Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 жовтня 2019 р. № 520/7554/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" суму у розмірі 55860,62 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у період з 17.08.2018 по 31.01.2019. Наказом від 31.01.2019 № 24 через недисциплінованість відповідач був відрахований зі списків особового складу, у зв'язку з чим відповідач повинен відшкодувати по контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчання підрозділу вищого навчального закладу.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу на адресу зазначену у позові та даних, наданих Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, проте до суду повернувся конверт із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у період з 17.08.2018 по 31.01.2019.
Судом встановлено, що наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 17.08.2018 № 139 відповідача зараховано на навчання на перший курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
27 серпня 2018 року наказом ТВО начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" № 201 відповідача зараховано на навчання на перший курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
27 серпня 2018 року на виконання вимог Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Абзацом 6 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що курсант зобов'язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 31.01.2019 № 24 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення з 31.01.2019.
Судом встановлено, що підставою для прийняття наказу від 31.01.2019 № 24 стали наказ начальника інституту (по особовому складу) від 31.01.2019 ; 5-К, протокол Вченої ради інституту від 22.01.2019 № 7, рапорт ОСОБА_1 . від 30.01.2019 про добровільне відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням.
Як вбачається із довідок-розрахунків витрат, пов'язаних з навчанням ОСОБА_1 , загальна сума витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання складає 55860,62 грн.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Положеннями статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно пункту 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах", яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
Водночас, відповідно до пункту 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Згідно з абзацом 6 пункту 1 контракту від 27.08.2018 про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі ТВО начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" та відповідачем, останній взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення навчального процесу.
З огляду на вищевикладені норми суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебуває на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
Відтак, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 по справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 по справі № 723/18/17, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 по справі № 804/285/16, яка є обов'язковою для врахування в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 у навчальному закладі складалися з грошового забезпечення в розмірі 37182,29 грн, витрат на проживання в розмірі 2762,32 грн, витрати за харчування в розмірі 7050,00 грн та витрати на речове майно у розмірі 8865,11 грн, отже, загальна сума витрат на утримання відповідача склала 55860,62 грн, що підтверджується відповідними довідками-розрахунками, які наявні у матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, курсанти, що навчаються у даному вищому навчальному закладі, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Суд зазначає, що відповідач є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов'язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання та відповідному рапорті, проте, вказану суму витрат, пов'язаних з утримання ОСОБА_1 під час навчання у навчальному закладі (позивача), станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано.
Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 55860,62 грн.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вище наведене, беручи до уваги відсутність добровільної сплати відповідачем коштів на його утримання в Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та задоволення позову.
З огляду на те, що відповідачем не надано до суду належні та допустимі докази на підтвердження факту погашення заборгованості у розмірі 55860,62 грн, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Полтавський шлях, буд. 192, м. Харків, 61098, код 07905262) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення суми - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Полтавський шлях, буд. 192, м. Харків, 61098, код 07905262) суму на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у розмірі 55860 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн 62 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Чудних