про залишення позовної заяви без розгляду
16 жовтня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1377/19
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
відповідач - Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольга Леонідівна - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови,-
30 вересня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6 офіс 19), якою просить суд: "1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України; 2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 59847079 від 20 серпня 2019 року; 3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 768 грн. 40 коп., та судовий збір в розмірі 576,30 грн. за забезпечення позову".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року було вжито заходи забезпечення позову.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 вересня 2019 року з бухгалтерії Головного управління ДФС у Закарпатській області позивачу було повідомлено, про надходження постанова від 05 вересня 2019 року ВП № 59847079, що винесена приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. З даної постанови позивач дізналася, що 20 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни було відкрито виконавче провадження № 59847079 на підставі вчиненого приватним нотаріусом Київської області Колейчик В.В. виконавчого напису № 3172 від 01 серпня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості в розмірі 18739,31 грн.. З авторизованої системи виконавчого провадження № 59847079 позивачу стало відомо, що 20 серпня 2019 року винесено постанову приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною про відкриття виконавчого провадження. Позивач вказує, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження не отримувала, а тому оскаржити її в десятиденний термін не могла, а відтак вважає, що строк слід обчислювати з дати автоматизованої системи виконавчого провадження з якої 25 вересня 2019 року позивачу стало відомо про відкриття виконавчого провадження. Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, оскільки вона винесена всупереч вимогам статті 24 частини 2 Закону України "Про виконавче провадження" не за місцем проживання/перебування боржника або знаходження її майна.
16 жовтня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Заява обґрунтована тим, що позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 серпня 2019 року, яку у відповідності до рекомендованого поштового відправлення особисто отримала 27 серпня 2019 року, а звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав 26 вересня 2019 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду (а.с.а.с. 32, 33).
Окрім цього, суд вважає за необхідне вказати, що станом на час прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній справі, судом не вирішувалось питання щодо поновлення пропуску строків звернення позивачем до адміністративного суду, оскільки позивачем було наведено обставини за яких строк звернення до суду вважався не пропущеним.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30), про судове засідання 15 жовтня 2019 року позивач був повідомлений. На час проведення судового засідання, позивач не повідомив суд причин неявки.
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 29), про судове засідання 15 жовтня 2019 року відповідач був повідомлений. На час проведення судового засідання, позивач не повідомив суд причин неявки.
Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд констатує, що належних доказів, які б свідчили про поважність неявки в судове засідання учасників справи, суду не надано.
А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає проведенню такого засідання.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 287 КАС України регулюються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно із статтею 287 частинною 1 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до статті 287 частини 2 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.
Викладене в сукупності зумовлює висновок, що строк для звернення до суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця є спеціальним строком, який в даному випадку обмежується десятиденним терміном.
Предметом оскарження є постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 59847079 від 20 серпня 2019 року (а.с.а.с. 70, 74).
На оскарження такого виду постанови державного виконавця передбачено 10-денний строк з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач вказує, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження не отримувала, вважає, що строк слід обчислювати з 25 вересня 2019 року, оскільки з даних Автоматизованої системи виконавчого провадження позивачу стало відомо про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження.
Однак, у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0209418516000, 27 серпня 2019 року позивачем було отримано особисто постанову про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить особистий підпис із зазначенням прізвища - ОСОБА_1 (а.с. 34).
Вказане підтверджується витягом з офіційного сайту "Укрпошта" відстеження поштового відправлення за трек-номером 0209418516000, з якого вбачається, що позивачу особисто було вручено поштове відправлення 27 серпня 2019 року (а.с. 35).
Таким чином, доводи позивача, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження не отримувала, а строк звернення до суду з даним позовом слід обчислювати з 25 вересня 2019 року, спростовано належними та допустимими доказами.
Суд зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Зазначені ОСОБА_1 підстави пропуску не можуть бути визнані поважними, оскільки суд не вбачає об'єктивних непереборних перешкод, які унеможливлювали звернення до належного суду у найкоротший строк з моменту отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме до 06 вересня 2019 року (включно).
З позовом про оскарження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 59847079 від 20 серпня 2019 року ОСОБА_1 у відповідності до поштового штемпелю на конверті, звернувся до суду 26 вересня 2019 року, тобто з пропуском як встановленого КАС України десятиденного строку на звернення до суду у спорах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (а.с. 19).
Інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.
Окрім того, що наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.
На підставі вищенаведеного, суд вважає відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов'язок, при встановленні факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122,123, 240, 248 256, 287 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6 офіс 19) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
СуддяС.Є. Гаврилко