Справа 688/3661/19
№ 1-кп/688/256/19
Вирок
Іменем України
16 жовтня 2019 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12019240270000895 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жиленці Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше судимого:
1) 05.05.2006 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. 185 ч.1, 75 КК України на строк 1 рік позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки;
2) 18.10.2007 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 185 ч.2, 297, 304, 70, 71 КК України на строк 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
3) 22.09.2011 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 185 ч.3 КК України на строк 3 роки позбавлення волі; Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.04.2014 року замінено невідбуту частину покарання у виді 5 місяців 12 днів більш м'яким покаранням у виді 240 годин громадських робіт;
4) 27.10.2015 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 185 ч.3 КК України на строк 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, проти громадського порядку та моральності, на шлях виправлення не став і, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно вчинив умисний злочин проти власності.
Так, 05 вересня 2019 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні гаражу, який належить ОСОБА_6 , по АДРЕСА_3 , після вживання з потерпілим ОСОБА_4 спиртних напоїв, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на незаконне особисте збагачення, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно та повторно, шляхом зловживання довірою ОСОБА_4 , під надуманим приводом тимчасового користування мобільним телефоном, попросив у останнього надати йому мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-193011» вартістю 1200 грн. 00 коп., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_1 вартістю 30 грн., на рахунку якої передплачених абонентом грошових коштів не було, пообіцявши повернути його після відвідування туалету, взяв указане майно та, використовуючи довірливі відносини з потерпілим, не маючи наміру у подальшому повертати його власнику, вийшов з гаража та пішов у невідомому напрямку, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 1230 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України - шахрайство, вчинене повторно.
16 жовтня 2019 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 була укладена угода про примирення відповідно до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно з даною угодою обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 2 ст. 190 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 190 КК України у виді шрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить850 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - шахрайство, вчинене повторно, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості. Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував заподіяну шкоду, попросив вибачення у потерпілого.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер кожного обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпілий ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, та просив затвердити укладену з обвинуваченим угоду.
Прокурор ОСОБА_3 проти затвердження угоди про примирення не заперечив, пояснивши, що йому відомі особливості апеляційного оскарження.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами, визначена у межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, спроможний виконати узгоджене сторонами покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 є рецидив злочинів, вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
З огляду на визначене покарання, суд знаходить не застосовувати до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави згідно зі ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 475 КПК України, суд -
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення у кримінальному провадженні №12019240270000895, укладену 16 жовтня 2019 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_5 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №12.1-0643:19 від 30.09.2019 року в сумі 471 (чотириста сімдесят одна) гривня 03 копійки.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1