Ухвала від 15.10.2019 по справі 924/159/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.10.2019справа № 924/159/14

За заявою ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія

"ФК Факторинг" та ОСОБА_2

про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за

договорами іпотеки в межах справи № 910/9450/18

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника Яценко О.С. - предст. за дов.,

від відповідача 1 Бейлик М.Б. - предст. за дов.,

від відповідача 2 не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про визнання недійсним договору про відступлення прав за договорами іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.04.19 направлено справу № 924/159/14 за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/9450/18 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" (ідентифікаційний код 36352420).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.19 прийнято справу № 924/159/14 до розгляду та відкрито провадження у справі в межах справи № 910/9450/18, а підготовче засідання призначено на 13.08.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.19 відкладено розгляд спарви на 24.09.19.

19.08.19 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

23.09.19 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.

23.09.19 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.19 залишено без задоволення клопотання позивача про витребування додаткових доказів від 23.09.2019 - залишити без задоволення та закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.10.19.

15.10.19 від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та витребування доказів, які відхилені судом, як необгрунтовані та не підтверджені належними доказами.

У судовому засіданні, розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки в межах справи № 910/9450/18 та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі - позивач) просить суд визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 24.12.15 (далі - оспорюваних договір), який укладено між товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" та ОСОБА_2 .

На думку позивача оспорюваних договір укладений з порушенням та суперечить чинному законодавству, а тому має бути визнаний судом недійсним.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" надав суду обґрунтований відзив на заяву в межах справи, в яких зазначив про неможливість її задоволення, у з в'язку з її не обґрунтованістю та просив суд відмовити в її задоволенні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин заяви в межах справи в їх сукупності, суд вважає, що подана позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.16 у справі № 686/12265/16, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 06.03.17 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг", ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог - товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги.

Постановою Верховного Суду від 03.04.19 у справі № 686/12265/16 відхилено касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 10.11.16 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 06.03.17, а рішення судів залишені без змін.

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд дійшов наступного висновку:

"Згідно частини першої статті 15. частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суди не встановили, яке суб'єктивне цивільне право (інтерес) ОСОБА_1 було порушене, не визнане чи оспорене, для того, щоб застосувати такий спосіб захисту, як визнання правочину недійсним. А тому висновки судів про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваних договорів є обґрунтованими".

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , він не конкретизує, яким саме частинам та пунктам ст. 203, 215 ЦК України не відповідає оспорюваний правочин та не вказує, які саме його права та інтереси було порушено оспорюваним правочином, а тому ним обрано неефектний засіб захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовій збір в розмірі 1.600, 00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки в межах справи № 910/9450/18.

2.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 21.10.19.