Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №815/6472/16
адміністративне провадження №К/9901/21531/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (головуючий суддя - Вовченко О.А.,)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року (у складі головуючого судді - Скрипченка В.О., суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В)
у справі № 815/6472/16
за позовом ОСОБА_1
до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: визнати протиправним ненадання відповіді на його звернення від 13 вересня 2016 року; зобов'язати відповідача надати відповідь на звернення від 13 вересня 2016 року; стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 25000,00 гривень.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 вересня 2016 року звернувся до голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою на дії співробітниці приймальні, однак відповіді на це звернення позивач не отримав, що суперечить Закону України «Про звернення громадян».
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. 13 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з заявою, у якій, з огляду на відмову співробітниці приймальні прийняти у нього 12 вересня 2016 року апеляційну скаргу за відсутності посвідчення про особу, просив вжити заходів для припинення діяльності, яка спрямована на спотворення КАС України
6. Листом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2016 року за вихідним №03.04/152/2016 на адресу позивача направлено відповідь на його звернення наступного змісту: «На Ваш лист від 13 вересня 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області повідомляє, що відповідно до п.2.2. Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах області, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ приймання кореспонденції від осіб, які беруть участь у справі (їх представників або кур'єра), здійснюється за пред'явленням оригіналу документа, що посвідчує особу (документа, що підтверджує повноваження представника, або належність його до організації-відправника). У разі непред'явлення таких документів або пред'явлення таких, що не оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, кореспонденція не приймається). Таким чином, співробітником приймальні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області було відмовлено вам в прийнятті документів без посвідчення особи, відповідно до вимог чинного законодавства».
7. Вищевказану відповідь направлено на адресу позивача, що підтверджується реєстром простої відправленої кореспонденції Ізмаїльського міськрайонного суду від 22 вересня 2016 року.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки відповідачем, у встановленому законом порядку було надано відповідь на його звернення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначив, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, що мають суттєве значення для справи. Вважає, що відповідачем не доведено факту отримання ним відповіді на звернення, а посилання на реєстр простої відправленої кореспонденції не є належним доказом.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
11.Приписами частини другої статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
12. Правовий статус голів місцевих судів визначений статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 2 червня 2016 року (далі - Закон №1402-VIII), згідно з яким голова місцевого суду: 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ; 5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення; 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; 8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; 9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів; 10) здійснює інші повноваження, визначені законом. Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження. У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
13. Питання практичної реалізації громадянами України, наданого їм статтею 40 Конституцією України, права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюється Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі- Закон №393/96-ВР).
14. Відповідно до статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
15. Згідно з абзацом 1 статті 14 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
16. Відповідно до частини першої статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
17. Абзацом 1 статті 19 Закону України №393/96-ВР визначено, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, їх керівники та інші посадові особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
18. Відповідно до статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
19. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що не погоджуючись з діями працівника апарату Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, позивач скориставшись правом звернення до органів державної влади, подав до голови суду скаргу на дії співробітниці приймальні.
20. 21 вересня 2016 року за вихідним номером 03.04/152/2016 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, за підписом виконуючого обов'язки голови суду Присакар О.Я. надано відповідь позивачу на його звернення від 13 вересня 2019 року, тобто в межах місячного строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР.
21. Зазначену відповідь судом направлено на адресу ОСОБА_1 22 вересня 2019 року, що підтверджується реєстром простої відправленої кореспонденції Ізмаїльського міськрайонного суду.
22. Отже, виконуючим обов'язки голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я., у межах повноважень передбачених чинним законодавством надано скаржнику обґрунтовану відповідь на його звернення.
23. Щодо посилання ОСОБА_1 на відсутність доказів отримання зазначеної відповіді, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не передбачає обов'язок голови суду або виконуючого обов'язки голови відслідковувати факт отримання стороною кореспонденції, направленої на їх звернення.
24. В частині позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, яка йому спричинена протиправними діями відповідача, що проявились у ненаданні відповіді на його звернення, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що під час розгляду справи позивачем не надано письмових доказів та не обґрунтовано в чому проявились його моральні страждання та з яких міркувань виходив позивач, вказавши суму моральної шкоди 25 000,00 гривень.
25. Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
26. Таким чином, позивачем не доведено протиправності дій відповідача, та отриманої в результаті моральної шкоди. Надаючи відповідь на запит, відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом. До того ж така вимога є похідною, а тому не підлягає задоволенню, як і основна вимога про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача надати відповідь на звернення.
27. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
28. З огляду на наведене, оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
29. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі №815/6472/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду