Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 вересня 2019 р. Справа№200/3783/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І. за участю секретаря судового засідання Картавих Г.В. та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК, відповідач), відповідно до якого просить суд:
- скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.01.2019 року № 76 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу слідчого управління Національної поліції в Донецькій області»;
- скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.01.2019 року № 77 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу слідчого управління Національної поліції в Донецькій області»;
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції відкликати з Національного антикорупційного бюро України обгрунтований висновок від 18.01.2019 року, затверджений протоколом № 04 засідання Національного агентства від 18.01.2019 року (рішення № 76);
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції відкликати з Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань обгрунтований висновок від 18.01.2019 року, затверджений протоколом № 04 засідання Національного агентства від 18.01.2019 року (рішення № 77).
Позивач вказує, що при поданні декларацій за 2015 та 2016 роки в розділі 3 «Об'єкти нерухомості» дійсно не зазначив інформацію про житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . який знаходиться у нього на праві користування.
В той же час, суб'єкт декларування вказав цю адресу в розділі 2.1 «Інформація про суб'єкт декларування», навівши її, як зареєстроване місце проживання та поштову адресу, на яку НАЗК може надсилати кореспонденцію, тобто жодним чином не ухилявся від надання достовірних даних.
Позивач вказує, що у своїх деклараціях зазначив, що член сім'ї відмовився надати інформацію у повному обсязі та навів тільки ті факти (цифри), які йому були відомі.
Враховуючи той факт, що дружина суб'єкта декларування відмовлялася надавати дані про свій дохід, ОСОБА_1 самостійно звертався до органів фіскальної служби з метою отримання інформації про доходи своєї дружини, але йому було повідомлено, що таку інформацію без її згоди не може бути надано.
Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує та, серед іншого, вказує на те, твердження позивача про протиправність рішень відповідача спростовуються із посиланням на відповідні норми матеріального права, а оскаржувані рішення не можуть бути скасовані, оскількі прийняті без порушення вимог чинного законодавства
Представники сторін у призначене на 30.09.2019 року судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивачем були подані щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави місцевого самоврядування за 2015 (унікальний ідентифікатор документа - f34b0d43-39d7-4d19-b281-с96а2с8506са) та 2016 року (унікальний ідентифікатор документа -41асе148-912а-4сb2-ас91-930933еd7е6d) (далі - декларації), шляхом заповнення відповідної форми на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції
НАЗК на підставі рішення від 05.10.2017 року № 872 провело повну перевірку вказаних декларацій позивача.
За результатами перевірки НАЗК були прийняті рішення № 76 від 18.01.2019 року та № 77 від 18.01.2019 року, відповідно до яких НАЗК вирішило, що позивач при складанні та поданні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначив недостовірну інформацію: не вказав відомості про об'єкт нерухомості, який належить йому на праві користування, як зареєстроване місце проживання (за 2015 та 2016 роки), не зазначив інформацію про об'єкт нерухомості, який на будь-якому праві використовувався членом сім'ї (дружиною - за 2015 рік, дружиною та дочкою - за 2016 рік) для проживання; площу, дату набуття права (за 2016 рік), кадастровий номер земельної ділянки, яка належить члену сім'ї (дружині) на праві власності та доходи члена сім'ї (дружини), чим не дотримав вимоги п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Крім того, на думку НАЗК, суб'єкт декларування подав недостовірні відомості у декларації, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є ознакою правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» визначений Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджений Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 року № 56 (далі - Порядок №56).
Суд застосовує норми Порядку № 56 у редакції станом на момент прийняття спірних рішень (18.01.2019 року).
Інші (попередні) редакції Порядку, містять аналогічні за змістом норми.
Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку № 56 початком здійснення повної перевірки декларації є наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки робочий день. Про початок проведення повної перевірки уповноважена особа Національного агентства не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру.
Як зазначено вище, судом встановлено, що повну перевірку декларацій позивача за 2015-2016 роки призначено рішенням відповідача від 05.10.2017 року № 872.
Відповідно до пункту 12 розділу III Порядку №56, повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.
У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.
Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань; 2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
Пункт 13 Порядку № 56 встановлює, що перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках:
1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця;
2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації.
У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит).
Зупинення перебігу строку повної перевірки декларації можливе в межах строків, визначених абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу.
Суд зазначає, що Порядок № 56 у пункті 14 розділу ІІІ не містить положень щодо строків, проте такі положення містились у попередніх редакціях Положення № 56.
Так, фактично абзаци перший та другий пункту 12 розділу ІІІ Порядку № 56 у редакції станом на момент прийняття спірних рішень, містять норми аналогічні абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу у попередніх редакціях Порядку № 56.
Судом встановлено, що рішенням відповідача № 1346 від 30.11.2017 року було продовжено з 05 грудня 2017 року на 30 календарних днів строк повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 роки, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу слідчого управління Національної поліції в Донецькій області
Суд зазначає, що у вказаному рішенні відсутнє посилання на те, відповідь на які саме запити та яка інформація, що є необхідними для проведення перевірки, не надійшли до відповідача.
Отже, враховуючи викладене та те, що рішення про проведення перевірки щодо позивача було прийнято 05.10.2017 року, 60-ти денний строк на проведення такої перевірки сплив 04.12.2017 року.
З урахуванням продовження строку вказаної перевірки на 30 календарних днів, вона повинна була бути проведена у строк не пізніше 03.01.2018 року.
Проте, спірні рішення прийнято відповідачем лише 18.01.2019 року, тобто з пропуском вказаного строку перевірки, встановленого Порядком № 56, більш як на рік.
Ухвалою суду від 12.08.2019 року відповідача було зобов'язано надати суду пояснення щодо дотримання під час проведення повної перевірки декларацій позивача за 2015-2016 роки, строків, встановлених Порядком № 56.
Відповідач вимоги суду не виконав, вказані пояснення не надав.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані рішення на предмет їх дотримання вимогам приписів ч. 2 ст. 2 КАСУ, ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд відзначає, що відповідачем не доведено того, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також своєчасно, тобто протягом розумного строку, оскільки прийняті з порушенням пункту 12 розділу III Порядку № 56, статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 2 КАСУ, ч. 2 ст. 19 Конституції України, отже, позовні вимоги щодо визнання їх протиправними та скасуванню є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відкликати з Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань обґрунтовані висновки, затверджені рішеннями НАЗК, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Суд зазначає, що НАЗК не є органом, до повноважень якого належить встановлення наявності умислу чи вини як складової суб'єктивної сторони злочину в діях суб'єкта декларування при заповненні декларації.
При проведенні перевірки декларацій суб'єктів декларування НАЗК встановлює ознаки корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, а в рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації вказуються встановлені на підставі інформації, отриманої в межах проведеної перевірки, фактичні дані.
Отже, саме по собі скасування рішень відповідача судом буде належним та достатнім способом захисту прав позивача.
Механізм відкликання обгрунтованих висновків НАЗК чинним законодавством України не передбачений.
Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що ним взагалі не було заявлено жодних позовних вимог про скасування вказаних обгрунтованих висновків відповідача та не додано їх до матеріалів справи.
У межах даної справи, зобов'язання судом відповідача відкликати з Національного антикорупційного бюро України обґрунтованих висновків, затверджених рішеннями НАЗК, за відсутності такого механізму у чинному законодавстві, буде втручанням у повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача відкликати з Національного антикорупційного бюро України обгрунтований висновок від 18.01.2019 року, затверджений протоколом № 04 засідання Національного агентства від 18.01.2019 року (рішення № 76) та з Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань обгрунтований висновок від 18.01.2019 року, затверджений протоколом № 04 засідання Національного агентства від 18.01.2019 року (рішення № 77) - відмовити.
Враховуючи задоволення двох немайнових вимог позивача з чотирьох, позивачу, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає відшкодуванню сума судового збору у розмірі 1 536,80 грн.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджений Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 року № 56, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.01.2019 року № 76 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу слідчого управління Національної поліції в Донецькій області».
Скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.01.2019 року № 77 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу слідчого управління Національної поліції в Донецькій області».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) 1 536 (три тисячі сімдесят три) гривні 80 (вісімдесят) копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (адреса місцезнаходження: бульв. Дружби народів, 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452).
Повне рішення складено 10 жовтня 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч