Ухвала від 22.10.2019 по справі 915/1868/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1868/19

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”, м. Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019 року, м. Миколаїв, суддя Семенчук Н.О., повний текст рішення складено 06.09.2019 року

у справі № 915/1868/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АНБАР”, м. Київ

до відповідача Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”, м.Миколаїв

про стягнення 15 750 грн. 68 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

03.10.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”, м.Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019 року у справі № 915/1868/19.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 915/1868/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АНБАР”, м. Київ до Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”, м. Миколаїв на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, тому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 року доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи № 915/1868/19 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

18.10.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № № 915/1868/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АНБАР”, м. Київ до Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”, м.Миколаїв.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржником не надано доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019 року у справі № 915/1868/19, тоді як за приписами Закону України “Про судовий збір” за апеляційний перегляд рішення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а саме у сумі 2881,50 грн.

Разом з тим, в апеляційній скарзі скаржник просить суд звільнити Державне підприємство “Миколаївський бронетанковий завод”, м. Миколаїв від сплати судового збору по справі № 915/1868/19 на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Клопотання мотивоване скрутним фінансовим становищем, яке не дозволяє останньому сплатити судовий збір через фактичну відсутність коштів на рахунках підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи, що скаржник, згідно з положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не підпадає під категорію осіб, яких суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням звільнити від сплати судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, підстави задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору - відсутні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У ст. 129 Конституції України та ст. 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За таких обставин, оскільки за суб'єктним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, в апеляційній скарзі скаржник вказує, що додатком до апеляційної скарги є докази направлення апеляційної скарги на адресу позивача, проте всупереч вимог ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, скаржником взагалі не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “АНБАР”, м. Київ.

Тому судова колегія зазначає, що до матеріалів апеляційної скарги не додано належних доказів направлення апеляційної скарги з додатками учасникам справи.

Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству “Миколаївський бронетанковий завод”, м.Миколаїв у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019 року у справі № 915/1868/19.

2. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019 року у справі № 915/1868/19 на 4 аркушах - залишити без руху.

3. Державному підприємству “Миколаївський бронетанковий завод”, м. Миколаїв усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення у сумі 2881,50 грн., надати докази направлення апеляційної скарги з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю “АНБАР”, м. Київ протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4. Роз'яснити Державному підприємству “Миколаївський бронетанковий завод”, м.Миколаїв, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

А.І. Ярош

Попередній документ
85079115
Наступний документ
85079117
Інформація про рішення:
№ рішення: 85079116
№ справи: 915/1868/19
Дата рішення: 22.10.2019
Дата публікації: 23.10.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу