Справа № 523/13492/19
Провадження №2/523/4430/19
"17" жовтня 2019 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
при секретарі - Шевчук М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі -АТ «ПУМБ»), як правонаступник Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» звернулось із зазначеним позовом до суду в якому зазначило, що в зв'язку з неналежним виконанням кредитного зобов'язання у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором від 18.01.2015р. в розмірі 32 076,91грн., яка в свою чергу складається з заборгованості по кредиту в розмірі 12471,16грн., заборгованості по процентам в розмірі 2,07грн., заборгованості за комісією в розмірі 2217,76грн., заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 17385,92грн.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідач не виконала прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору, внаслідок чого у неї виникла перед Банком заборгованість у розмірі зазначеному вище. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надіславши до суду заяву в якій підтримав пред'явлені позовні вимоги, просить розглянути справу за їх відсутності.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, направила до суду відзив , в якому позовні вимоги не визнала з посиланням на їх недоведеність, та посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності просить застосувати наслідки, відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, вивчивши представлені з боку позивача письмові докази, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.01.2015р. між АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є АТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 було укладено договір (оферта) за умовами якого: (п. 2.2. договору) ОСОБА_1 отримала споживчий кредит в розмірі 13860,94грн., в тому числі на оплату товару 11398,80грн.(комп'ютерна мишка, пральна машина), та на оплату договору страхування 2462,14грн.; отримавши кредит прийняла на себе зобов'язання повернути його шляхом сплати 19 числа кожного місяця обов'язкових платежів в розмірі 893,32грн. в строк до 19.07.2016р., сплатити проценти за його користування в розмірі 0,01% річних (п.2.5 договору ), комісію за обслуговування кредиту в розмірі 2,0%. Договір було укладено шляхом підписання відповідачем пропозиції укласти договір (оферта) та приєднання до внутрішніх чинних Правил Банку, що регламентують порядок надання кредитів фізичним особам, які є типовими умовами для всіх клієнтів.
Відповідно до Умов, у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти, комісію та штраф.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій ст. 509 ЦК України. Згідно цієї норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК України).
Як встановлено судом, сторони встановили як строк дії договору - до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, комісією та процентами за користування ним, кінцевий строк повернення кредиту - до 19.07.2016р. (графік платежів), так і строки виконання зобов'язання зі щомісячним погашенням платежів - щомісяця з 19 числа кожного місяця, шляхом надання Банку грошових коштів (щомісячних платежів) в розмірі 893,32грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з суми кредиту, процентів, комісії (Графік погашення).
Зазначені умови договору відповідачем належним чином виконані не були, внаслідок чого, станом на 23.07.2019р. Банком нарахована за кредитним договором заборгованість в розмірі 32076,91грн., в тому числі за тілом кредиту в розмірі 12471,16грн., заборгованості по процентам в розмірі 2,07грн., заборгованості за комісією в розмірі 2217,76грн., штрафні санкції в розмірі 17385,92грн. При цьому Банком враховано, що ОСОБА_1 19.02.2015р. сплатила на погашення кредиту 893,20грн. та 0,12 грн. процентів та 19.03.2015р. - 496,58грн. та 0,10грн. процентів.
Зазначені вище обставини спростовують заперечення ОСОБА_1 у наданому до суду відзиві про неотримання кредиту. Посилання ОСОБА_1 на підписання пропозиції (оферти) невідомою особою, а не нею, належними та допустимими доказами не підтверджено, та з цього приводу не заявлено перед судом відповідного клопотання. Позивачем додані документи на підтвердження укладання договору кредиту, в тому числі копію паспорту, ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , завірених нею. Що стосується різних сум отримання кредиту, зазначених у позові та додатках до нього, то таке спростовується обставинами зазначеними вище.
Отже, встановлені судом обставини вказують на ухилення ОСОБА_1 від виконання договірного обов'язку в односторонньому порядку, що є недопустимим, відтак пред'явлені позовні вимоги є обґрунтовані.
Перевіряючи доводи відповідача ОСОБА_1 в частині застосування норм закону щодо позовної давності, суд виходить з того, що сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, а так само і можливість кредитора в односторонньому порядку змінити строк повернення кредиту у повному обсязі.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки (штраф,пеня), накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Як зазначалося вище, сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань за щомісячним погашенням платежів.
Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.
Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Як було встановлено судом та зазначено вище в цьому рішенні, у зв'язку з порушенням боржниками виконання зобов'язання за кредитним договором Банк, після не сплати ОСОБА_1 чергового платежу, а саме 19.04.2015р. набув право вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту. Втім, Банк не використав такого права та звернувся до суду після закінчення кінцевого строку виконання зобов'язання, яким є 19.07.2016р.
З даним позовом щодо стягнення боргу за кредитом Банк звернувся до суду 20.08.2019р. про що свідчить відмітка пошти про направлення позову до суду, тобто з пропуском трьох річного строку позовної давності.
Позивачем заперечення відповідача в цій частині не спростовані, а матеріали справи не містять поважності пропуску строку позовної давності.
Отже, встановлені судом обставини вказують на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності на звернення до суду з даними позовними вимогами. На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12,81,89,141,263-265 ЦПК України, -
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Повне рішення суду складено 17 жовтня 2019р.
Суддя