Миколаївської області
Справа №477/1255/19
Провадження №2/477/690/19
21 жовтня 2019 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.
за участі секретаря судових засідань - Оселедченко Д.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
23 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб зі ОСОБА_2 , зареєстрований 20 листопада 1999 року Первомайською селищною радою Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис №40.
В обґрунтування позову вказувала, що сімейне життя між сторонами не склалося через різні погляди на життя, проживають окремо, втратили взаємоповагу один до одного, спільного господарства не ведуть, майже не спілкуються. Вказала, що спору щодо місця проживання спільної дитини та поділу майна подружжя не має.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримала з підстав викладених в ній, просила шлюб розірвати, оскільки збереження шлюбу вважає не можливим.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав повністю та проти його задоволення не заперечував.
Відповідно до частини 6 статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, складання повного тексту відкладено.
Заслухавши вступні слова позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд уважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з огляду на наступне.
Судом установлено, що 20 листопада 1999 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Первомайською селищною радою Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис №40 (а.с.4).
Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
З пояснень сторін убачається, що спору щодо місця проживання спільної дитини та поділу майна подружжя сторони не мають.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, при цьому, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Зазначена норма національного законодавства відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Згідно приписів статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, що виключає відновлення колишніх сімейних відносин та збереження шлюбу.
Суд, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, вважає за необхідне з'ясувати прізвище подружжя після розірвання шлюбу.
Позивачем в позовній заяві та у судовому засіданні зазначено про залишення їй прізвища, яке вона набула при реєстрації шлюбу, а тому відповідно до статті 113 СК України, позивачу слід залишити прізвище, яке вона набула під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
При ухваленні рішення судом ураховано повне визнання позову відповідачем, яке прийнято судом, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 282, 293, 294 ЦПК України,
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Первомайською селищною радою Жовтневого району Миколаївської області 20 листопада 1999 року, актовий запис №40, розірвати.
Залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище «Станіславська», яке вона набула під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати - судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Відповідно до частини 2 статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Вітовського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 21 жовтня 2019 року.
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО