61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
15.10.2019 Справа № 910/6468/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Доннік А.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИСТАЛ-5", м.Київ
до відповідача: Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО", м.Курахове
про стягнення 502458,73 грн.
Представники сторін:
від позивача: Зарубіна Т.М. - довіреність від 19.03.2019;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИСТАЛ-5", м.Київ, звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО", м.Київ про стягнення 502458,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-0566 від 01.05.1999 відповідач у період з квітня 2015 року по червень 2016 року (включно), проводив нарахування за теплопостачання позивачу, застосовуючи тариф, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго", яка була скасована з моменту її прийняття, в зв'язку з чим позивачем було надмірно сплачено грошові кошти, які позивач просить стягнути з відповідача.
Господарським судом міста Києва було встановлено, що згідно відкритих відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО», м.Курахове є Донецька обл., Мар"їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, 34, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 23.05.2019 позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИСТАЛ-5", м.Київ до Акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення 502458,73грн. з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.
03.06.2019 на адресу господарського суду Донецької області надійшла позовна заява з додатками.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ, позовну заяву передано для розгляду судді Курило Г.Є.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6468/19; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.
17.07.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що відповідач всі обов'язки, визначені договором виконав сумлінно та в повному обсязі, не допускаючи при цьому порушень договору. Стверджує, що на виконання умов договору відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товарної продукції на суму 1432885,66грн. Не погоджується з твердженням позивача, що останнім сплачено на користь відповідача за спірний період 1154758,07грн., оскільки вважає неналежними доказами платіжні доручення №36 від 20.07.2015 на суму 22161,55грн., №49 від 20.08.2015 на суму 22161,55грн., №65 від 23.09.2015 на суму 22161,55грн., в силу того, що з призначення платежу вбачається, що зазначені документи не стосуються спірного періоду. Також вважає, що відповідачем в спірний період цілком законно були застосовані тарифи, встановлені постановою НКРЕКП від 03.03.2015 №613. Окрім цього вважає, що для розрахунку надмірно сплачених коштів необхідно вираховувати різницю між сплаченими позивачем коштами та сумою нарахувань відповідно до законного тарифу.
19.07.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій останній зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів переривання строків позовної давності, або того, що дані строки пропущені ним з поважних причин, у зв'язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав пропущення позивачем строку позовної давності.
Через канцелярію суду 23.07.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, якій позивач заперечив проти позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Зазначив, що грошові кошти за платіжними дорученнями №36 від 20.07.2015 на суму 22161,55грн., №49 від 20.08.2015 на суму 22161,55грн., №65 від 23.09.2015 на суму 22161,55грн. перераховувались за період липень, серпень, вересень 2015 року за теплову енергію, що в повному обсязі відповідає умовам Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-0566 від 01 травня 1999 року та Угоди №Р240566-07/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01 травня 1999 року №24-0566, яка була підписана повноважними представниками сторін позивача та відповідача.
31.07.2019 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності, в яких позивач просив відмовити в задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності у зв'язку з її безпідставністю. На думку позивача, перебіг строку позовної давності за позовною вимогою про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 502458,73грн. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-0566 від 01.05.1999 за період з квітня 2015 року по червень 2016 року включно розпочався для позивача тільки з 06.07.2016 - з дня скасування у судовому порядку тарифу, встановленого постановою НКРЕКП від 03.03.2015 №613, а тому позов було подано вчасно 18.05.2019.
03.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, заява про зупинення провадження у справі та клопотання про витребування доказів. В запереченнях на відповідь на відзив відповідач підтримує доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Заява про зупинення провадження у справі обґрунтована ст.228 ГПК України, на підставі якої відповідач просить зупинити провадження у справі №910/6468/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 Верховним Судом. В клопотанні про витребування доказів відповідач просить витребувати у позивача додаток 1 до Угоди про реструктуризацію №Р240566-07/15 від 14.07.2015, відповідно до умов якого було погоджено сторонами графік погашення боргу; докази перерахування коштів на рахунок відповідача: платіжне доручення №569 від 23.06.2016 на суму 23995,86грн., платіжне доручення №579 від 01.07.2016 на суму 14000,00грн., платіжне дорученням №587 від 28.09.2016 на суму 13300,00грн.; угоду №р-240566-05/16 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію по договору, на підставі якої позивач сплачував грошові кошти. Відповідач вважає, що без витребування та дослідження оригіналів цих документів неможливо встановити наявність або відсутність фактів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
16.09.2019 на адресу суду від позивача надійшли заперечення по справі, в яких останній заперечує проти заяви відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, на думку позивача вказана норма не може бути застосована в даному випадку, оскільки справа №826/15733/15, яка переглядається у касаційному порядку у Верховному Суді, та дана справа мають різні предмети позову та різні норми матеріального права, які застосовувались при обґрунтуванні позовних вимог, що виключає можливість стверджувати про подібність відносин цих двох справ. Позивач заперечує й проти заяви відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення у справі №826/15733/15 набрало законної сили 06.07.2016, тобто, підстав для зупинення провадження не існує. Клопотання відповідача про витребування доказів позивач вважає необґрунтованим, зазначає, що платіжне доручення №587 від 28.09.2016 на суму 13300грн. не є доказом у справі та не включене позивачем в розрахунок заборгованості, повідомляє про неможливість надання суду Угоди №р-240566-05/16 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплоенергію, оскільки примірник угоди у позивача відсутній. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
17.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі, в якій останній, посилаючись на ст.227 ГПК України, просить суд зупинити провадження у справі №910/6468/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 Верховним Судом. На думку відповідача, розглядати справу №910/6468/19 об'єктивно неможливо до розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі №826/15733/15. Також відповідач надав пояснення по справі, в яких вважає, що позивач, обґрунтовуючи позовну вимогу про стягнення грошових коштів, не визначив жодної правової підстави для такої вимоги, із позовної заяви не зрозуміло нормою якого закону керувався позивач, звертаючись до суду з позовною заявою.
Через канцелярію суду 17.09.2019 від відповідача надійшли письмові пояснення, у відповідності до яких наполягає, що позивач не визначив жодної правової підстави.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі №910/6468/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 Верховним Судом; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів; змінено найменування відповідача з Акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" на Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО".
25.09.2019 від позивача надійшли додаткові пояснення з документами.
Ухвалою суду від 25.09.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 15.10.2019.
15.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, стверджує, що позивачем було понесено витрати на правничу допомогу за Договором №18/03 від 18.03.2019 відповідно до Акту про обсяг наданої правової допомоги від 17.05.2019 на загальну суму 5500,00грн. та відповідно до Акту про обсяг наданої правової допомоги від 10.10.2019 на загальну суму 3800,00грн., а всього 9300,00грн.
Представник позивача у судових засіданнях підтримував позовні вимоги, заперечив проти заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
Представник відповідача у судове засідання 15.10.2019 не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.
01.05.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка змінила найменування на Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (Енергопостачальна організація) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кристал - 5» (Абонент) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-0566, відповідно до п.1.1. якого предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 2.1. договору при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок та теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Енергопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору. Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (додаток №2), крім випадків, зазначених у п.3.1.7 договору. При зміні тарифів (додаток №3 до договору) повідомлювати абонента у п'ятиденний термін з моменту отримання Розпорядження держадміністрації м.Києва про їх змінення (п.п.2.2.1. - 2.2.3. договору).
Згідно із пунктами 2.3.1., 2.3.2 договору абонент зобов'язаний, зокрема, додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.
Відповідно до п.5.1. договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку, розрахунковим способом.
Згідно з пунктами 8.1. та 8.4. договору визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
У відповідності до пункту 8.2. договору останній припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Арбітражним судом; передбачених п.6.4.1 Договору; ліквідації сторін.
Пунктом 1 додатку №3 до Договору визначено, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1999 №47: для опалення - 29,64грн.; для гарячого водопостачання - 29,64грн.
Відповідно до п.1 додатку №4 до договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.
Пунктом 2 додатку №4 до договору сторони визначили порядок розрахунків за теплову енергію, зокрема абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує: у Районному відділі теплозбуту №3 за адресою: вул.Щекавицька, буд. №37/48, розрахункова група, тел.416-13-64 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п.3 додатку №4 до договору сплату за вказану в п.2 додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Відповідно до п.3.2. додатку №4 до договору абонентам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-0566 від 01.05.1999 відповідач поставив теплову енергію, а позивач в свою чергу прийняв вказану продукцію загальним обсягом 2271,27 Гкал на загальну суму в розмірі 1432885,87грн., що підтверджується Актами приймання - передавання товарної продукції за період квітень 2015 року - червень 2016 року, а саме №04/2015-240566 від 30.04.2015 за квітень 2015 р. на суму 98554,48грн., №05/2015-240566 від 31.05.2015 за травень 2015 р. на суму 45562,00грн., №06/2015-240566 від 30.06.2015 за червень 2015 р. на суму 10847,18грн., №07/2015-240566 від 31.07.2015 за липень 2015р. на суму 28348,00грн., №08/2015-240566 від 31.08.2015 за серпень 2015р. на суму 29298,24грн., №09/2015-240566 від 30.09.2015 за вересень 2015р. на суму 33944,93грн., №10/2015-240566 від 31.10.2015 за жовтень 2015р. на суму 78833,95грн., №11/2015-240566 від 30.11.2015 за листопад 2015р. на суму 145487,40грн., №12/2015-240566 від 31.12.2015 за грудень 2015р. на суму 191614,07грн., №1/2016-240566 від 31.01.2016 за січень 2016р. на суму 247278,24грн., облікова картка за лютий 2016 на суму 168458,34грн., №3/2016-240566 від 31.03.2016 за березень 2016 р. на суму 185162,50грн., №4/2016-240566 від 30.04.2016 за квітень 2016р. на суму 84718,96грн., №5/2016-240566 від 31.05.2016 за травень 2016 р. на суму 46454,26грн., №6/2016-240566 від 30.06.2016 за червень 2016р. на суму 38323,32грн.
Нарахування вартості теплової енергії у вказаний період було здійснено за тарифами, встановленими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго», а саме у розмірі 531,10 гривень за 1 Гкал без ПДВ (637,32 гривень з ПДВ), що підтверджується обліковими картками та актами приймання передавання товарної продукції та не заперечується відповідачем.
Як стверджує позивач за квітень 2015 року за тарифом 354,20 грн. з ПДВ за 1 Гкал було нараховано 51,71 Гкал, а 125,90 Гкал нараховано по тарифу 637,32грн. з ПДВ за 1 Гкал. Отже позивачем було отримано за період квітень 2015 року по червень 2016 року 2271,27Гкал, нарахування вартості теплової енергії здійснено відповідачем за тарифами, встановленими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613 на обсяг споживання позивачем теплової енергії в обсягу 2219,56 Гкал (2271,27 Гкал - 51,71 Гкал).
На виконання умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-0566 від 01.05.1999 Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кристал-5» було сплачено на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 1154758,07грн., що підтверджується платіжними дорученнями №22 від 23.06.2015 на суму 38063,40грн., №36 від 20.07.2015 на суму 22161,55грн., №49 від 20.08.2015 на суму 22161,55грн., №65 від 23.09.2015 на суму 22161,55грн., №77 від 21.10.2015 на суму 22161,55грн., №78 від 21.10.2015 на суму 12069,17грн., №87 від 13.11.2015 на суму 23000,00грн., №88 від 23.11.2015 на суму 35000,00грн., №94 від 27.11.2015 на суму 10000,00грн., №100 від 03.12.2015 на суму 10000,00грн., №111 від 28.12.2015 на суму 60000,00грн., №107 від 22.12.2015 на суму 60000,00грн., №113 від 20.01.2016 на суму 63000,00грн., №123 від 29.01.2016 на суму 50000,00грн., №126 від 04.02.2016 на суму 49000,00грн., №127 від 19.02.2016 на суму 76000,00грн., №139 від 26.02.2016 на суму 50000,00грн., №140 від 02.03.2016 на суму 19000,00грн., №143 від 17.03.2016 на суму 60000,00грн., №147 від 24.03.2016 на суму 50000,00грн., №154 від 31.03.2016 на суму 41000,00грн., №159 від 25.04.2016 на суму 70000,00грн., №166 від 29.04.2016 на суму 50000,00грн., №167 від 05.05.2016 на суму 20000,00грн., №172 від 20.05.2016 на суму 45000,00грн., №181 від 31.05.2016 на суму 20000,00грн., №569 від 23.06.2016 на суму 23995,86грн., №579 від 01.07.2016 на суму 14000,00грн. №1 від 22.07.2016 на суму 33995,86грн., №10 від 20.08.2016 на суму 23995,86грн., №21 від 21.09.2016 від 34995,86грн., №31 від 21.10.2016 на суму 23995,86грн.
Позивачем було оплачено вартість отриманої теплової енергії у період з квітня 2015 року по квітень 2016 року, виходячи із тарифу, встановленого постановою НКРЕКП №613 від 03.03.2015.
Згідно зведених актів звірки про надання населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, складених між ОСББ «Кристал-5» та Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації від 01.04.2015, 01.05.2015, 01.06.2015, 01.07.2015, 01.08.2015, 01.09.2015, 01.10.2015, 01.11.2015, 01.12.2015, 01.01.2016, 01.02.2016, 01.03.2016, 01.04.2016, 01.05.2016, 01.06.2016 Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 283510,73грн. на виконання заходів з виконання програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій на тепло і водопостачання за період з 01.04.2015 по 01.07.2016.
Акти звірки розрахунків, що підписані між сторонами за період з квітня 2015 року по червень 2016 року, а також Оборотно-сальдова відомість відповідача за період з 2015 року 2016 рік також підтверджують розмір грошових коштів, що надійшли на рахунок відповідача в якості оплати за договором №24-0566 від 01.05.1999, а також з бюджету в якості компенсації пільг та житлових субсидій.
14.07.2015 між сторонами була укладена Угода №Р240566-07/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-0566 від 01.05.1999 на заборгованість позивача перед відповідачем станом на 01.07.2015 в розмірі 88646,20грн.
Крім того, в платіжних дорученнях за червень - жовтень 2016 року є посилання на угоду №р-240566-05/16 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію, яка відсутня в матеріалах справи у зв'язку з її втратою сторонами.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року у справі №826/15733/15 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.03.2016 в частині відмови у задоволені позову про визнання нечинною постанови - скасовано, постановивши в цій частині нову, якою позовні вимоги задоволено, визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року №613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго", зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг оприлюднити резолютивну частину даної постанови у 15-деннний термін з моменту її проголошення, в решті постанову суду - залишено без змін.
03.04.2019 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №31 від 28.03.2019 з вимогою провести перерахунок нарахувань за спожиту теплову енергію за період з квітня 2015 по червень 2016 згідно тарифу в розмірі 295,17грн. за Гкал, без ПДВ та повернути надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 502458,73грн., що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення, опису вкладення у цінний лист.
Спір у справі виник внаслідок того, що, як стверджує позивач, відповідач відмовився повернути йому грошові кошти в сумі 502458,73грн., як оплату за договором, внесену за спожиту теплову енергію у період з квітня 2015 року - червень 2016 року у більшому розмірі внаслідок зміни тарифу, що застосовується для розрахунку вартості теплової енергії.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кристал - 5» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-0566 від 01.05.1999 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до частини 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно з частинами 2, 3 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Як встановлено судом, на виконання умов договору відповідачем виготовлено та поставлено, а позивачем прийнято теплову енергію у період з квітня 2015 року по червень 2016 року (включно) загальним обсягом 2271,27 Гкал, що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції та обліковими картками.
Нарахування вартості теплової енергії, спожитої позивачем у період з квітня 2015 року по червень 2016 року (включно), було здійснено за тарифами, встановленими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613, у розмірі 531,10грн./Гкал без ПДВ (637,32грн./Гкал з ПДВ.)
Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 № 613 визнано нечинною з моменту прийняття.
Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту її проголошення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визначення вартості спожитої позивачем теплової енергії за період з квітня 2015 року по червень 2016 року (включно) з урахуванням тарифу, встановленого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613, яку постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 визнано нечинною з моменту її прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №910/7749/17, від 23.08.2018 у справі № 910/16692/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, від 07.08.2019 у справі № 910/3936/18.
Оскільки постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613 визнана нечинною з дати її прийняття, суд вважає, що протягом періоду з квітня 2015 року по червень 2016 року (включно) до спірних правовідносин сторін слід застосовувати тариф, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.04.2014 №465, згідно з якою тариф для відповідача на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії становить 295,17грн./Гкал без ПДВ (354,20грн./Гкал з ПДВ).
За розрахунком позивача переплата позивача за спірний період з 01.04.2015 по 30.06.2016 становить 502458,73грн.
Позивач зазначив, що Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві було сплачено 283510,73 грн., що є оплатою 444,84 Гкал, спожитих позивачем за період з 01.04.2015 по 30.06.2016 (283510,73 грн. /637,32 (тариф по постанові №613), однак за підрахунком суду Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві фактично оплатило вартість спожитого позивачем у спірний період 444,85 Гкал, таким чином позивач сплатив за рахунок власних коштів 1774,71 Гкал (2219,56 Гкал - 444,85 Гкал).
Сума надмірно сплачених позивачем коштів складає: 502455,90 грн. (1131058,18грн. (вартість теплової енергії, що нарахована відповідачем за постановою №613: 1774,71 Гкал х637,30грн./ Гкал ) - 628602,28грн. (вартість теплової за постановою №465: 1774,71 Гкал х 354,20грн./ Гкал )).
За таких підстав, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 502455,90грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав про те, що в платіжних дорученнях позивача від липня, серпня, вересня, жовтня 2015 року є посилання на угоду про реструктуризацію заборгованості №Р240566-07/15 від 14.07.2015, в якій сторони підтвердили заборгованість позивача перед відповідачем станом на 01.07.2015 в розмірі 88646,20грн., отже відповідач наполягає, що означені платіжні доручення є підтвердженням оплати заборгованості, яка утворилася за минулі періоди, а не лише за спірний період.
Однак, з оборотно-сальдової відомості, актів звірки, наданих позивачем платіжних доручень за квітень та травень 2015 року, що підтверджують оплату позивачем теплової енергії за лютий, березень 2015 року, суд дійшов висновку, що згідно угоди №Р240566-07/15 від 14.07.2015 сторонами була реструктуризована, а надалі сплачена позивачем заборгованість за період з квітня по червень 2015 року.
Як зазначалось вище, в платіжних дорученнях за червень - жовтень 2016 року є посилання на угоду №р-240566-05/16 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію, яка відсутня в матеріалах справи у зв'язку з її втратою сторонами, однак, виходячи з матеріалів справи (платіжних доручень, актів звірок, оборотно-сальдової відомості) означені платежі стосуються оплат теплової енергії саме за спірний період.
Отже, позивачем доведено факт сплати отриманої їм теплової енергії в обсязі 1774,71Гкал.
Судом розглянуті та відхилені заперечення відповідача щодо наявності у позивача перед відповідачем заборгованості у розмірі 1054326,21грн., оскільки наявність заборгованості не впливає на обов'язок відповідача здійснити повернення надмірно сплачених грошових коштів позивачу за тарифом, який визнано судом нечинним, а також останній має право звернутися до суду у встановленому законом порядку з позовом про стягнення заборгованості, який буде розглянутий компетентним судом.
Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.
Щодо позовної давності до заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
В ст.257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.267 Цивільного кодексу України ).
Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст.261 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до ч.1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 було визнано нечинною з моменту прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №613 від 03.03.2015 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго", на підставі якої відповідач здійснював позивачу нарахування за теплову енергію у період з 01.04.2015-01.06.2016, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що про порушення свого права позивач дізнався 06.07.2016, трирічний строк до заявлених позовних вимог спливає 06.07.2019, позовна заява направлена до суду 28.05.2019, тобто строк позовної давності за позовними вимогами позивачем не пропущений.
З урахуванням наведеного, посилання відповідача на наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності відхиляються судом як необґрунтовані.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково у розмірі 502455,90грн.
Всі інші доводи та заперечення відповідача не приймаються до уваги, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Позивачем також заявлено про стягнення з Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00грн. та витрат на проїзд з урахуванням добових витрат в розмірі 3800,00грн., а всього 9300,00грн.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2018 року між Адвокатським об'єднанням «Міжнародна адвокатська група» (Виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кристал-5» (клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги №18/03, за змістом якого Виконавець на підставі Конституції України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надає наступну правову допомогу: представництво інтересів Клієнта в господарському суді м.Києва, господарському суді Донецької області, Східному апеляційному господарському суді за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кристал-5» до Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» про стягнення коштів в розмірі 502458,73грн., вчинення інших процесуальних дій в інтересах Клієнта; іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, яка визначена в пункті 1.1. цього Договору, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, написання і вивчення фінансово-господарської документації Клієнта з порушеного питання, підготовка позовної заяви про стягнення коштів з ПАТ «Київенерго», вчинення інших процесуальних дій».
Виконання доручення згідно умов цього договору покладається на адвоката Зарубіну Тетяну Михайлівну (п. 1.2 договору).
Згідно з п.5.1, 5.2 Договору вартість правничої допомоги, передбаченої пунктом 1.1.2. цього Договору, становить 5500,00грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, Акт про обсяг наданої правової допомоги від 17.05.2019, Акт про обсяг наданої правової допомоги від 10.10.2019, а також роздруківки електронних посадочних документів на підтвердження транспортних витрат (Київ-Харків) та (Харків-Київ).
Судом встановлено, що Зарубіна Тетяна Михайлівна є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.
Суд зазначає, що позовна заява від імені Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кристал - 5» підписана адвокатом Зарубіною Т.М.
Судом встановлено, що адвокат Зарубіна Т.М. підготувала та підписала позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності, заперечення, додаткові пояснення, приймала участь у п'яти судових засіданнях.
В матеріалах справи наявні докази оплат послуг позивачем Адвокатському об'єднанню «Міжнародна адвокатська група» на загальну суму 9300,00грн.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 9299,95грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Донецької області, -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИСТАЛ-5", м.Київ, до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО", м.Курахове про стягнення 502458,73грн. задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИСТАЛ-5" (04213, м.Київ, вул.Північна, 54-Б, 54-А, код ЄДРПОУ 22869328) надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 502455,90грн., судовий збір у розмірі 7536,84грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9299,95грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач (стягувач) - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИСТАЛ-5" (04213, м.Київ, вул.Північна, 54-Б, 54-А, код ЄДРПОУ 22869328)
Відповідач (боржник) - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305).
У судовому засіданні 15.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2019.
Суддя Г.Є. Курило