Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"15" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/789/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Макарчук В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Сінявська А.В., дов. № 361 від 07.08.2019
від відповідача: Бородійчук Д.О.- дов. від 30.09.2019
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візин Річ"
про стягнення 119002,03 грн.
Процесуальні дії по справі.
Державним підприємством Національна енергетична компанія "Укренерго" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візин Річ" про стягнення 119002,03 грн., з яких: 37188,14 грн. - штраф та 8183,89 грн. - пеня.
Ухвалою від 02.08.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.09.2019.
20.08.2019 позивач на адресу суду подав заяву про заміну позивача правонаступником (а.с. 77-78).
22.08.2019 відповідач,в порядку ст. 165 ГПК України, подав відзив на позовну заяву (а.с. 144-150 т.1).
12.09.2019 позивач, в порядку ст. 166 ГПК України, подав відповідь на відзив (а.с. 7-11 т.2).
16.09.2019 суд постановив ухвалу, якою замінив позивача - Державне підприємство Національна енергетична компанія "Укренерго" на Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія "Укренерго", про що, в порядку ч.5 ст. 233 ГПК України, занесено запис до протоколу судового засідання від 16.09.2019.
В судовому засіданні від 16.09.2019 оголошено перерву до 01.10.2019.
26.09.2019 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с. 52-56 т.2).
В судовому засіданні від 01.10.2019 оголошено перерву до 10.10.2019.
07.10.2019 відповідач засобами електронного зв'язку подав до суду додаткові письмові пояснення (а.с. 81-84 т.2).
В судовому засіданні від 10.10.2019 оголошено перерву до 15.10.2019.
15.10.2019 позивач засобами електронного зв'язку подав до суду заперечення на додаткові пояснення відповідача (а.с. 152-153 т.2)
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 08-4/2636-18 від 11.10.2018 щодо вчасного виконання робіт із розроблення проекту реконструкції.
Позивач вказує, що згідно п. 1.2. Договору Підрядник мав здійснити розроблення проекту до 20.12.2018 року, однак проектно - вишукувальні роботи своєчасно виконані не були. Вважає, що відповідачем порушено виконання зобов'язання на 103 дні, а саме за період з 21.12.2018 по 02.04.2019.
03.04.2019 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору, якою термін розроблення та затвердження проекту продовжено до 30.04.2019.
Однак обумовлені договором проектно - вишукувальні роботи у строк до 30.04.2019 відповідач не виконав , чим порушив термін виконання зобов'язання ще на 51 день, а саме за період з 01.05.2019 по 20.06.2019.
Таким чином, позивач вказує, що Відповідач прострочив виконання зобов'язання на загальний термін 154 дні, чим порушив умови Договору, стороною якого є суб'єкт господарювання, який належить до державного сектору економіки.
За порушення строку виконання такого зобов'язання, чинним законодавством та умовами Договору передбачена господарсько-правова відповідальність для порушника зобов'язання.
На підставі п. 11.3 договору за неналежне виконання відповідачем господарського зобов'язання, позивач заявив до стягнення з відповідача 81813,89 грн. пені та 37188,14 грн. штрафу.
Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заперечуючи проти позову, зазначив, що обсяг проектних робіт, вимоги до них погоджено сторонами договору у Додатку 1 до Договору. Однак, в ході виконання проектних робіт виявлено додаткові об'єми проектування, не враховані Завданням на проектування. Вказує, що самим замовником (позивачем) надавались пропозиції по внесенню змін до проекту.
Оскільки відповідач зобов'язаний був розробляти проект, враховуючи зміни, які вносились з ініціативи позивача, з урахуванням додаткових обсягів робіт, 03.04.2019 на підставі листа від 13.03.2019 сторони підписали додаткову угоду, якою продовжили термін розроблення проекту до 30.04.2019.
Крім того, додатковою угодою № 1 сторонами було викладено додаток № 1 до Договору "Завдання на проектування" в новій редакції, враховуючи додаткові роботи та зміни до проекту.
Вказує, що наявність додаткових робіт, які не враховані наданим підряднику завданням на проектування є виною замовника, оскільки останній зобов'язаний був надати всі вихідні дані для проведення проектних робіт та коректне завдання на проектування. Наголошує, що позивачем вже в ході виконання проектних робіт вносились зміни до проекту, за що підрядник (відповідач) не може нести відповідальність.
Зазначає, що замовником постійно вносяться зауваження до розробленої проектної документації, позивач довго не погоджує надані документи підрядником, хоча згідно умов договору, протягом 10 робочих днів замовник зобов'язаний або прийняти проектну документацію або ж надати зауваження до останньої, на підтвердження чого відповідач надав відповідне листування з позивачем.
Серед іншого відповідач вказує, що станом на 23.05.2019 позивач так і не надав всі вихідні дані для розроблення рішень з організації будівництва та складання інвесторської кошторисної документації та проекту організації будівництва згідно ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013, що також унеможливило вчасно виконати умови договору в частині термінів розроблення проекту.
Вказує, що 24.04.2019 підрядник супровідним листом 24/04/19-10 від 24.04.2019 повторно направив позивачу проектну документацію разом із відкоригованою проектною документацією. Підрядником також надіслано відповідь на зауваження, надані головним інженером проекту, з яких видно, що всі зауваження, окрім тих, що суперечать завданню на проектування та законодавству, підрядником було виправлено.
Листом від 26.04.2019 відповідач попередив позивача про неможливість своєчасного виконання умов договору у зв'язку з тим, що замовником (позивачем) не надано відповіді про розгляд проектної документації.
21.05.2019 позивач надав відповідь відповідачу, в якій надав чергові зауваження до документації, ігноруючи попередні погодження та пояснення підрядника.
На думку відповідача, позивач навмисно створює умови для затягування розроблення підрядником проектної документації.
Відповідач вважає, що ненадання проектної документації у строк, визначений договором спричинене обставинами, що не залежать від волі відповідача, отже і відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення пені та штрафу.
У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача щодо того, що саме з вини позивача відповідач позбавлений можливості надати проектну документацію у строк, визначений договором. Вказує, що фахівці замовника коригували помилки та висовували зауваження до робочої документації підрядника (відповідача) по проектуванню, які ним в подальшому усувалися.
Зазначає, що вихідними даними для проектування за Договором є Завдання на проектування по кожній підстанції, які були погоджені представником відповідача, що є додатком № 1 до Договору та його невід'ємною частиною.
Зауважує, що зміни до завдання на проектування були внесені саме з ініціативи відповідача на підставі його листа від 26.12.2018 № 26/12/18-03, які частково були прийняті замовником листом від 01.03.2019 за № 01/7364, на підставі яких сторонами 03.04.2019 укладена додаткова угода № 1 до Договору з терміном виконання проектних робіт до 30.04.2019.
Наголошує, що будь-який інший перелік додаткових вихідних даних з розроблення рішень з організації будівництва та складання інвесторської кошторисної документації та проекту організації будівництва згідно ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 (лист відповідача від 23.05.2019за № 23/05/19-10) спростовується листами позивача від 30.05.2019 за № 01/19538 та від 03.06.2019 за № 0120020). Зазначену інформацію відповідач запросив лише листом від 23.05.2019 за № 23/05//19-10, тобто після закінчення строку на виконання проектних робіт за додатковою угодою до договору.
У запереченнях на додаткові пояснення відповідача позивач вказав, що з електронного листування сторін видно, що відповідач коригував проектну документацію з урахуванням зауважень НЕК "Укренерго", що свідчить про визнання відповідачем факту неналежного виконання ним своїх обов'язків за договором. Зазначає, що саме неякісне та неповне виконання відповідачем робіт з розроблення проектної документації і призвело до порушення термінів виконання зобов'язань за договором, наслідком чого стало правомірне нарахування позивачем штрафних санкцій
Заперечення відповідача вважає безпідставними та просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В ході розгляду даної справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи.
В судовому засіданні від 15.10.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
11.10.2018 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візин Річ" (підрядник) укладено договір № 08-4/2636-18 (а.с. 15-24 т.1).
Відповідно до п.1.1. договору, предмет закупівлі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція зовнішнього огородження підстанції Південної ЕС Інв. № 8118а/050І, Інв. № 8065/0501, Інв. № 8024/0503, Інв. № 8111/0501, Інв. № 8010/0503, Інв. № 8/0502, № 1033030 /0501 (45454000-4 Реконструкція).
За Договором Підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника реконструкцію зовнішнього огородження підстанцій Південної ЕС Інв. №8118а/0501, Інв. №8065/0501, Інв.№ 8024/0503, Інв. № 8111/0501, Інв. № 8010/0503, Інв. № 8/0502, Інв. № 1033030/0501 (далі також роботи) з передачею Замовнику результатів реконструкції (закінчені роботи), а Замовник зобов'язується здійснити оплату прийнятих належно виконаних робіт (результатів робіт) на умовах Договору.
Реконструкція включає виконання проектних робіт і передача замовнику у власність їх результату, виконання будівельних робіт і передача замовником їх результату (закінчені роботи).
При цьому:
а) обсяг проектних робіт, вимоги до них визначаються відповідно до затвердженого Замовником та погодженого Підрядником Завдання на проектування (Додаток до договору), з дотриманням інших вимог Договору;
результат проектних робіт за договором - розроблена та оформлена згідно з вимогами договору та чинного законодавства України проектна документація, щодо якої підрядник отримав позитивний висновок експертної організації;
проектна документація передається підрядником разом із оригінальним примірником письмового звіту експертної організації, наданого за результатами проведеної експертизи цієї документації, який містить позитивний відгук (далі - Експертний звіт).
Визначені договором проектні роботи визнаються належно виконаними за умови виконання підрядником вимог з розроблення та оформлення проектної документації (відповідно до Завдання на проектування та інших умов договору, державних норм, будівельних норм і правил, українських та міжнародних стандартів, інших вимог чинного законодавства України з питань, що регламентують питання розроблення проектної документації, в тому числі в частині отримання звіту експертної організації з визначенням якості проектних рішень Підрядника (якісні проектні роботи) та дотримання Підрядником строку, встановленого згідно з Договором;
б) найменування, технічні характеристики, обсяги, показники будівельних робіт (характеристика робіт, вимоги до виконання, якості робіт та ресурсів, фронт робіт) повинні відповідати затвердженій, в установленому порядку проектній документації, іншим умовам Договору.
Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені Замовником, зокрема, залежно від фактичного обсягу видатків замовника
У пункті 1.2 договору сторони погодили, що підрядник здійснює реконструкцію у наступні терміни:
- розроблення проекту до 20.12.2018 р.,
- виконання робіт по проекту до 20.12.2019 р. згідно з запланованим Планом графіком на виконання робіт (далі - Графік), що є Додатком 3 до Договору та невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 2.2., ціна договору становить 24314052,00 грн
Додатком 2/1 до Договору сторони погодили договірну ціну на виконання проектно - вишукувальних робіт, яка становить 531259,19 грн (а.с. 25 т.1)
Згідно п. 4.2 договору замовник зобов'язався прийняти належно виконанні проектні роботи та затвердити проектну документацію.
Пунктом 11.3 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання проектних, будівельних робіт підрядник сплачує замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості проектних робіт, будівельних робіт строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
Позивач зазначає, що відповідач в строк, визначений договором проектно - вишукувальні роботи не виконав. Тобто, Відповідачем порушено виконання зобов'язання на 103 дні з 21.12.2018 по 02.04.2019.
03 квітня 2019 року між сторонами до Договору було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 08-4/2636-18 від 11.10.2018 (а.с. 27 т. 1).
Згідно п. 1 додаткової угоди, п. 1.2 договору викладено в наступній редакції: підрядник здійснює реконструкцію :
- розроблення та затвердження проекту до 30.04.2019;
- виконання робіт по проекту до 20.12.2019 згідно з запланованим планом графіком на виконання робіт (далі-графік), що є Додатком 3 до Договору та невід'ємною частиною Договору".
Згідно п. 2 додаткової угоди, сторони погодили викласти Додаток № 1 до Договору "Завдання на проектування "ДСТУ Б.Д.1.1:2013 Реконструкція зовнішнього огородження підстанцій Південної ЕС Інв. № 8118а/0501, Інв. № 8065/0501, Інв. № 80240503, Інв. № 8118/0501, Інв. № 80100503, Інв. № 8/0502, Інв. № 1033030/050145454000-4 Реконструкція" в редакції Додатку № 1 до даної Додаткової угоди (додається), що є невід'ємною частиною договору .
За умовами п. 3 додаткової угоди, сторони узгодили викласти Додаток № 3 до Договору "План графік виконання робіт по об'єкту" в редакції Додатку № 2 до даної Додаткової угоди (додається), що є невід'ємною частиною догвоору.
Пунктом 5 Додаткової угоди сторони вказали, що інші умови Договору не змінюються.
За приписами п. 6 додаткової угоди, укладення даної Додаткової угоди не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце до її підписання, крім випадків, якщо сторона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 7 додаткової угоди сторони узгодили, що умови даної Додаткової угоди поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли до дати її укладення.
Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та діє протягом строку дії Договору (п. 8 додаткової угоди).
Незважаючи на продовження терміну виконання проектних робіт за Договором, станом на 20 червня 2019 року Відповідачем роботи не виконано, та порушено термін виконання зобов'язання на 51 день з 01.05.2019 по 20.06.2019.
Позивач вказує, що відповідач порушив виконання зобов'язання на загальний термін 154 дні, чим порушив умови Договору, стороною якого є суб'єкт господарювання, який належить до державного сектору економіки.
За порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач на підставі п. 11.3 договору за неналежне виконання відповідачем господарського зобов'язання заявив до стягнення з відповідача 81813,89 грн пені та 37188,14 грн штрафу.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору № 08-4/2636-18 від 11.10.2018, укладеного з додатковою угодою № 1 від 03.04.2019, який за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 81813,89 грн пені та 37188,14 грн штрафу за порушення зобов'язання щодо розроблення та затвердження проекту, що вказує, що спір між сторонами стосується виконання договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
Відповідно до статті 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За умовами статті 888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Нормами статті 890 ЦК України визначені обов'язки підрядника.
Підрядник зобов'язаний:
1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;
2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;
4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;
5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.
Згідно норм статті 891 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.
У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже встановлено судом, у пункті 1.2 договору № 08-4/2636-18 від 11.10.2018 сторони погодили, що підрядник здійснює розроблення проекту до 20.12.2018.
У подальшому, зважаючи на численні переписки та дії щодо узгодження та внесення змін до проектної документації, які в тому числі, стосувались зауважень замовника щодо проектної документації, сторони договору 03.04.2019 уклали додаткову угоду № 1 до договору.
Як встановлено судом пунктом 1 сторони виклали п. 1.2 договору у новій редакції, а саме : " Підрядник здійснює реконструкцію: розроблення та затвердження проекту до 30.04.2019; виконання робіт по проекту до 20.12.2019 згідно з запланованим планом графіком на виконання робіт, що є Додатком 3 до Договору та невід'ємною частиною Договору".
Суд зауважує, що частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Право сторін вільно визначати умови договору може бути обмежено тільки тими випадками, коли актом цивільного законодавства передбачено обов'язковість положень цього акту для сторін договору і сторони не вправі відступити від їх положень.
Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами ч.ч. 1, 3 ст. 653 визначено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Отже сторони скористались своїм правом та уклали додаткову угоду до договору, якою внесли зміни до договору № 08-4/2636-18 від 11.10.2018.
При цьому, за за змістом п.7 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що умови даної додаткової угоди поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли до дати її укладення.
Аналізуючи норми чинного законодавства, з урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що укладенням додаткової угоди № 1 до договору № 08-4/2636-18 від 11.10.2018 сторони внесли зміни до договору щодо терміну розроблення та затвердження проекту та погодили, що такі роботи мають бути виконані у строк до 30.04.2019.
Укладенню додаткової угоди сприяло листування сторін, що не заперечується сторонами, яка стосувалась внесенню змін та доповнень до проектної документації (копії відповідних листів та документів сторонами надано до матеріалів справи), що вказує на те, що сторонами вчинялись конклюдентні дії,які виражають волевиявлення сторін договору на внесення змін до договору, в тому числі й щодо кінцевого строку виконання робіт з розроблення проекту.
За приписами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач зобов'язаний був виконати роботи щодо розроблення та затвердження проекту до 30.04.2019.
Однак у визначений договором строк, відповідач роботи щодо розроблення та затвердження проекту не виконав, доказів виконання таких робіт матеріали справи не містять, що вказує на те, що відповідач допустив порушення виконання взятих на себе зобов'язань.
Станом на день вирішення спору матеріали справи також не містять доказів виконання відповідачем умов укладеного договору щодо розроблення та затвердження проектної документації.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Тобто указані санкції за невиконання умов договору є господарсько-правовими.
За змістом статті173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Із системного аналізу наведених правових норм слідує, що указані норми закону можуть бути застосовані у зв'язку із виконанням сторонами договірних та інших зобов'язань, що виникають у сфері господарювання.
Як вже встановлено судом, договір сторони уклали з метою оформлення правовідносин з виконанням підрядних робіт, а саме - взяттям однією із них зобов'язання виконати в обумовлені строки проектні роботи, а іншою - прийняти ці роботи і сплатити за них певну грошову суму.
За умовами ст. 230 ГК України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 231 ГК України унормовано, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як встановив суд, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони скористались своїм правом у вільному визначенні умов договору та пунктом 11.3 договору передбачили, що за порушення строків виконання проектних, будівельних робіт підрядник сплачує замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості проектних робіт, будівельних робіт строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позивач правомірно вимагає стягнення з відповідача господарських санкцій за неналежне виконання взятих на себе господарських зобов'язань щодо своєчасного виконання робіт з розроблення проектної документації.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 5 т.1 ), пеню нараховано за період з 21.12.2018 по 02.04.2019 та з 01.05.2019 по 20.06.2019 в розмірі 0,1% вартості проектних робіт , будівельних робіт (531259,19 грн), строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, яка в загальному розмірі склала 81813,89 грн.
Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що останній є неправомірним, оскільки в ході вирішення спору суд встановив, що сторонами додатковою угодою фактично було змінено умови договору, зокрема, щодо терміну виконання робіт з розроблення проекту та встановили, що такі роботи мали бути виконані до 30.04.2019.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання відповідачем обумовлених договором робіт у строк визначений договором - до 30.04.2019, господарське зобов'язання відповідача відповідно є простроченим з 01.05.2019.
За вказаних обставин правомірним є нарахування пені за період з 01.05.2019 по 20.06.2019 в розмірі 0,1% вартості проектних робіт , будівельних робіт (531259,19 грн) строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, яка за розрахунком суду склала 27094,21 грн.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню в сумі 27094,21 грн.
В частині стягнення 54719,68 грн. пені (81813,89 грн - 27094,21 грн) суд відмовляє в позові за безпідставністю вимог.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 37188,14 грн штрафу, то суд зазначає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як вже зазначалось вище, у п.11.3 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання проектних, будівельних робіт, понад тридцять днів, підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
З розрахунку, наданого позивачем (а.с.5 т.1), вбачається, що штраф нараховано в розмірі 7% від вартості проектних робіт, будівельних робіт (531259,19 грн), який становить 37188,14 грн.
Перевіривши правильність нарахування штрафу, суд встановив, що його розмір є обґрунтованим та арифметично вірним.
За таких обставин, вимога про стягнення штрафу в розмірі 37144,14 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Водночас щодо заперечень відповідача з приводу того, що проектні дороби не були виконані у строк визначений договором з підстав того, що замовником постійно вносяться зауваження до розробленої проектної документації, позивач довго не погоджує надані документи підрядником, позивач так і не надав всі вихідні дані тощо, суд в контексті предмету спору вважає безпідставними. Суд не надає оцінки внесеним позивачем виправлень до проектної документації та листуванню сторін щодо погодження проектної документації, оскільки такі не є предметом спору.
В даному випадку доказом порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання є відсутність складеного між сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
Суд зауважує, що ні умовами договору, ні нормами Цивільного кодексу України не передбачено підстав для звільнення сторони договору, в даному випадку відповідача, від відповідальності за порушення господарського зобов'язання у зв'язку з внесенням замовником зауважень до проектної документації.
Натомість статтею 891 ЦК України визначена відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт.
Так, підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.
У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
В даному випадку, якщо відповідач вважає безпідставним внесення позивачем зауваження до розробленої проектної документації не погодження позивачем наданих документів підрядником, відповідач не позбавлений був права в установленому законом порядку вимагати від позивача внесення відповідних змін до договору або ставити питання про розірвання укладеного договору.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 64282,35 грн., з яких: 27094,21 грн пеня, 37188,14 грн штраф.
В частині стягнення 54719,68 грн пені суд відмовляє в задоволені позову.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візин Річ" (10005, Житомирська область, м.Житомир, вул. Радонова, буд.5, кв. 31, код ЄДРПОУ 40889560)
на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,25, код ЄДРПОУ 00100227)
- 27094,21 грн пені;
- 37188,14 грн штрафу;
- 1037,68 грн судового збору;
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.10.19
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1- в справу
2,3- сторонам (рек. з повід.)