15.10.19
Справа № 635/799/15-ц
Провадження № 2/635/1885/2019
15 жовтня 2019 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Назаренко О.В.
за участю секретаря Літінської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні ресурси-08» про стягнення заборгованості,
встановив:
30 липня 2014 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник ПАТ «Акцент-Банк»» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого стягнути з відповідача на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № 111 від 08.01.2014, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2015 року цивільну справу № 201/12758/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направлено до Харківського районного суду Харківської області за підсудністю.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 лютого 2015 року справу прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області та призначено до розгляду у судовому засіданні.
12 червня 2019 року до суду надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 111 від 08.01.2014 у розмірі 327596,69 гривень та судові витрати у розмірі 3257,97 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 08.01.2014 між позивачем та третьою особою ТОВ «Будівельні ресурси-08» було укладено договір №111, відповідно до якого відповідачу для поповнення обігових коштів в тому числі на закупівлю партії товарів надано відновлювальну кредитну лінію в сумі 300000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредитних коштів, відповідно до п.А.3 договору до 07 січня 2015 року. Відповідно до п. 1.5 Договору кредитні зобов'язання, передбачені в п.1.1 кредитного договору забезпечуються порукою. Боржник, отримавши обов'язок зі сплати коштів за кредитним договором, свої обов'язки не виконав, грошові кошти не повернув, внаслідок чого за ним виникла прострочена заборгованість, яка станом на 19.05.2014 становить 325796,69 гривень та складається з: 300000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 20025,00 гривень - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 5771,69 гривень - заборгованість з пені та штрафу у розмірі 1800,00 гривень.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, викладеного в новій редакції Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, що набрав чинності з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Позивач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 08 січня 2014 року між позивачем та третьою особою ТОВ «Будівельні ресурси-08» було укладено договір №111, відповідно до якого відповідачу для поповнення обігових коштів в тому числі на закупівлю партії товарів надано відновлювальну кредитну лінію в сумі 300000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредитних коштів, відповідно до п.А.3 договору до 07 січня 2015 року.
За користування кредитом третя особа повинен сплачувати проценти в розмірі 27% річних, що передбачено п.А.7 кредитного договору.
Відповідно до п. 1.5 Договору кредитні зобов'язання, передбачені в п.1.1 кредитного договору забезпечуються порукою.
Як вбачається зі змісту вищевказаного кредитного договору, свої зобов'язання банк перед відповідачем виконав.
Згідно п.п. 1,2 Договору поруки №111/П-02 від 08.01.2014, відповідач відповідає перед позивачем за невиконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Судом встановлено, що боржник обов'язок зі сплати коштів за кредитним договором свої не виконав, грошові кошти не повернув, внаслідок чого за ним виникла прострочена заборгованість, яка станом на 19.05.2014 становить 325796,69 гривень та складається з: 300000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 20025,00 гривень - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 5771,69 гривень - заборгованість з пені та штрафу у розмірі 1800,00 гривень.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором, здійсненого позивачем, за відповідачем станом на 19 травня 2014 року були також нараховані штрафи за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором у розмірі 1800 гривень.
Відповідно до положень ст.ст.526,530,610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, штраф і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення з боржника одночасно штрафу й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.
За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу у вигляді 1800 грн. відсутні.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором №111 від 08.01.2014 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 325796,69 гривень.
Згідно платіжного доручень № PROM0BEV1M від 20 травня 2014 року при пред'явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3257,97 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 325796,69 грн., з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3240,07 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,141,247,263-265,280-283 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму заборгованості за Договором № 111 від 08.01.2014 року заборгованість за кредитом у розмірі 325 796,69 грн.
В задоволенні вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк'про стягнення з ОСОБА_1 суми штрафу за Договором №111 від 08.01.2014 року у розмірі 1800 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму судового збору в розмірі 3240,07 (три тисячі двісті сорок) гривень 07 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України повне рішення складено і підписано без його проголошення 22 жовтня 2019 року.
Відомості, що не проголошуються:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ:14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;
третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні ресурси-08», код ЄДРПОУ:360345000, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, б. 45 офіс 10.
Суддя О.В.Назаренко