Провадження № 33/803/1227/19 Справа № 201/7920/19 Суддя у 1-й інстанції - Щербина-Почтовик І. В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
22 жовтня 2019 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., за участю: захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Коваленка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 25.06.2019 року о 14.25 годині водій ОСОБА_1 в м. Дніпрі по вул. Луговській, 255, керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser державний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, непряма хода, поведінка, що не відповідає обстановці). На проходження огляду за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 водій погодився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Тест Драгеру (1530) результат тесту - 2,49%. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 384, 20 гривень.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просить постанову скасувати, винести нову постанову, якою закрити щодо нього провадження по адміністративній справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що під час розгляду справи 19.09.2019 року ним було заявлено клопотання про витребування відеодоказів з нагрудних камер поліцейських, однак суд задовольняючи вказане клопотання, призначає розгляд справи на наступний день - 20.09.2019 року о 09.00 годин, хоча розуміє, що витребувати відео за один день неможливо, таким чином суд першої інстанції знехтував відеодоказами, які відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення були долучені до протоколу, але фактично були відсутні.
Вказує на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки зауваженням викладеним в клопотанні, а саме, що: - до матеріалів адміністративної справи додано пояснення свідків, які здійснені на заздалегідь підготовлених та надрукованих бланках, при цьому в графі "З положеннями ст.63 Конституції України ознайомлений (на) ___" відсутні підписи цих свідків; - акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить прізвище, ім'я та по батькові особи стосовно якої проводився такий огляд, а також зроблено рукописний запис "згоден", який йому не належить; - в протоколі не зазначено місце проживання свідків; - в нього не відібрані пояснення, при цьому в протоколі не зазначено про його відмову від надання цих пояснень; - в протоколі зазначено, що до нього додано відео з архіву DМ4579, однак матеріали справи не містять цього відео; - під час огляду на стан сп'яніння було використано несправний газоаналізатор, що не пройшов державну метрологічну повірку, також матеріали справи не містять номеру спеціального технічного засобу, а саме газоаналізатора Drager Alkotest 6820, що не дає можливості перевірити чи був справний цей технічний засіб на момент встановлення стану сп'яніння та чи пройшов відповідну метрологічну повірку.
Зазначає, що судом не взято до уваги розбіжності у поясненнях свідків, які знаходяться в протоколі, та в поясненнях, наданих ними в судовому засіданні.
Посилається на те, що в протоколі ОБ № 161764 від 25.06.2019 року в графі місце складання протоколу зазначено: АДРЕСА_2 , однак свідки в своїх поясненнях зазначили адресу: АДРЕСА_3 , при цьому в судовому засіданні ці свідки зазначили, що протокол на ОСОБА_1 вони підписували за адресою: пр. Воронцова, що свідчить про можливу фальсифікацію протоколу.
Таким чином, судом не було вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, оскільки не було витребувано та переглянуто відео з нагрудних камер поліцейських та не допитано самих поліцейських.
Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився.
В суді апеляційної інстанції захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Коваленко В.С. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
Так, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, який підписано ОСОБА_1 Наведені у ньому обставини підтверджується актом огляду на стан сп'яніння, що підписаний двома свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та самім ОСОБА_1 , відповідно до якого результат тесту на стан сп'яніння становить 2, 49 % проміле, та роздруківкою тесту на стан сп'яніння з аналогічним показником, який підписаний ОСОБА_1 .
Разом з тим, перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом (201906252320180001211).
Вказані докази підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які в судовому засіданні підтвердили, що водій ОСОБА_1 перебувавз явними ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, непряма хода, агресивна поведінка, а тому судом обґрунтовано взято їх пояснення до уваги, та не вбачається наявності розбіжностей з їх письмовими поясненнями.
Твердження про те, що судом не було вирішено питання про виклик працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення, не підтверджується матеріалами справи, оскільки матеріали справи не містять такого клопотання, а клопотання щодо виклику свідків та витребування відеозапису події судом було задоволено, що не свідчить про невжиття судом усіх необхідних заходів, спрямованих на встановлення обставин справи.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо надання письмових пояснень свідків, на заздалегідь підготовлених бланках та заповнених однією рукою, відсутні підпис в графі про ознайомлення з положеннями ст. 63 Конституції України, не свідчать про їх недостовірність, оскільки є відповідний запис, який підтверджує правильність пояснень із слів свідків та їх підписи, та не спростовується іншими доказами. Крім того, свідки були допитані в суді першої інстанції.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про застосування несправного газоаналізатору, оскільки він не пройшов повірку та в матеріалах справи не зазначено номер спеціального технічного засобу - "Drager 6820", то вони не заслуговують на увагу, оскільки ч. 2 ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що сертифікат затвердження типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено, а відповідно до ст. 17 цього Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Відповідно до матеріалів провадження у чеку із результатом тестування на алкоголь є посилання на останнє калібрування - 25 вересня 2018 року (а. с. 6).
Згідно Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, поліцейський, за наявності підстав, встановлених законодавством, проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які надаються на вимогу особи, яка підлягає допиту.
Будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, пред"являв таку вимогу, матеріали провадження не містять.
Також з матеріалів справи встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 25 червня 2019 року серії ОБ № 161764, в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та в чеку роздруківки результату огляду чітко зазначено назву приладу, який використовувався при огляді ОСОБА_1 на стан сп'яніння, - "Drager Alcotest 6820" (а. с. 1, 5, 6).
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в акті огляду на стан сп'яніння прізвища, ім'я та по батькові особи, щодо якої проводиться такий огляд не заслуговує на увагу, оскільки вказаний акт підписаний свідками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які підтвердили згоду ОСОБА_1 із результатом огляду.
Твердження щодо відсутності в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 місця проживання свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , не є слушними, оскільки своє місце проживання вони зазначили в письмових поясненнях, в акті огляду на стан сп'яніння, а також було встановлено в судовому засіданні від 20 вересня 2019 року, що підтверджується копіями документів, що посвідчують особу (а. с. 29, 30).
Суд в постанові пославсь на дослідження всіх наданих йому доказів, в тому числі і допитав свідків, які підтвердили перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, від якого також було чутно сильний запах алкоголю, а тому відсутні підстави стверджувати про те, що судом було допущено неповноту судового розгляду.
Щодо зазначення свідками про підписання документів в іншому місці, то твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 не заслуговує на увагу, оскільки водій ОСОБА_1 був зупинений на перехресті вулиці Луговської і проспекту Мануйлівського (Воронцова).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані доказі є належними та допустимими.
Беручи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги не можна визнати обґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
При цьому суд першої інстанції у достатній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника, та обґрунтовано застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2019 року- залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко