Справа № 953/17397/19 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1733/19 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: у порядку КПК України
21 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.09.2019 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019220490003989 від 03.09.2019, -
12.09.2019 до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме на павільйон А-020-21-0174, в складі блоку з 4-х павільйонів (на металевому каркасі засклений), 2-х контейнерів та 4-х контейнерів 1-поверхових (з ролетами) (8,0 (11,0)*18.5(14,0)*6,0), інвентарний номер 100331310201, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600: 09: 001: 0095 за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний (проспект 50-річчя ВЛКСМ) (державний акт на право постійного користування землі І-ХР №004124 від 16 листопада 1999 р.), загальною площею 27,50 кв.м., власником якого є ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко», код ЄДРПОУ 22649344, кінцевим орендарем є ОСОБА_8 , ІНН2985007011, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним контейнером будь-яким особам.
Доводи клопотання обґрунтовані тим, що Київським ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220490003989 від 03.09.2019 за статтею 356 КК України стосовно невстановлених осіб, які вчинили самоправні дії щодо торгівельного контейнеру А-020-21-0174, який знаходиться на ринку Барабашово в місті Харкові.
Прокурор, посилаючись на норми статей 98, 170 КПК України, просив накласти арешт на зазначений павільйон.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.09.2019 клопотання прокурора про арешт майна задоволено.
Накладено арешт на майно, а саме павільйон А-020-21-0174, в складі блоку з 4-х павільйонів (на металевому каркасі засклений), 2-х контейнерів та 4-х контейнерів 1-поверхових (з ролетами) (8,0 (11,0)*18,5(14,)*6,0), інвентарний номер 100331310201, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0095 за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний (проспект 50-річчя ВЛКСМ) (державний акт на право постійного користування землі І-ХР №004124 від 16 листопада 1999 р.), загальною площею 27,50 кв.м, власником якого є ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко», код ЄДРПОУ 22649344, кінцевим орендарем є ОСОБА_8 , ІНН2985007011, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним контейнером будь-яким особам.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.09.2019 про арешт майна, кінцевим орендарем якого, на думку слідчого судді нібито є ФОП ОСОБА_8 , ІНН 2985007011, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження контейнером будь-яким особам.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що у резолютивній частині ухвали наведені цифри (8,0 (11,0)*18,5(14,)*6,0), що свідчить про ре, що арешт накладено на об'єкт площею 148,0 кв.м (8,0*18,5), в той час, як у цій же резолютивній частині йдеться про площу 27,5 кв.м.
Крім того, у резолютивній частині ухвали йдеться про те, що арешт накладено на павільйон № А-02-21-01-74, а заборонено відчужувати, користуватися та розпоряджатися контейнером, що по своїй суті є різними поняттями.
Згідно оскаржуваного рішення, випливає, що згідно клопотання прокурора, встановлено що, ФОП ОСОБА_7 , нібито укладав з ТОВ «Проперті Менеджмент Україна» договір оренди № 903/н від 30.04.2012, який є підроблений, про що 21.09.2019 ОСОБА_7 подав заяву до слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 (ЖЄО № 33641 від 21.09.2019), та яку слідчий ОСОБА_9 у порушення статті 214 КПК України не вніс до ЄРДР у встановлений термін.
Не надавши оцінці наданих прокурором та Концерном «АВЕК и Ко» доказам (договорам підряду будівництва, актам прийняття підрядних робіти, договорів оренди, тощо), не маючі у справі жодного документу, який би підтверджував право власності Концерну АВЕК и Ко», як на торгівельний павільйон ОСОБА_7 з номером 21-01-730, так й на інший павільйон з номером 21-01-74. Також посилався на те, що торгівельний павільйон № 21-01-730 було пограбовано 01.06.2019, у ході чого було вкрадено увесь товар, кошти та документи (кримінальне провадження N9 12019220490002580 від 02.06.2019, слідчий ОСОБА_9 ), не маючі у справі об'єктивних доказів, що «ПАВІЛЬЙОН» ОСОБА_7 № 21-01-730 є тотожнім «КОНТЕЙНЕРУ» № А-020-21-01-74, слідчий суддя приходить до помилкового висновку, що двоповерховий торгівельний павільйон Расулі Шах Валі N9 21-01-730, який не має засклення, нібито є «КОНТЕЙНЕРОМ» № А-020-21-01-74 та знаходиться у власності Концерну «АВЕК та Ко».
Виносячи ухвалу про накладення арешт, слідчий суддя, не маючи у справі № 953/17397/19, постанови слідчого поліції або прокурора про визнання торгівельного павільйону ОСОБА_7 № 21-01-730 або іншого торгівельного об'єкту під назвою ««контейнеру» № 21-01-74 (А-020-21-01-74), речовим доказом, приходить до помилкового висновку, що майно, на яке накладається арешт є речовим доказом по кримінальному провадженню № 12019220490003989 від 03.09.2019.
У своєму рішенні слідчий суддя приходить до помилкового висновку, що використання підприємцем ОСОБА_7 у своїй законній господарські діяльності, придбаного ним у 2012 році за 45000 доларів США торгівельного павільйону № 21-01-730, може перешкодити кримінальному провадженню, хоча у дійсності заборона ФОП ОСОБА_7 на протязі трьох місяців здійснювати підприємницьку діяльність зі свого павільйону № 21-01-730 й утворює склад злочину, встановленого статтею 206 КК України «Перешкоджання законній господарській діяльності».
В матеріалах справи, на підставі яких прийнято рішення про накладення арешту на майно, відсутні об'єктивні докази та підстави, тим більш сукупність підстав чи розумних підозр, які дозволяли би вважати двоповерховий торгівельний павільйон ОСОБА_10 -Вали № 21-01-730 (не засклений) таким, що є доказом злочину, який нібито скоєно на іншому павільйоні за номером 21-01-74 (А-020-21-01-74).
16.10.2019 до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_7 про відмову від апеляційної скарги в порядку частини 1 статті 403 КПК України.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_7 про відмову від апеляційної скарги, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 скористався своїм процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 403 КПК України.
Відмова ОСОБА_7 від апеляційної скарги не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, що також приймається до уваги апеляційним судом.
Апеляційні скарги від інших учасників процесу не надходили.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Керуючись ст.ст. 403, 405, 422 КПК України, -
Апеляційне провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.09.2019 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019220490003989 від 03.09.2019 - закрити у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.
Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий -
Судді: