Постанова від 17.10.2019 по справі 814/4054/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №814/4054/15

адміністративне провадження №К/9901/12957/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 (колегія у складі суддів Вербицької Н.В., Джабурії О.В., Крусяна А.В.)

у справі №814/4054/15

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ПАТ «Дельта Банк»

про визнання протиправним рішення, визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. 10.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" про :

- визнання протиправним рішення щодо визнання договору № 001/14558-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США нікчемним;

- визнання протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001/14558-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США;

- зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № № 001/14558-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США;

- зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001/14558-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США.

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 зазначений адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним рішення щодо визнання договору № 001/14558-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США нікчемним;

- визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001-14558-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США;

- зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001/14558-170215 від 17.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США;

- в решті позову відмовлено.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ " Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задоволено та вирішено:

- постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 скасувати;

- прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

4. 10.06.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016.

5. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2016 було відкрито провадження у справі. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 31.01.2018 справу було передано до Верховного Суду. Відзив від Відповідача надійшов 04.07.2016. Скаржник заявляв клопотання про розгляду справи за його участі, однак ухвалою від 15.10.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.02.2015 між позивачем та АТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 001-14558-170215 у доларах США. 17.02.2015 на рахунок позивача поступили кошти в сумі 3800 дол. США, з рахунку ОСОБА_2 .

7. Постановою Національного Банку України № 692 БТ від 30.10.2014 віднесено ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних. Ця постанова була доведена до відома керівників структурних підрозділів банку 15.01.2015.

8. Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 " Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних".

9. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", яку запроваджено з 03.03.2015 по 02.09.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

10. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 включно.

11. Комісія з перевірки правочинів за вкладними операціями банку дійшла висновку, що договори укладені банком та фізичними особами після 16.01.2015, за якими здійснювались перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами банку, є нікчемними на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

12. Наказом уповноваженої особи банку № 813 від 16.09.2015 застосовано наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку після 16.01.2015.

13. Повідомленням від 23.09.2015 № 8821/2497, позивача сповіщено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 001-14558-170215 від 17.02.2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 , згідно до п. 7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та наголошено на тому, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати правочин, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» нікчемним, а тому дії уповноваженої особи щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду є неправомірними.

15. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що умови договорів банківських вкладів, укладені між банком та фізичними особами, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами Банку, надають кредиторам-фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а тому такі Договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі і договори укладені з позивачем. А відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

16. За таких обставин суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача підстав для визнання правочину нікчемним, оскільки приведеними вище доказами підтверджується нікчемність спірного договору з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі Позивач наголошує, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

18. Зауважує, що в Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а отже, відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

19. Договір банківського вкладу не передбачав обов'язку банку здійснити платіж чи передати майно з метою надання окремим кредиторам переваг чи пільг, грошові кошти, які були залучені у вклад, отримав банк, а не окремий кредитор, отже, відповідач безпідставно та необґрунтовано застосував до договору пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

20. У своєму відзиві відповідач зазначив, що дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в АТ «Дельта Банк», були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни АТ «Дельта Банк», для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації АТ «Дельта Банк» та реалізації його майна. Тому, вказані фізичні особи платники, ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом ініціатору переказу та/або отримувачу переказу.

21. При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами Банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків.

22. При цьому, зазначені операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в Банку, були здійсненні в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», відповідно до якої було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.

24. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за її банківським вкладом (депозитом) у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

25. Законом №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

26. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

27. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

28. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

29. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

30. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

31. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

32. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

34. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором (переказ коштів від ОСОБА_2 ), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.

36. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02.03.2015).

37. Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

38. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.

39. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

40. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач є особою, що набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а отже, неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

41. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

42. Щодо стягнення судового збору з Уповноваженою особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Суд зазначає таке.

43. Оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону № 4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб'єкта владних повноважень.

44. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

45. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

46. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року № 1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України12 січня 2012 року за № 33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.

47. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/12/21893), оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

48. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9960/15.

49. Щодо висновку суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001-14558-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, Суд зазначає таке.

50. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

51. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

52. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Дельта Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

53. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.

54. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

55. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

56. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

57. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

58. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

59. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001-14558-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.

60. Щодо стягнення судового збору з Уповноваженою особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Суд зазначає таке.

61. Оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону № 4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб'єкта владних повноважень.

62. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

63. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

64. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року № 1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України12 січня 2012 року за № 33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.

65. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/12/21893), оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

66. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій

67. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що понесені позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі підлягають відшкодуванню Фондом.

68. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

69. Відповідно до квитанції від 10.11.2015 Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1948, 80 грн, касаційної скарги - 2340,00 грн (квитанція від 07.06.2016).

70. Враховуючи зазначене та у зв'язку із задоволенням двох позовних вимог із заявлених чотирьох, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, що становить: за подання позовної заяви - 974,40 грн, а за подання касаційної скарги - 1170 грн.

Керуючись ст. 341, 345, 354, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 у справі №814/4054/15 скасувати.

3. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 у справі №814/4054/15 в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001-14558-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, скасувати, провадження у справі в цій частині вимог закрити.

4. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 у справі №814/4054/15 в частині присудження на користь ОСОБА_1 судового збору у сумі 1461,60 грн (одна тисяча чотириста шістдесят одна гривня 60 коп.), сплачений квитанцією №146 від 10.11.2015 за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" скасувати, прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 974,40 грн (дев'ятсот сімдесят чотири гривні сорок копійок).

5. В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 у справі № 814/4054/15 залишити в силі.

6. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 1170 грн (одна тисяча сто сімдесят гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
85033156
Наступний документ
85033158
Інформація про рішення:
№ рішення: 85033157
№ справи: 814/4054/15
Дата рішення: 17.10.2019
Дата публікації: 21.10.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.07.2020)
Дата надходження: 08.07.2020
Предмет позову: заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення
Розклад засідань:
10.07.2020 10:00 Миколаївський окружний адміністративний суд