21 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2623/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради, Відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі - Центр надання адміністративних послуг, відповідач-1), Відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі - Відділ обліку, розподілу та приватизації житла, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення від 20.08.2018 про відмову у знятті ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке викладене в заяві про зняття з реєстрації місця проживання від 20.08.2018, зобов'язання зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради від 20 серпня 2018 року про відмову у знятті ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке викладене у заяві про зняття з реєстрації місця проживання від 20 серпня 2018 року, зобов'язано Відділ обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зняття з реєстрації місця проживання від 20 серпня 2018 року з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок.
17.10.2019 року позивач звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій вказала, що при винесенні рішення по справі судом не було вирішено питання щодо відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 про відмову у відкритті провадження у справі в розмірі 1 921грн.
Крім того, позивач зазначила, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 їй було відмовлено в ухваленні додаткового рішення з даного питання, однак роз'яснено щодо права звернутись з відповідною заявою після вирішення спору по суті.
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відтак, оскільки рішення у цій справі було ухвалене в порядку письмового провадження, судом виклик сторін не здійснювався, а розгляд заяви проведено за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції.
Суд зазначає, що вирішення даного адміністративного спору по суті відбулось шляхом ухвалення Волинським окружним адміністративним судом рішення від 09 вересня 2019 року, яким позов задоволено повністю, а тому розподіл судових витрат, в тому числі щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою вирішувалось процесуальне питання стосовно наявності підстав для відкриття провадження у справі або повернення позовної заяви позивачу, повинен бути здійснений саме Волинським окружним адміністративним судом за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №800/234/17, від 22 лютого 2019 року справа №826/14412/17, від 16 липня 2019 року у справі №821/449/18.
При цьому слід зазначити, що порядок розподілу понесених учасниками адміністративного процесу судових витрат урегульовано главою 8 розділу I Кодексу адміністративного судочинства України, загальний аналіз якої свідчить про те, що вирішення питання щодо розподілу вказаних витрат вирішується під час ухвалення судового рішення, яким закінчено розгляд справи, та у відповідних випадках - після його ухвалення в порядку ст.252 КАС України.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених норм права та висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, підлягають розподілу судом в загальному порядку при ухваленні рішення по суті справи, та у випадку, коли такий розподіл не було здійснено під час ухвалення судового рішення, такий розподіл здійснюється на підставі відповідної заяви шляхом ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до положень ст.252 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 921 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1250857463.1 від 25 січня 2019 року (а.с.25).
Витрати на сплату судового збору належать до судових витрат і з огляду на те, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю, всі понесені нею витрати пов'язані з розглядом справи, в тому числі і витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, підлягають розподілу шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року в розмірі 1 921грн підлягають розподілу шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №140/2623/18 задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради судовий збір в розмірі 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.В.Дмитрук