21 жовтня 2019 року Справа № 160/5647/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (далі - позивач, ТОВ «АМТ ТРЕЙД») звернулось до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару митної вартості товару № UA110000/2019/800087/2, від 16.04.2019 року;
- стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «АМТ ТРЕЙД » судові витрати по даній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємством для митного оформлення і підтвердження митної вартості товарів надано належні та достатні документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані відповідачу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зауважив, що партія товару поставлялась на умовах FOB - Qingdao (КНР), згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, отже складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України). Позивач вважає, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і протирічать наданим до позову доказам.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 р. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 липня 2019 року о 10:30.
05.07.2019 року від представника відповідача до суду відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача та просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач 11.04.2019 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товарів, що надійшли на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2018 № TYA-1-2018 із компанією TIYA INTERNATIONAL CO., LTD (Китай). Автоматизованою системою управління ризиками за поданою декларацією згенеровано наступні форми контролю: 105-2 контроль правильності визначення митної вартості товару, 106-2 контроль правильності класифікації товарів, 117-2 контроль правильності класифікації товарів із залученням спеціалізованого підрозділу для перевірки числового значення заявленої митної вартості, 203-1 проведення повного ситного огляду, 911-1 забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, посадовою особою митниці встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. У зв'язку із відмовою декларанта від подання додаткових документів згідно повідомлення ТОВ «АМТ ТРЕЙД» від 16.04.2019 року №189, а також неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, відсутності у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митним органом було скориговано заявлену декларантом митну вартість оцінюваних товарів. Митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів. За наведених обставин відповідач вважає, що посадові особи митниці при оформленні рішень про коригування митної вартості діяли в межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.
11.07.2019 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій не погоджується з доводами відповідача, з підстав аналогічних тим, що викладені у позовній заяві, позов просив задовольнити. Наголошував на тому, що зауваження митниці про наявність розбіжностей у наданих документах на підтвердження розрахованої декларантом митної вартості не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки зазначені в рішенні зауваження ніяким чином не впливають на розрахунок митної вартості і не впливають на числові значення задекларованої митної вартості. Крім того, як вбачається з рішення митниця не висунула ніяких вимог щодо надання додаткових документів, які спростовують чи усувають зазначену розбіжність.
11.07.2019 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 05.08.2019 року 14:00 год.
05.08.2019 року підготовче судове засідання було продовжено на 30 днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 23.09.2019 року 10 год. 30 хв.
23.09.2019 року сторони у судове засідання не прибули, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином, надали до суду заяви та клопотання про закриття підготовчого провадження та подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.12.2018 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» (м. Дніпро) уклало з компанією TIYA INTERNATIONAL CO., LTD зовнішньоекономічний контракт №TYA-1-2018 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
11.04.2019 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» задекларувало до митного поста «Аеропорт» Дніпропетровської митниці товар - віброплити та запасні частини до віброплит, загальною кількістю 1057 шт., на загальну суму 168593,00 дол. США, що надійшли в Україну згідно зазначеного контракту на підставі специфікації №1 від 16.01.2019 року, комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу №1912TIV0019, від 24.04.2019 року, коносаменту №MRFB19013999 від 31.01.2019 року.
Електронна митна декларація зареєстрована за №UA110030/2019/004480.
Митна вартість товару підприємством була визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, зазначеним у ст. 58 Митного кодексу України, на підставі наданих документів.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2,3 ст.53 Митного кодексу України:
- декларацію митної вартості;
- зовнішньоекономічний контракт № TYA-1-2018, від 20.12.2019 р. ;
- специфікацію №1 від 16.01.19 р. до контракту;
- інвойс № 1912TIV0019, від 24.04.19 р.;
- пакувальний лист від 24.01.19 р.;
- митну декларацію країни експорту № 422720190000081332, від 29.01.19 р.;
- технічний опис (характеристики) товарів від 24.01.19 р.
Також з матеріалів справи вбачається,що 29.04.2019 року між продавцем та ТОВ "АМТ Трейд" укладено додаткову угоду №1 до контракту № TYA-1-2018, відповідно до умов якої, платіжним дорученням в іноземній валюті, № 55, покупець перерахував продавцю валютні кошти в сумі 121498,61 дол. США, за Товар. При цьому, Сторони домовились вважати і підтверджують цією Угодою, що покупцем перераховані, а продавцем зараховані зазначені кошти у якості оплати за товар, поставлений за Спеціфікацією № 1. Також Сторонами було визначено та підтверджено заборгованість оплати за поставлений товар, станом на 29.04.2019 р., в сумі 47094,39 дол. США та продовжено термін оплати по Специфікації № 1 до 24.11.2019 р., тобто термін остаточного розрахунку ТОВ "АМТ ТРЕЙД" за зазначеним зовнішньоекономічним контрактом ще не сплинув.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало:
- договір №1511-1/912/2018 від 15.11.18 р. перевезення вантажу морським транспортом (фрахту);
- заявка на доставления вантажу №2/3 від 17.01.19 р.;
- коносамент № MRFB 18121000 від 14.12.18 р.;
- рахунок на оплату морського фрахту № L20813, від 04.04.19 р.;
- акт виконаних робіт від 04.04.19 р. про перевезення вантажу за рахунком №L20813, від 04.04.19р.;
- довідку про транспортні витрати від 04.04.2019 р.
25.04.19 року ТОВ "АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням № 47 перерахувало компанії-перевізнику 14 000 дол. США за перевезення вантажів за договором № 1511-1/912/2018, у тому числі 4020 дол. США за перевезення вантажу у контейнерах MRKU 4779335, MSKU 0160278, GESU 5644438, MSKU 7815546, згідно рахунку № L20813, від 04.04.19 р. та акту виконаних робіт від 04.04.19 р.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості щодо товару виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані :
- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити,необхідні для ідентифікації товару;
- транспорті(перевізні)документи, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка);
- прайс - листи виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
Листом від 16.04.2019 року вих. № 189, декларант повідомив про неможливість надання додаткових документів та надав роз'яснення щодо протиправності зауважень, зазначених митницею, як підстав для коригування митної вартості, визначеного підприємством.
16.04.2019 року митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/800087/2, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість на частину товару за резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МК України.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органам відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Скориставшись правом, визначеним пунктом 2 частини 3 ст. 52 МКУ, підприємство 16.04.19 року задекларувало товар, а митниця випустила його у вільний обіг за МД №UA110030/2019/004670.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення про коригування митної вартості товару від 16.04.2019 року №UA110000/2019/800087/2 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачене Митним кодексом України та іншими нормативними актами.
Так, статтею 49 Митного кодексу України (далі МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини 4 статті 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
При цьому ч.5 ст.53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно частин 1, 2статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об'єктивних даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч.2ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом фіскальної служби вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.
Згідно з ч.ч.1, 2ст.64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Встановлені обставини справи свідчать, що митну вартість, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення 2-ґ резервний метод, визначення митної вартості згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості.
З відзиву на позов слідує, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками митниці за поданими позивачем електронними митними деклараціями згенеровано форми контролю: 105-2 контроль правильності визначення митної вартості товару, 106-2 контроль правильності класифікації товарів, 117-2 контроль правильності класифікації товарів із залученням спеціалізованого підрозділу для перевірки числового значення заявленої митної вартості, 203-1 проведення повного ситного огляду, 911-1 забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
За результатами такого контролю відповідач дійшов висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Так, у рішенні про коригування митної вартості № UA110000/2019/800087/2, від 16.04.2019 року митниця зазначає виявлені розбіжності, які, на її думку, унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування, а саме:
1) Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2018 № TYA-1-2018 між TIYA INTERNATIONAL CO., LTD та ТОВ "АМТ ТРЕЙД", специфікації (додатку) від 16.01.2019 р. № 1, яка є невід'ємною частиною контракту, інвойсу від 24.01.2019 №1912TIV0019. Надана електронна копія декларацій країни відправлення від 29.01.19 №422720190000081332.
В пункті 10.5 контракту Компанія TIYA INTERNATIONAL CO., LTD зазначено як виробника товару. Однак, документальне підтвердження відсутнє. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN.
В митній декларації контракт від 20.12.2018 року №TYA-1-2018 заявлений за кодом 4104, як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються. На зображеннях товару, доданих до митної декларації від 11.04.2019 року №UA110030/2019/004480 після проведення повного митного огляду маркування товару (торгова марка «Кентавр»), виробник товару, а саме TIYA INTERNATIONAL CO., LTD не зазначений. Зазначене може свідчити про посередницький характер угоди.
2) Пунктом 3.5 контракту від 20.12.2018 № TYA-1-2018 обумовлено що протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження партії товару продавець висилає покупцю оригінали документів: рахунок - фактуру, пакувальний лист, морський коносамент. На момент митного оформлення оригінали зазначених документів не надавалися.
3) Відповідно до п.5 контракту від 20.12.2018 № TYA-1-2018 умови оплати кожної партії товару зазначається у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. У специфікації (додатку) від 16.01.2019 № 1 до контракту визначені наступні умови оплати за дану партію товару: передплата в розмірі 117 993,00 дол. СІНА здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації. Оплата в розмірі 50 600,00 доларів США здійснюється протягом 120 днів від дати фактичного отримання товару.
Фактично оплата у сумі 117 993,00 дол. США повинна бути здійснена до 16.04.2019 року. В якості підтвердження оплати якщо вона вже здійснена декларант може надати митному органу банківський документ про сплату.
4) Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao, згідно Інкотермс 2010. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FOB, покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ст.58 МКУ).
З метою підтвердження заявленого рівням транспортної складової декларантом надано договір транспортно-експедиційного обслуговування від 15.11.2018 р. № 1511-1/912/2018 , заявку від 17.01.2019 р. №2/3, інвойс від 04.04.2019 р. № L20813, акт виконаних робіт б/н від 04.04.2019р. про перевезення чотирьох контейнерів MRKU4779335, MSKU0160278, GESU5644438, MSKU7815546.
У відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці від 24.12.2018 р. № 2/2, яка є невід'ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 15.11.2018 р. № 1511-1/912/2018, не повністю зазначено найменування та опис товару який перевозиться в контейнері (не має посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс, тощо), який прийнятий до перевезення, та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 04.04.2019 р. №L20813, а тому не можуть бути об'єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару. Інвойс від 04.04.2019 № L20813 за умовами контракту від 15.11.2018 № 1511-1/912/2018 має бути сплачений у сумі 4020,00 дол./США у строк до 29.04.2019 р., в якості підтвердження оплати, якщо вона вже здійснена, декларант може надати митному органу банківський документ про сплату.
Відповідно до листа посольства України в КНР, на запит МЗС України отримано відповідь за №6156/16-200-81 від 17.01.2019 р.щодо вартості контейнерних морських перевезень. Так вартість перевезення 40 футового- контейнера з портів КНР до порта «Південий» складає від 2 500-3 000 дол. США.
Надана до митного контролю митна декларація країни експорту від 29.01.2019 р. №422720190000081332 містить посилання на коносамент №584844852, який до митного контролю не надано. Зазначене може свідчити про наявність перевантажень, та не включення до вартості товару складових передбачених частиною десятою ст.58 МКУ.
Суд не може погодитись з вказаними висновками відповідача, з огляду на таке.
Пунктом 5-6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.6 ч.10 ст.58).
Отже, митним законодавством чітко визначено умову за якою, зокрема, витрати на транспортування включаються до митної вартості, а саме: за умови якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
З матеріалів справи вбачається, що партія товару поставлялась на умовах FOB - Qingdao (КНР), згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.
Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).
Транспортні витрати понесені позивачем підтверджуються наданими документами: договором №1511-1/912/2018 від 15.11.18 р. перевезення вантажу морським транспортом (фрахту), заявкою на доставления вантажу № 2/3 від 17.01.19 р., у якій сторонами узгоджена сума фрахту - 4020 дол.США за 4 контейнери, коносаментом № MRFB 18121000 від 14.12.18 р., який підтверджує факт здійснення перевезення, рахунком на оплату морського фрахту 4 контейнерів № L20813, від 04.04.19р., актом виконаних робіт від 04.04.19р., у якому зазначена загальна сума перевезення 4020 дол.США, платіжним дорученням № 47 від 25.04.19 р. та заявою на купівлю валюти на підставі договору та актів виконаних робіт довідкою продавця про транспортні витрати від 24.04.2019р., в якій зазначено, що витрати за транспортування вантажу в 4 зазначених контейнерах складає 4020,00 дол. США.
Суд вважає, що вищевказані документи повністю підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився, та здійсненні на таке перевезення витрати.
Посилання відповідача на те, що в пункті 10.5 контракту № TYA-1-2018, від 20.12.2019 р., Компанія TIYA INTERNATIONAL CO., LTD зазначена, як виробник товару, однак, документального підтвердження щодо цього твердження не надано, як на підставу для витебування у позивача додаткових документів, суд вважає необгрунтованим з огляду на наступне.
Як вбачається з пункту 10.5 контракту від 20.12.2019р., № TYA- 1-2018, компанією TYA INTERNATIONAL CO., LTD. задекларовано себе як виробника товарів, які є предметом контракту. Згідно інформації, яка міститься в мережі інтернету, ця компанія є одним із провідних виробників, який займається виробництвом та продажем, у тому числі віброплит.
Крім того, умовами контракту та чинним законодавством не передбачено обов'язок продавця надати купцю копії ліцензії на виробництво товару; копії нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копії сертифікату на систему якості товару; копії сертифікату продукції власного виробництва; копії свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN, отже витребування цих документів є безпідставним.
Щодо посилання відповідача на не надання позивачем на момент митного оформлення оригіналів документів: рахунок-фактуру, морський коносамент, пакувальний лист, які згідно з пунктом 3.5 контракту від 20.12.2018 р. №TYA-l-2018 протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження партії товару продавець висилає на юридичну адресу покупцю, слід зазначити наступне.
Як вбачається з оскаржуваного рішення (розділ 33) та повідомленнь від митниці декларанту № 1 від 11.04.2019 р. та № 2 від 16.04.2019р., підприємством на момент митного оформлення надавались наступні документи в електронному вигляді: рахунок-фактура, морський коносамент, пакувальний лист.
Відповідно до п. 2.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністеністерства фінансів України, від 30.05.2012 р. № 631, зареєстрованого в Міністрерстві юстиції України 10.08.2012 р. за № 1360/21672 (далі - Порядок), для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до ПМО МД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання МД на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ.
Відповідно до абз. 4 п. 2.2. Порядку, у разі здійснення митного оформлення товарів за ЕМД інформація про необхідність подання сканованих копій документів, зазначених в графі 44 ЕМД, надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим ЕЦП посадової особи органу доходів і зборів.
Таким чином, діючим законодавством України, не встановлений обов'язок для декларанта надавати органу доходів і зборів разом з електронною митною декларацією оригінали зазначених документів.
Оскільки відповідачу на момент митного оформлення товарів було надано електронну вантажну митну декларацію, декларацію митної вартості та скановані копії зазначених документів, в свою чергу вимога про надання оригіналів документів не була заявлена ні на час митного оформлення, ні в ході консультацій щодо правильності визначення митної вартості товарів, зауваження щодо ненадання оригіналів рахунку-фактури, морського коносаменту та пакувального листа є необґрунтованими та безпідставними.
З приводу посилань відповідача на те, що відповідно до п.5 контракту від 20.12.2018 №TYA-l-2018 та специфікації (додатку) від 16.01.2019 р. №1 до контракту, оплата у сумі 1176 993,00 дол. США повинна бути здійснена до 16.04.2019 р., суд зазначає наступне.
Згідно специфікації (додатку) від 16.01.2019 р. №1 до контракту 20.12.2018 р. №TYA-l-2018, оплата в розмірі 117993,00 доларів США здійснюється протягом 90 днів від дати отримання товару. Оплата в розмірі 50 600,00 доларів США здійснюється протягом 120 днів від дати отримання товару. Тобто оплата за партію товару здійснюється двома частинами, з моменту фактичного отримання товару.
Оскільки на час декларування товар фактично знаходиться в зоні митного контролю, тому наведене зауваження відповідача є безпідставним, необгрунтованим та суперечить умовам зазначеним у специфікації (додатку).
Відповідач посилається на те, що відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FOB, покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір, перевезення товару. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Проте, покупець відповідно до умов поставки не поніс будь-яких витрат, пов'язаних з загибеллю або пошкодженням товару з моменту фактичного переходу через поручні судна в порту відвантаження, що підтверджується документами та наявністю самого товару на митниці/ та його станом. Страхування товару не проводилось, тому у підприємства не існує обов'язку щодо включення цих витрат до числових значень митної вартості.
Щодо доводів відповідача про те, що у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці від 24.12.2018 р. № 2/2, яка є невід'ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 15.11.2018 р. №1511-1/912/2018 не зазначено найменування та опис товару (не має посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс, тощо) який прийнятий до перевезення та не може кореспондетуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 04.04.2019 р. №L20813, а тому не можуть бути об'єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, до митної декларації позивачем було надано не договір транспортно-експедиційного обслуговування, як зазначено у повідомленні, а договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту), який по своїй суті не є договором транспортно-експедиційного обслуговування.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 договору перевезення вантажу морським транспортом №1511-1/912/2018 від 15.11.2018 р., предметом договору є міжнародне морське перевезення ( фрахт) вантажів, яке зобов'язаний виконати перевізник у порядку та на умовах договору. Детальні умови морського перевезення визначаються у заявках, підписаних замовником, які є невід'ємною частиною договору.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.01.2019 року перевізнику була направлена заявка №2/3 на міжнародне морське перевезення чотирьох контейнерів загальною вагою 69555,60 кг, з товаром "Віброплити" у кількості упаковок 838, зазначено маршрут перевезення, порти відвантаження та прибуття, місце вивантаження, узгоджена загальна вартість перевезення у розмірі 4020 дол.США за чотири контейнери. Таким чином зазначено всі суттєві умови перевезення, необхідні перевізнику.
Коносамент, відповідно до умов договору перевізником був виданий 31.01.2019 року. Інвойс за завнішньоекономічним контрактом від 20.12.2018 р. № TYA-1-2018, в якому зазначений номер контейнера, оформлений 24.01.2019 р.
Таким чином, при складанні заявки на перевезення, замовником фізично у заявці не могло бути зазначено ні номери контейнера та коносамента, ні номер інвойса. Інформація в заявці кореспондується з інформацією, зазначеною у інших наданих документах - вага, бруто, кількість місць з даними, зазначеними у пакувальному листі, коносаменті MRFB19013999, загальна вартість перевезення з інвойсом № L20813 від 04.04.2019 р.
Згідно інформації, що міститься у графі 44 декларації, разом з декларацією була надана заявка №2/3 від 17.01.2019 року, підтвердження того, що позивачем була надана заявка від 24.12.2018 № 2/2 до митного оформлення відповідачем не надано.
За наведених обставин, посилання відповідача на невідповідність відомостей щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці від 24.12.2018 р. №2/2 та, виходячи з цього, посилання на не підтвердження транспортних витрат, що мають включатися до митної вартості товару, є необгрунтованими та безпідставними.
Щодо доводів відповідача з приводу інвойсу від 04.04.2019 № L20813, який за умовами контракту від 15.11.2018 № 1511-1/912/2018 має бути сплачений у сумі 4020,00 дол./США до 29.04.2019 р. та необхідність надання банківського платіжного документу на підтвердження його оплати, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зазначеного інвойсу оплата фрахту повинна бути здійснена до 29.04.2019 р., на час декларування - 11.04.2019 р., отже на момент декларування товару строк оплати не сплинув, тобто зазначене зауваження митниці є необґрунтованим та передчасним.
З матеріалів справи вбачається, що оплата за наведеним інвойсом була здійснена 25.04.2019 р., тобто до спливу граничного терміну, встановленого умовами контракту та інвойсу.
Зауваження відповідача з приводу того, що надана до митного контролю митна декларація країни експорту від 29.01.2019 р. №422720190000081332 містить посилання на коносамент №584844852, який до митного контролю не надано, що може свідчити про наявність перевантажень та не включення до вартості товару суд також вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно умов договору №1511-1/912/2018 перевізником для ТОВ «АМТ ТРЕЙД» товару виступає компанія "Global Container Lines Latvija SIA", яка відповідно до п.2.2., протягом 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення і підставою для вивантаження і подальших операцій з вантажем у порту призначення.
До митного оформлення надано коносамент №MRFB19013999, виданий перевізником згідно умов договору. Коносамент містить всю необхідну інформацію, що підтверджує здійснення морського перевезення контейнерів MRKU4779335 MSKU0160278 GESU5644438 MSKU7815546 вагою брутто 69 555,60 кг., з товаром: віброплити та запасні частини, у кількості 838 місць.
Документ (номер товаро-транспортної накладної) №584844852, зазначений у декларації країни експорту компанією "Global Container Lines Latvija SIA" не складався, та не зазначений як коносамент, а зазначений, як: «Номер товарно-транспортної накладної», тому, можливо, є внутрішньою накладною морської лінії.
За умовами договору фрахту ТОВ «АМТ ТРЕЙД», як замовник не наділений правом вимагати від перевізника інші документи, крім передбачених у договорі.
Відповідно до пункту 2.4 Договору, перевізник зобов'язаний надати Замовнику коносамент, інвойс на оплату фрахту та акт виконаних робіт.
Припущення щодо можливості не включення до вартості товару складових, передбачених ч.10 ст.58 МКУ у зв'язку з можливою наявністю перевантаження контейнера є необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 4.3 договору фрахту сторони домовились, що у разі перевантаження контейнера на інше судно в проміжному порту, вартість перевантаження перевізник включає в загальну вартість морського перевезення, зазначену у рахунку та акті виконаних робіт.
Крім того, як вбачається з рішення митниці, в ньому є посилання тільки на раніше оформлені митні декларації і на цінову інформацію за певними митними деклараціями, виходячі з ціни товару за 1 кг, але не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до неї документами.
Так, наприклад не зазначено загальна кількість партії товару, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик.
Як зазначив Верховний суд у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.
У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Суд вважає, що надані ТОВ «АМТ ТРЕЙД» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору).
За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач протиправно вимагав від позивача подання додаткових документів та безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/800087/2, від 16.04.2019 року, яке, за встановлених обставин, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірного рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41526485, вул. Н. Алексеєнко, 70, м. Дніпро, 49000) до Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732, вул. Княгині Ольги, 22, м Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару митної вартості товару №UA110000/2019/800087/2, від 16.04.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41526485) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 21 жовтня 2019 р.
Суддя О.М. Неклеса