про повернення без розгляду заяви про забезпечення позову
17 жовтня 2019 року № 320/5649/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)
16.10.2019 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить:
- заборонити вчинення будь-яких дій щодо нарахування ГУ ДФС у Київській області вимог про сплату богру (недоїмки) з ЄСВ платнику податків - ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання, суд зазначає наступне.
Як вбачається з заяву про забезпечення позову, остання підписана представником позивача адвокатом І. ОСОБА_2 .
До заяви про забезпечення позову на підтвердження повноважень представника позивача додано завірену копію ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 20.05.2019 серії КВ НОМЕР_1 415584 адвокатом Поліщук Іриною Анатоліївною завірену копію.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон №5076) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
На підставі підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36.
Так, у типовій формі ордеру передбачено реквізит “назва органу, у якому надається правова допомога”.
Отже, чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері про надання (правничої) правової допомоги, а саме в графі “назва органу, в якому надається правова допомога”.
Дослідивши доданий до позовної заяви ордер на надання правничої (правової) допомоги від 20.05.2019 серії КВ № 415584 судом встановлено, що у вказаному документі у графі “назва органу, у якому надається правова допомога” зазначено “адміністративній справі”, що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, у Київському окружному адміністративному суді.
Суд зазначає, що в ордері на надання правничої (правової) допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 83190935) та від 05.06.2019 у справі №9901/487/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 82703509).
Так, у вказаних постановах Велика Палата зазначила про те, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, оскільки у доданому до заяви ордері не вказано про те, що адвокат Поліщук Ірина Анатоліївна уповноважена надавати позивачу правову допомогу в Київському окружному адміністративному суді, суд дійшов висновку про те, що заява від імені позивача підписано особою, яка не має права на її підписання.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд зазначає, що структура вказаної норми є чіткою та однозначно закріплює умови її реалізації судом.
З огляду на те, що заява від імені позивача підписана особою, яка не має права її підписувати, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Відповідно до статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
2. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
3. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
4. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 7 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду позивачу.
Суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №320/5649/19 повернути без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.