Справа № 128/15/19
Іменем України
01.10.2019 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі- Бутіній Г.В.
за участю: представника позивача - Арустамян А.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
02.01.2019 до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом звернувся ОСОБА_1 до ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у власності позивача перебуває автомобіль «Volkswagen Passat 1.8» номерний знак НОМЕР_1 .
Вказує, що 10.11.2017 о 16:00, на автодорозі сполученням Стрий-Тернопіль-Кропивницький- Знам'янка, в с. Ксаверівка, Вінницького району, Вінницької області, ОСОБА_2 - водій автомобіля SCANIA Р380, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись зі сторони м. Хмельницький в напрямку м. Вінниця, під час виконання маневру обгону допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем, належним позивачеві.
Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 05.05.2018 у справі №131/517/18 була встановлена вина ОСОБА_2 , а справу закрито внаслідок закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що в результаті ДТП автомобіль позивача було пошкоджено, а сам позивач отримав тілесні ушкодження та тривалий час перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.
Вказує, що згідно висновку експертного дослідження № 03-05/18КЕ від 19.05.2018р. вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля позивача, становить 278490,20 грн.
Зазначає, що автомобіль SCANIA Р380, державний номерний знак НОМЕР_2 , є власністю ПАТ "Миронівський хлібопродукт", а водій ОСОБА_2 перебуває з ним в трудових відносинах. Цивільна правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Вказує, що 08.11.2018 позивач до звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з заявою про виплату йому страхового відшкодування за пошкодження автомобіля та за ушкодження здоров'я.Ліміт розміру страхового відшкодування за спричинення майнової шкоди, згідно полісу № АК/6699830 від 25.07.2017р., становить 100000,00 грн., а ліміт розміру страхового відшкодування за ушкодження здоров'я - 200000,00 грн.
Зазначає, що страхове відшкодування не покриває повністю матеріально збитку, спричиненого автомобілю позивача, різниця становить 178490,20 гривень.
Вказує, що позивач отримав тілесні ушкодження, що потягло за собою тривале стаціонарне та амбулаторне лікування. До цього часу, внаслідок травмування лівого коліна та необхідності його оперування, позивач не в змозі вільно рухатися, постійно відчуває різичний біль, тому вважає, що внаслідок ДТП позивачеві завдано значну моральну шкоду, яка полягає у негативних емоціях і переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу роботи, необхідності покладання додаткових зусиль для його нормалізації тощо.
Просить суд стягнути з ПрАТ "Миронівський хлібопродукт'' 178 490,20 гривень майнової шкоди та 100 000,00 грн. моральної шкоди.
15.05.2019 від представника відповідача Шепіль О . В . надійшли пояснення на позовну заяву (а.с.38-43), в який вона заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у його задоволені. Зазначила, що вина водія транспортного засобу автомобіля марки SCANIA 3380 ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну подію є недоведеною, оскільки у водія відсутній склад правопорушення та не притягнуто до кримінальної та адміністративної відповідальності за спричинену дорожньо- транспортну пригоду. Також, вказує, що сума моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн., яка заявлена позивачем є не обґрунтованою та не підтвердженою, не наведено належний розрахунок. У виписці із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21.11.201 зазначено, що: хворий перебував на лікуванні Міській клінічній лікарні швидкої допомоги з 10.11.2017 по 21.11.2017. Внаслідок ДТП позивач отримав травму лівого коліна, на яке накладено гіпс. Також вказано, що позивач відмовився від оперативного лікування перелому зовнішнього виростку.
Вважає, що на даний час ОСОБА_2 як заподіювач шкоди - не встановлений, оскільки відповідно до Постанови Іллінецького районного суду Вінницької області по справі № 131/517/18 від 05.05.2018 постановою слідчого СВ Іллінепького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій обл. від 20.03.2018 року кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України за фактом ДТП 10.11.2017 р. закрито.
Зазначає, що постановою Іллінепького районного суду Вінницької області по справі № 131/517/18 від 05.05.2018 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вважає, що позивачем належним чином не обґрунтовано заявлений розмір моральної шкоди, не подано до суду належних да допустимих доказів, які б підтвердили нанесення відповідачем моральної шкоди позивачу саме такого розміру. А, отже розмір компенсації в грошовому еквіваленті 100 000 грн. не може бути стягнений з відповідача.
Вказує, що відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3 визначено страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю у розмірі 200 000 грн. Отже, відповідно до чинного законодавства, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка підлягає сплаті ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", ЄДРПОУ 24175269 (Страховиком) позивачу становить 10 000 грн.
Зазначає, щодо заявленої суми судових витрат у сумі 10 000 грн. а саме послуг адвоката, то дана сума є занадто великою та необґрунтованою, оскільки позивач вказав зазначені витрати однією сумою 10 000 грн. (не вказавши розрахунок) та не довів належними доказами понесені ним такі витрати на професійну правничу допомогу. Тому на думку відповідача з врахуванням недоведеності позивачем витрат на професійну правничу допомогу, в їх стягненні просив відмовити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала з підстав, які зазначені в позові, просила їх задовольнити в повному обсязі. Суду доповнила, що вважає наявність постанови судді від 05.05.2018 є достатнім доказом наявності в діях ОСОБА_2 вини у вчиненні ДТП- 10.11.2017. Також вважає, що оскільки відповідач не клопотав про призначення у даній справі судово експертизи, тому вважає, що наданий позивачем висновок експертного дослідження від 19.05.2018, згідно до якого визначений розмір матеріального збитку , завданого позивачу є достатнім для обґрунтування розміру майнової шкоди за даним позовом. Крім того, зазначила, що як позивач так і вона вважає, що автомобіль належний позивачу в наслідок ДТП не підлягає відновленому ремонту, оскільки був фізично знищений.
Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» Шепіль О.В. до судового засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечує проти задоволення позову.
Вислухавши вступне слово представника позивача, вивчивши письмові заперечення відповідача, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності , суд дійшов висновку, що позов є не обґрунтованим та такими, що підлягає відмові у задоволені виходячи з такого.
Судом установлено, що позивачу на праві власності належить транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen Passat 1.8» номерний знак НОМЕР_1 , про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.5).
З постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 05.05.2018 , яка набула законної сили 16.05.2019 , судом убачається, що відносно особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , який 10 листопада 2017 року, о 16:00, на автодорозі сполученням Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка 370 км + 100 м, керував автомобілем SCANIA, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_4 , зі сторони м. Хмельницький в напрямку м. Вінниця, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, - закрито, зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення на нього адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. ( а.с.14) Також в даній постанові суддею було установлено , що водій ОСОБА_2 під час виконання маневру обгону допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки Volkswagen , державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР. А також зазначено , що постановою слідчого СВ Іллінепького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій обл. від 20.03.2018 року кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України за фактом ДТП 10.11.2017 р.- закрито, але на якій саме правовій підставі не вказано. (а.с.14).
25.07.2017 року між ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (Страховик) та ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» (Страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно до Полісу №АК/6699830, за яким забезпечений транспортний засіб- автомобіль SCANIA Р380, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.13).
Згідно копії висновку експертного дослідження №03-05/18 КЕ від 19.05.2018 вартість матеріального збитку заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля марки «Volkswagen Passat 1.8» номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, в цінах станом на час виконання даного дослідження складає 278 890,20 гривень (а.с.6-9).
Відповідно до копії виписки № 11969 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 він з 10.11.2017 по 21.11.2017 перебував на стаціонарному лікуванні в МКЛ ШМД з відповідними травмами (а.с.12).
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.ч.4,5,6,7 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Дослідивши обставини викладені у постанові судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 05.05.2018, яка набула законної сили 16.05.2019 , суд прийшов до переконання , що дана постанова не є підставою для звільнення позивача від доказування обставини того, що саме в діях водія ОСОБА_2 наявні порушення вимоги п. 13.1 ПДР, які були в причинному зв'язку з настанням ДТП-10 листопада 2017 року, у результаті якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, виходячи з такого.
Суд вважає, що при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, суд переконаний, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд переконаний , що вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Тому доводи представника позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні про звільнення позивача від доведеності вини водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП при наявності вищевказаної постанови судді від 05.05.2018- іншими доказами , є помилковим.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивач не довів перед судом належними, допустимими та достатніми доказами, що саме з вини водія ОСОБА_2 сталася ДТП-10 листопада 2017 року, тому у задоволені позову слід відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 263- 265 ЦПК, Суд-
У задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 16.10.2019.
Суддя: