Іменем України
17 жовтня 2019 року
Київ
справа №810/3555/18
адміністративне провадження №К/9901/20211/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Шарапи М.В., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - Міноборони) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (прийняту судом у складі: судді-доповідача Ісаєнко Ю.А., суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міноборони, третя особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Броварський об'єднаний міський військовий комісаріат Київської області, про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 06 грудня 2018 року позов задовольнив.
На зазначене рішення Міноборони подало апеляційну скаргу.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу Міноборони повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Суд апеляційної інстанції своє рішення мотивував тим, що копію доданої до апеляційної скарги довіреності у встановленому порядку не засвідчено, а засвідчено ОСОБА_2 . У той же час, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували право зазначеної особи засвідчувати відповідні документи.
Так, суд апеляційної інстанції виходив із того, що зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що вона подана представником апелянта Стасюк Т.М.
Частиною третьою статті 59 КАС встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
До матеріалів апеляційної скарги додано копію довіреності від 03 грудня 2018 року, видану Міністром оборони України Полтораком С.Т.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.
Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.
Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Між тим, як зазначив апеляційний суд, копію доданої до апеляційної скарги довіреності у встановленому порядку не засвідчено, а засвідчено ОСОБА_2 , при цьому, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували право зазначеної особи засвідчувати відповідні документи.
Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що належним чином посвідчує повноваження Стасюк Т.М., а отже, в розумінні статей 55, 59 КАС, остання є неналежним представником у даній справі.
Міноборони не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанції і звернулося із касаційною скаргою про його скасування та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування скарги зазначило, що до апеляційної скарги, окрім довіреності уповноваженого представника Стасюк Т.М., було долучено засвідчену у встановленому порядку копію довіреності від 20 грудня 2018 року № 220/575/Д відповідно до якої Міністр оборони України уповноважив начальника Північного територіального юридичного управління полковника юстиції Комара А.Ю., зокрема засвідчувати своїм підписом копії довіреностей та інших документів, які створені в Міністерстві оборони України.
Проте судом апеляційної інстанції не в повній мірі були досліджені документи надані представником Міноборони на підтвердження своїх повноважень, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М., справу передано головуючому судді.
Верховний Суд ухвалою від 07 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міноборони.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких було прийнято оскаржене рішення суду апеляційної інстанції, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
За частинами п'ятою, шостою статті 59 КАС відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Аналіз наведених положень КАС дає підстави для висновку, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто керівник, або представник на підставі довіреності. Копія довіреності може засвідчуватись суддею, або у визначеному законом порядку. Крім того, при наявності в матеріалах справи копії довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження представника, останній при зверненні до суду з апеляційною скаргою може не подавати підтвердження своїх повноважень.
Порядок засвідчення копій документів регулюється Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), та Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила № 1000/5).
Відповідно до пункту 1 Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.
Відповідно до пунктів 1, 2, 8 глави 10 розділу ІІ Правил № 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.
Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.
Дотримання наведеного державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності під час засвідчення копій документів, що підтверджують повноваження представників, є достатнім для додержання вимог частини шостої статті 59 КАС.
Як свідчать матеріали справи апеляційна скарга від імені відповідача - Міністерства оборони України підписана представником Стасюк Т., яка на підтвердження своїх повноважень надала копію довіреності від 03 грудня 2018 року № 220/546/Д.
Зі змісту зазначеної довіреності слідує, що Міноборони уповноважує заступника начальника відділу (представництва судах загальної юрисдикції) Північного територіального юридичного управління Стасюк Тетяну представляти інтереси Міноборони в судових установах і органах виконання судових рішень: зокрема, у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, стороні у справах про адміністративного правопорушення, стороні у виконавчому провадженні.
Вказана копія довіреності засвідчена відбитком печатки, має відмітку, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, посади, дати засвідчення копії.
Отже, представником відповідача надано належні докази на підтвердження повноважень щодо вчинення дій, а саме щодо права подання (підписання) апеляційної скарги.
Подібної правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 760/3686/17).
У зв'язку з викладеним Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на те, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не засвідчена у визначеному законом порядку.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких обставин ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 810/3555/18 скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа