжку часу не звертався до суду за інформацією щодо стану її розгляду.
Відповідно до наявних матеріалів справи, позивач неодноразово не з'являвся в судові засідання, тобто вищенаведені обставини справи та положення Закону дають обґрунтовані підстави суду посилатися на неналежне додержання умов реалізації стороною позивача права на звернення до суду за захистом або втрату інтересу до справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Положення щодо дотримання розумних строків визначені як КАС України, так і вищенаведеною Конвенцією покладають на суд обов'язок розглянути і вирішити справу без невиправданих зволікань, що дасть можливість надати особі своєчасний захист її прав, свобод та інтересів.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, не подав суду жодних доказів поважності причин неявки, не подав заяви про розгляд справи у його відсутності, був обізнаний про розгляд справи в суді, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
За наведених підстав, суд не розглядає клопотання про закриття провадження у справі.
Керуючись п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення у справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.
Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2019 року