Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 жовтня 2019 р. Справа № 520/9324/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сагайдака В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання сторін у справі №520/9324/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (вул. Мироносицька, буд. 71, м. Харків,61024), третя особа: Служба безпеки України (вул. Володимирська, буд. 33, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень від 11.10.2019 р., просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України полковника Скубака В.В. № 60-ос від 08.08.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого полковника Скубака В.В. № 62-ос від 12.08.2019 р. в частині зменшення надбавки полковнику ОСОБА_1 за особливості проходження служби (пп. 1 п. 5 ПКМУ №704 від 30.08.2017 р.) на 10% з 32% до 22% в сумі 961 (дев'ятсот шістдесят одна) грн. 94 (дев'яносто чотири) коп. та стягнути зазначену суму з Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на користь полковника Плетньова ОСОБА_2 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 р. відкрито спрощене провадження.
Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском звернення до суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
При вирішенні справи судом враховано, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Отже, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Відповідач у клопотанні вказує, що накладення стягнення відбулось 8 серпня 2019 року під час його оголошення на службовій нараді при особистій присутності ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 97 ДС ЗСУ Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
При цьому з матеріалів справи встановлено, що позивач ознайомився з текстом оскаржуваного наказу 12.08.2019 р., про що свідчить особистий підпис останнього.
До суду позивач звернувся 10.09.2019 р. згідно поштового конверту.
Враховуючи викладене, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд викликати в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Згідно ч.1, 3 ст. 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Відповідач у клопотанні вказує, що особи, яких необхідно викликати в якості свідків, можуть підтвердити факт оголошення 08.08.2019 р. дисциплінарного стягнення позивачу.
Проте, оскільки, судом розглянуто клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та суд дійшов до висновку про його необґрунтованість, підстави для виклику свідків відсутні.
Відповідачем надано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Також позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Статтею 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 цієї статті встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У даному випадку, при вирішенні питання про відкриття спрощеного провадження, суд прийшов до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а сторонами, у свою чергу, не доведено зворотнє.
Сторони мають права, які передбачені ст. 47, 79, 162-167 КАС України.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяв сторін.
Суд дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування доказів для розгляду справи №520/9324/19.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Положеннями ч. 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини 4 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.
Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з ч. 7 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 р. витребувано від Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого завірені належним чином копії наказу №60-ос від 08.08.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 з доказами ознайомлення позивача з вказаним наказом, матеріалів перевірки та всіх рішень, наказів, розпоряджень, які прямо або опосередковано мають відношення до предмету спору.
Відповідачем частково виконано ухвалу суду та надано завірену належним чином копію наказу №60-ос від 08.08.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 з доказами ознайомлення позивача з вказаним наказом 12.08.2019.
Проте, в іншу частину ухвали суду не виконано.
Відповідачем надано листи згідно яких матеріали службової перевірки надіслані до ТУ ДБР у м. Полтава.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
З огляду на вказане суд вважає за необхідне повторно витребувати від відповідача докази.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, як зазначено вище частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне витребувати від сторін та ТУ ДБР у м. Полтава докази.
Керуючись положеннями статей 12, 79, 80, 118, 120, 123, 240, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/9324/19 - відмовити.
У задоволенні клопотання Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про виклик свідків у справі №520/9324/19 - відмовити.
У задоволенні клопотання Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін - відмовити.
Витребувати у термін до 04.11.2019 р. від Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого завірені належним чином копії матеріалів службової перевірки та всіх рішень, наказів, розпоряджень, які прямо або опосередковано мають відношення до предмету спору та детальні письмові пояснення щодо обставин, які передували перевірці, підстав для призначення перевірки та обставини, які були встановлені під час проведення службової перевірки.
Витребувати у термін до 04.11.2019 р. від ТУ ДБР у м. Полтава завірені належним чином копії матеріалів службової перевірки щодо кримінального провадження №462019170000000607 та доповідної записки від 02.08.2019 р. №27/2531 ДСК.
Витребувати у термін до 04.11.2019 р. від ОСОБА_1 детальні письмові пояснення щодо обставин, які передували перевірці, підстав для призначення перевірки та обставини, які були встановлені під час проведення службової перевірки.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 17 жовтня 2019 р.
Суддя В.В. Сагайдак