Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 жовтня 2019 р. справа № 520/7877/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкова О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 ) в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 )отримуваь під час проходження військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 ) недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 19.08.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, однак відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзиву не направив до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з 01.08.1989 по 12.05.2015, яка є державною службою особливого характеру.
В період проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 позивач перебував на фінансовому забезпеченні в військовій частині НОМЕР_1 та отримував грошове забезпечення, у складі грошового забезпечення позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду.
30.04.2015 наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України № 219 позивача було звільнено у запас.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 35 від 12.05.2015 позивача виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.
Військова частина розрахувала розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатила позивачу одноразову допомогу при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (зі змінами внесеними постановою КМУ від 13.03.2013 №161).
Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку позивач отримував під час проходження військової служби та виплатити суму перерахунку.
Військова частина НОМЕР_1 листом від 10.08.2019 №1314/8/359 повідомила позивачу, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення військовослужбовця.
Також судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду міста Харкова від 29.08.2016 року по справі № 642/4613/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 13.05.2015 р. № 1314/21/443 щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення та подання до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документів для призначення пенсії ОСОБА_1 , які не передбачали в складі грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами. Визнано дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання завдань покладених на нього п.п. 1,3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством протиправними. Визнано дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами протиправними. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )скласти нову довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та подати зазначену довідку до Харківського обласного військового комісаріату (код НОМЕР_4 ). Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (код НОМЕР_4 ) після отримання від військової НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 )з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами подати зазначену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській област і(код ЄДРПОУ14099344). Зобов'язано головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області(код ЄДРПОУ14099344) після отримання від ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_4 ) довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами, призначити та виплачувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) пенсію в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від22.09.2010 р. № 889 зі змінами та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсіїз25січня 2016 р. Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ14099344) подати протягом двох місяців, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.
Отже, судовим рішенням по справі №642/4613/16-а встановлено права позивача на включення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця до складу грошового забезпечення, яку він отримав під час проходження служби. Зазначене рішення набрало законної сили 22.11.2016.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з положеннями частини 2 статті 9 Закону України №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом 2 частини 2 статті 15 Закону України №2011-XII визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строк) контракту.) зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовием-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача), пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з положеннями частини 3 статті 43 Закону України №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року №899 (у редакції, чинній на час звільнення позивача), установити щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Судовим розглядом встановлено, що позивач під час проходження служби отримував щомісячну грошову винагороду, які отримував за останні 24 місяці перед звільненням.
Отже, така додаткова винагорода була нарахована та виплачувалась позивачу постійно до його звільнення з військової служби.
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже в силу положень ст. 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Суд зазначає, що чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Враховуючи вищенаведені правові норми, та встановлення судовим рішенням по справі №642/4613/16-а права позивача на включення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця, яку він отримав під час проходження служби, суд приходить до висновку, що дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував під час проходження військової служби є протиправними, та як наслідок наявність підстав для зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.05.2019 по справі №820/5285/17.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_3 ) в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_3 )отримуваь під час проходження військової служби.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_3 ) недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Горшкова О.О.