Номер справи 623/2460/19
Номер провадження 2/623/667/2019
іменем України
18 жовтня 2019 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.
за участю секретаря судового засідання: Ноль С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 623/2460/19 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, -
Позивач 25.06.2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків у сумі 7730,51 грн. та судового збору у сумі 1921,00 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу на підставі Указу Президента України « Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року № 15/2015. Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 21.03.2015 № 69, яка була формувачем військової частини ( НОМЕР_1 ) - польова пошта НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини ( НОМЕР_1 )- польова пошта НОМЕР_3 та призначено на посаду майстра - номера обслуги гармати 8 самохідної артилерійської батареї 3 самохідного артилерійського дивізіону, і поставлено на всі види забезпечення. 27.08.2015 року перебуваючи у військовій частині - польова пошта НОМЕР_3 , яка дислокується у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, самовільно, без дозволу відповідних начальників та командирів залишив військову частину, незаконно припинив виконувати свої службові обов'язки та проводив час на власний розсуд, що встановлено вироком Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2017 року. Згідно наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 ( по стройовій частині) № 159 від 30.06.2017 року, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 26.04.2017 року № Д-322/1/5дск та директиви командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 29.04.2017 року № д-5дск переведено з умовного найменування військову частину - польова пошта НОМЕР_3 на умовне найменування НОМЕР_1 . За результатами внутрішнього фінансового аудиту, який 10 листопада 2017 року проводило Центральне територіальне управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України стало відомо, про переплату грошового забезпечення за періоди самовільного залишення військовослужбовцями військової частини. Так, ОСОБА_1 в період з 27.08.2015 року по 17.05.2017 року самовільного залишення військової частини польова пошта НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ) внаслідок недобросовісності отримав грошові кошти в сумі 7730,51 грн. та на теперішній час кошти не повернув.
04 липня 2019 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов, але ОСОБА_1 в установлений судом строк відзиву так і не надав.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе, відповідно до ст.279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами. Неявка сторін та ненадання відзиву на позов відповідачем не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2019 року за вих. № 1175 ОСОБА_1 призначений на посаду 23.03.2015 року № 70 звільнений від 10.08.2017 року № 196 ( а.с.9).
Із довідки військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2019 року за вих. № 415 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 , був переміщений з військової частини - польова пошта НОМЕР_2 , розпорядженням тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 23 лютого 2015 року № 116/7/2/2816 до військової частини польова пошта НОМЕР_3 наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 21.03.2015 року № 69 ( а.с.8).
Вироком Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10.07.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 407 КК України та призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки ( а.с.12-13).
Умовне найменування військової частини - польова пошта НОМЕР_3 переведено на умовне найменування НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу № 159 від 30.06.2017 року командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 ( по стройовій частині) (а.с.14).
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині ) № 196 від 10.08.2017 року військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас,10.08.2017 року виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та направлено для зарахування на військовий облік до Ізюмського РВК Харківської області (а.с.10).
Із довідки розрахунку вбачається, що матеріальні збитки складають 7730,51 грн (а.с.11).
Відповідно до п. 31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.06.95р.№ 243/95-ВР (із змінами та доповненнями), у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Вищезазначена стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.
Оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб, норми ст.1212 ЦК України мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану.
Водночас правила ст.1215 Цивільного кодексуУкраїни передбачають, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Верховний Суд України висловив правову позицію в постанові від 02.07.2014 у справі № 6-91цс14, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
Правовий аналіз ст.ст.1212, 1215 ЦК України, зміст цитованого вище правового висновку Верховного Суду України, дає підстави стверджувати про те, що у разі виплати особі без необхідності чи без правової підстави грошової допомоги або якщо відпала підстава для такої виплати, то платнику ці кошти поверненню не підлягають, крім випадків наявності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Враховуючи викладене, положення глави 83Цивільного кодексуУкраїни застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, інших осіб чи наслідком події. Змістом зобов'язань, що виникають внаслідок збереження або набуття майна без достатньої правової підстави є право позивача на повернення безпідставно отриманого або збереженого майна і обов'язок боржника повернути безпідставно одержане майно.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що шкода спричинена майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що її спричинила.
Отже, аналізуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 безпідставно отримував не належне йому грошове забезпечення, достеменно знаючи, про зловживання при виконанні своїх обов'язків, а саме їх свідоме невиконання, що призвело до безпідставної виплати йому коштів, чим завдав матеріальні збитки державі.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення на користь позивача судового збору в сумі 1921,00 грн, оскільки позивач не сплачував судовий збір при подачі позову до суду, а отже суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 141, 264, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, ст.ст.1212, 1215 ЦК України, суд -
Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Військової частини НОМЕР_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок НОМЕР_6 , призначення платежу (2101020;2112; відшкодування касових видатків минулих бюджетних періодів в результаті відшкодування переплати грошового забезпечення), матеріальні збитки у розмірі 7730 ( сім тисяч сімсот тридцять) грн. 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь держави судовий збір у сумі 1921,00 грн.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова