Справа № 314/3237/19
Провадження № 1-кп/314/404/2019
21.10.2019 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080210000621 від 05.07.2019 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Дружелюбівка, Вільнянський район, Запорізька область, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, на утриманні має двох малолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює на посаді охоронця КЗ «Запорізький обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
26 червня 2019 року, приблизно о 22-30 годині, ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прийшов до частково огородженої території земельної ділянки АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7 , де шляхом вільного доступу, користуючись відсутністю контролю з боку власника земельної ділянки та інших осіб, за допомогою сили рук зняв з навісів двостворчаті металеві ворота розміром 1,5 x 2 м в одній хвіртці, загальним розміром 2 x 3 м, виготовлені із профільної труби розміром 50 x 50 мм, товщиною металу 3 мм та профільних листів типу С-8, товщиною 0,75 мм, коричневого кольору, загальною вагою 108 кг, вартість яких згідно висновку експерта № 2161 від 12.07.2019 року складає 540 гривень 86 копійок (1 кг брухту чорного металу - 5 грн. 08 коп.) з якими покинув місце вчинення злочину, розпорядившись у подальшому тим самим, викраденим майном на власний розсуд.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому, судом було з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 .
Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за фактом таємного викрадення майна, яке мало місце 26 червня 2019 року, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з наступних обставин.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочину середньої тяжкості та відповідно до розділу Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням проти власності.
Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_3 , його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров'я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має неповну середню освіту, одружений, на утриманні має двох малолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює на посаді охоронця, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на військовому обліку у Вільнянському РВК з 27.04.2001 року, за місцем проживання характеризується задовільнопозитивно, раніше не судимий.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, його наслідки для потерпілого та інші обставини, суд приходить до висновку, що повинно бути призначено покарання у вигляді штрафу в межах передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.
При призначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із змісту ст.ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог, викладених в п. 1 та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 , наявність пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого, суд дійшов висновку про призначення покарання у вигляді мінімального штрафу.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Витрати по справі відсутні.
Речові докази вирішуються в порядку ст. 100 КПК України.
Матеріали кримінального провадження, долучені прокурором, які є письмовими доказами по справі, слід залишити в матеріалах судової справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369 - 380 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази:
-металеві двостворчаті ворота розміром 1,5 x 2 м в одній хвіртці, виготовлені із профільної труби та профільних листів коричневого кольору, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити останньому.
Матеріали кримінального провадження, долучені прокурором, які є письмовими доказами по справі, слід залишити в матеріалах судової справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_8
21.10.2019