Справа № 761/27046/19
Провадження № 2-о/761/341/2019
01 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Пірак М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, Територіальна громада міста Києва в особі Київська міської ради (Київська міська державна адміністрація) про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
Представник заявника у липні 2019 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою,в якій просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1 , що належала їй на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 20 жовтня 2001 року, зареєстрований в реєстрі за № 7766, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та 2/5 частини квартири АДРЕСА_6 що належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 25 серпня 1994 року виданого Фондом комунального майна Мінського району і свідоцтва про права на спадщину по закону АВВ № 354616 від 06 липня 1999 року. Заявник зазначає, що з лютого 2016 р. і по день смерті матері проживала разом з нею, доглядала за матір'ю у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, сплачувала комунальні послуги та утримувала квартиру в належному стані тощо. За життя ОСОБА_2 , не залишила заповіту щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті. Єдиною спадкоємицею першої черги після смерті спадкодавця є її донька - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 21.01.1959 року, виданим Дзержинським відділом РАЦС м. Кривий Ріг. 07 травня 2019 року Двадцять першою київською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 було відкрито спадкову справу, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі. Проте, державний нотаріус Двадцять першої київської державної нотаріальної контори відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я заявника, про що винесла постанову у вчиненні нотаріальної дії вих. №1774/02-31 від 07 травня 2019 року у зв'язку із відсутністю документів, що б підтверджували факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тому, заявник просить суд встановити факт того, що ОСОБА_1 постійно проживала з ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , про що в книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний актовий запис №19207, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 16 грудня 2016 року, виданого Відділом реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
11 липня 2019 року по даній справі відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду на 01 жовтня 2019 року на 13 годину 00 хвилин.
ОСОБА_1 просила розглядати справу за ї відсутності. Зазначила, що просить задовольнити вимоги в повному обсязі.
Представник Двадцять першої київської державної нотаріальної контори також просив розглянути справу за його відсутність.
Київська міська рада про день та час розгляду заяви повідомлялась належним чином, представника в судове засідання не направила. Заяв та клопотань від імені заінтересованої особи в адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, повно та об'єктивно надавши оцінку доказам, суд вважає за можливе задовольнити заяву, з огляду на наступне.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 роки померла ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний актовий запис №19207, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 16 грудня 2016 року, виданого Відділом реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Як вбачається з наданих заявником доказів, державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори 07.05.2019 р. відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском спадкоємцем передбачений законом строк для прийняття спадщини.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 21.01.1959 року, виданим Дзержинським відділом РАЦС м. Кривий Ріг .
Крім того, заявник є власницею 2/5 частини квартири АДРЕСА_5 відповідно до свідоцтва про права на спадщину за законом від 20 грудня 2006 року №2122, № спадкової справи 6-3120, що залишилася їй у спадок від батька та свідоцтва про право власності на житло від 25 серпня 1994 року № 10868 де й проживала разом із своєю матір'ю на момент відкриття спадщини.
Спільне проживання заявника із спадкодавцем підтверджується заявами поданими компетентним органам і тим, кого це стосується ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Підписи зазначених осіб посвідчені 25.06.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гаранюк О.З., зареєстровано в реєстрі відповідно за номерами 461, 462, 463 і 464 .
Так, ОСОБА_4 вказав, що з початку лютого 2016 року ОСОБА_1 знову почала із своїм чоловіком ОСОБА_8 проживати у квартирі АДРЕСА_6 , так як її матір потребувала догляду і піклування у зв'язку із станом здоров'я.
У своїй заяві ОСОБА_7 підтверджує, що певний час заявник мешкала за іншими адресами, але заради того, щоб піклуватися за її літньою і хворою мамою, з початку лютого 2016 року знову переїхала в квартиру АДРЕСА_6 .
ОСОБА_6 , яка працювала лікарем-реабілітологом, зазначає, що в період, коли вона відвідувала пацієнтку ОСОБА_2 з нею постійно перебувала заявник, яка виконувала рекомендації по міжпроцедурному догляду, що сприяло відновленню здоров'я ОСОБА_2 , вона ж оплачувала її послуги.
В свою чергу ОСОБА_5 вказала, що з лютого 2016 року ОСОБА_9 переїхала із своїм чоловіком ОСОБА_8 до матері в квартиру на Оболоні, по АДРЕСА_3 ) у зв'язку із погіршенням здоров'я ОСОБА_2 та проживає там по сьогоднішній день.
Як вказує ОСОБА_1 , встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини йому необхідно для того, щоб реалізувати своє право на отримання спадщини після померлої ОСОБА_2 , яку заявник прийняла відповідно до частини третьої ст.1268 Цивільного кодексу України і протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, не заявила про відмову від неї.
Частина 2 статті 1222 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України.
Згідно із статтею 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1270 Цивільного кодексу України, передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Час відкриття спадщини, відповідно до приписів ст.1220 Цивільного кодексу України, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до положень частини третьої ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявляв про відмову від неї.
Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз'яснив, що особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Статтею 293 ЦПК України, визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається заявник, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме, те, що заявник є дочкою спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що також було підтверджено заявами свідків, тому суд прийшов до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.
Виходячи з наведеного ст.ст.1216, 1218, 1220, 1222, 1260-1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись 212, 293, ч.1 ст.315, ч.1 ст. 319 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 09.04.1998 року зі спадкодавцем ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 355-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.10.2019 року
Суддя: