Справа № 420/3036/19
07 жовтня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання Белінського Г.В.
представника позивача Здебського Ю.В. за довіреністю,
представника відповідача Дуднер А.В. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови №109 від 17.04.2019 р. про накладення штрафних санкцій,-
І. Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просило:
1. Визнати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій №109 від 17.04.2019 року протиправною та скасувати її.
ІІ. Аргументи сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
11.04.2019 р. в магазині позивача під торгівельною маркою Watsons, розташованому за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймоновська,25 відповідач провів планову перевірку характеристик продукції, а саме мийних засобів для прання або чищення, які містять поверхнево-активні речовини.
Підставою для проведення перевірки були секторальний план державного ринкового нагляду та направлення на перевірку №1177 від 04.04.2019 р.
За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки характеристик продукції №1006 від 11.04.2019 р. в якому зафіксовано, що одна пляшка мийного засобу ТМ Domol 750, ml, Виробник: Німеччина, ш/к 4 305615626437 була маркована з порушенням п.11, п.13, п.15 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №717 від 20.08.2008 р.
Враховуючи, що зазначена одиниця товару була імпортована позивачем на підставі акту відповідач склав протокол про виявлене порушення ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №34 від 11.04.2019 р.
На підставі акту та протоколу відповідач виніс постанову про накладання на позивача штрафних санкцій №109 від 17.04.2019 р.
Згідно з постановою до позивача за порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» застосовано максимальну штрафну санкцію у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що станом на дату подання заяви становить 25500 грн.
Позивач зазначив, що відповідач на підставі ст. ст. 29-31 Закону «Про ринковий нагляд» були прийняті рішення №№ 151, 152, 153 від 11.04.2019 р. про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності та обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку відповідно. Строк виконання рішень до 11.06.2019 р.
Також позивач зазначив, що на виконання рішень та Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, затверджених ПКМУ №1017 від 05.10.2011 р., позивач 13.05.2019 р., тобто до встановленого строку на усунення невідповідностей на кожне рішення надав відповідачу повідомлення про виконання рішення №1 від 13.05.2019 р., №2 від 13.05.2019 р., №3 від 13.05.2019 р, в яких вказав про повне виконання рішень про вжиті обмежувальні заходи та надав цьому документальне підтвердження.
Позивач вважає, що винесена без оцінки наявності/ відсутності ризиків суспільним інтересам постанова про застосування максимально можливого штрафу за відсутність маркування однієї пляшки продукції є неправомірною з огляду на неправомірність штрафу та порушення.
11.06.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.
04.07.2019 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання продовжено підготовче провадження до 90 днів.
23.09.2019 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та продовжено розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.55-58).
Представник відповідача в обґрунтування відзиву зазначив, що за результатами проведення позапланової перевірки характеристик продукції у ТОВ «ДЦ Україна», посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області 11.04.2019 р. було складено протокол №34 про виявленні порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Постановою про накладення штрафних санкцій №109 від 17.04.2019 р. за порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції (позиція 1 акту перевірки №1006 від 11.04.2019), яка не відповідає встановленим вимогам до ТОВ «ДЦ Україна» застосовано штрафні санкції у розмірі 25 500,00 грн.
Законодавством встановлено межі розміру застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання за ведення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
Згідно з актом приймання товару №19-03-2019 до ТОВ «ДЦ Україна» направлено 20 штук засобу для чищення унітазу «Гуава-манго ТМ Domol», об'ємом 750 мл, а не одна пляшка продукції, як зазначив позивач у позові.
Таким чином, зазначив представник відповідача, що постанова №109 від 17.04.2019 р. була винесена за порушення, які були виявлені під час проведення перевірки характеристик продукції.
Представник позивача надав відповідь на відзив в якій зазначив, що під час перевірки була виявлена лише одна пляшка засобу для чищення унітазу «Гуава-манго ТМ Domol»/ далі - Товар/, який не відповідав Технічному регламенту мийних засобів.
Те, що позивач отримав для продажу 20 одиниць товару, не є автоматичним доказом того, що всі 20 одиниць товару не відповідали вимогам Технічного регламенту мийних засобів.
Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
ІІІ. Обставини, встановлені судом.
Так, суд встановив, що 11.04.2019 р. в магазині позивача під торгівельною маркою «Watsons», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймоновська,25 відповідач провів планову перевірку характеристик продукції, а саме мийних засобів для прання або чищення, які містять поверхнево-активні речовини.
Підставою для проведення перевірки були секторальний план державного ринкового нагляду та направлення на перевірку №1177 від 04.04.2019 р.
За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки характеристик продукції №1006 від 11.04.2019 р. в якому зафіксовано, продукція (мийний засіб ТМ Domol 750, ml, Виробник: Німеччина, ш/к 4 305615626437) не відповідає встановленим вимогам, а саме: на зовнішній поверхні пакування чи етикетці не нанесено знак відповідності технічним регламентам (Національний знак відповідності), маркування мийного засобу не здійснюється згідно з законодавством про мови (відсутня інструкція із застосуванням заходів безпеки та спеціальних застережень, відсутнє найменування та інформація про призначення мийного засобу та відсутнє найменування, місцезнаходження та номер телефону виробника мийного засобу або його уповноваженого представника), що є порушенням п.11, п.13, п.15 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого ПКМУ №717 від 20.08.2008 р. (а.с.9-11).
11.04.2019 р. відповідач склав протокол №34 про виявленні порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (а.с.12-13).
11.04.2019 р. відповідач прийняв рішення № 151, №152, №153 якими обмежив позивачу надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності, тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами у строк до 11.06.2019 р. (а.с.16-21).
17.04.2019 р. відповідач прийняв про накладення на позивача штрафних санкцій №109 від 17.04.2019 р. за порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції (позиція 1 акту перевірки №1006 від 11.04.2019), яка не відповідає встановленим вимогам до ТОВ «ДЦ Україна» застосовано штрафні санкції у розмірі 25 500,00 грн.
Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.
IV Джерела права та висновки суду.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. N 2735-VI, ст.1 якого встановлено, що державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.
Статтею 3 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно з абз. 8 ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст.4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Пунктами 2, 3 ч.1 ст.7 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Згідно з п.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.
Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається в ст. 23 цього закону.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч.4 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Згідно з ч.8 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у ч.7 ст.23 Закону № 2735-ІV, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.
Пунктом 6 ч.1 ст.11 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” визначено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.
Відповідно до ч.ч.9, 11 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Як вже зазначалося вище, за результатами проведеної перевірки, відповідач 11.04.2019 року прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №151, №152, №153 якими зобовязано позивача у строк до 11.06.2019 р. усунути виявленні ході перевірки порушення.
Суд зазначає, що спірна постанова №109 про накладення штрафних санкцій була винесена відповідачем 17.04.2019 року, тобто до спливу встановленого в рішеннях від 11.04.2019 року №151, №152, №153 строків для усунення виявлених порушень.
Оскільки частина 11 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначає умову, за якою передбачені Законом України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” штрафні санкції не належать застосуванню, а саме - виконання рішення про усунення виявлених перевіркою порушень у визначений термін, то застосування відповідачем таких санкцій до спливу наданого позивачу терміну на усунення порушень є неправомірним.
Крім того, суд зазначає, що позивач 13.05.2019 р., тобто до встановленого строку на усунення невідповідностей на кожне рішення надав відповідачу повідомлення про виконання рішення №1, №2, №3 від 13.05.2019 р. з відповідними актами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень та актів (а.с.22-30).
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.
Отже, згідно з наведеною нормою, якщо санкція застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, то розмір санкції не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом. Відповідачем не було надано суду доказів про порушення позивачем законодавства у минулому.
Зокрема, розмір штрафу не узгоджується з п.17.ч.1 ст. 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», згідно з яким принципом ринкового нагляду і контролю продукції є принцип результативності та пропорційності відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог Закону про ринковий нагляд.
Таким чином, з огляду на вищевикладене суд робить висновок, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без оцінки наявності/відсутності ризиків суспільним інтересам . Постанова про застосування максимально можливого штрафу за відсутність маркування однієї пляшки продукції є неправомірною з огляду на непропорційність застосованого штрафу та вчиненому правопорушенню.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач впродовж судового розгляду не довів відповідними доказами правомірність прийнятої постанови про накладання штрафу на позивача у розмірі 25500 грн.
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані підтвердженні належними доказами, а отже належать до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 255, 264 293, 295 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій №109 від 17.04.2019 року протиправною та скасувати її.
3.Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна),00 грн.
4. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
5. Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» адреса: 04073, м. Київ, Проспект Московський, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 32424255.
Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області адреса: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересиписька,6, код ЄДРПОУ 40342996
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 17 жовтня 2019 року.
Суддя: О.Я. Бойко
.