Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 жовтня 2019 р. Справа№200/9859/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27А, ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви від 03.05.2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та не застосування відповідачем підвищення розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком, нарахувати та виплатити позивачу пенсію із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, та з урахуванням підвищення в розмірі 12% відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", починаючи з моменту звернення із заявою про перехід з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, а саме з 03.05.2018 року.
Ухвалою від 12 серпня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання на 04.09.2019 року, клопотання позивача про поновлення процесуальних строків для звернення до адміністративного суду - залишено без задоволення, клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - залишено без задоволення.
04.09.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача.
04.09.2019 року судом відкладено судове засідання до 09 жовтня 2019 року.
Сторони про дату, час і місце судового засідання по справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні.
Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що перебуває з 21.04.2011 року на обліку відповідача як отримувач пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». 03 травня 2018 року позивач перейшов з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. У травні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відомостей по нарахуванню його пенсії. 31.05.2019 року відповідач надав інформацію щодо нарахування пенсії позивача, що при розрахунку застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014,2015,2016 роки без підвищення пенсії за відстрочку в її призначенні. Дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
В установлений судом строк відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Зазначив, що позивач перебуває на обліку управління з 21.04.2011 як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної за нормами п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обчисленої у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі звернення позивача від 01.04.2016 року позивачу проведено перерахунок пенсії. З 03.05.2018 року на підставі заяви позивача про переведення на пенсію за віком ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України №1058. Зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України №1058-IV визначена ч. 2 ст. 40 цього Закону середня заробітна плата для призначення пенсії, тобто за два календарні роки, що передують року звернення, застосовується лише у випадку переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Вважає, що відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки. Стосовно посилань позивача щодо незастосування до позивача підвищення до пенсії, передбаченим ч. 1 та 3 ст. 29 Закону України №1058 зазначив, що на час звернення із заявою від 03.05.2018 року про переведення на інший вид пенсії ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років. Таким чином, підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до положень ч.1 ст. 29 Закону №1058 відсутні.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 16.08.1997 року, РНОКПП НОМЕР_1 ), є пенсіонером за віком, що не оскаржується сторонами, отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 10-11/.
Відповідач - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 42711861) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Як встановлено судом та підтверджено наявними матеріалами справи позивач перебував на обліку управління з 21.04.2011 року як отримувач пенсії за вислугу років.
03.05.2018 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення/перерахунок пенсії для переходу з пенсії за вислугу років на пенсії за віком. (а.с. 42)
На звернення позивача з питань пенсійного забезпечення відповідач надав відповідь листом від 31.05.2019 року №807/17/Д-01-01-01, якою повідомив, що 03.05.2018 року позивач звернувся до управління із заявою №1294 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058. В заяві на перерахунок пенсії №1294 від 03.05.2018 року позивачем дописано замість перерахунку здійснити переведення на пенсію за віком. З 03.05.2018 року позивача переведено на пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 26 Закону України №1058. Розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням загального стажу 46 років 22 дні (стаж враховано по 31.03.2018 року), та заробітної плати за період з 01.07.2000 по 31.03.2018 року, з 03.05.2018 став складати 4981,43 грн., де: коефіцієнт стажу - 0,46000, середньомісячний заробіток - 10572,36 грн. (середній заробіток за 2016 рік - 3764,40 грн., інд. К-т з-ку - 2,80851), розмір пенсії за віком - 4864,29 грн., доплата за понаднормовий стаж - 118,14 грн. (1074,00 * 11%), загальний розмір пенсії за віком - 4981,43 грн. з 01.03.2019 року проведено масову індексацію пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058. Розмір пенсії став складати 5808,18 грн., коефіцієнт стажу - 0,46000, середньомісячний заробіток - 12369,60 грн. (проіндексований середній заробіток за 2016 рік - 4404,35 грн., інд. к-т з-ку - 2,80851), розмір пенсії за віком - 5690,04 грн., доплата за понаднормовий стаж - 118,14 грн. (1074,00 * 11%), загальний розмір пенсії за віком - 5808,18 грн.
Отже, спірним питанням є застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та не застосування відповідачем підвищення розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсія за вислугу років передбачена нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі також - Закон N 1788-XII).
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Згідно статті 5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з ч. 2 статті 40 Закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 з урахуванням змін, внесених Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як передбачено пунктом 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу по 31.12.2017 застосовується у разі призначення пенсії в період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
Згідно з пунктів 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Однак у випадку із заявою позивача мало мати місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому мав враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком). При обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог статті 40 Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати працівників в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення. У даному випадку відповідач повинен був призначити інший вид пенсії за іншим законом, а не, як вважає, здійснювати переведення з одного виду пенсії на інший, а отже пенсійний орган має враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком.
Суд зазначає, що статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена 31.10.2018 Великою Палатою Верховного Суду у справі №876/5312/17 .
Частиною 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 зазначеного Закону (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід з іншого виду пенсії за іншим Законом, тому не підлягають застосуванню положення ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних правовідносин, а показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, відповідач не обґрунтовано застосував показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, що призвело до зменшення розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09 червня 2015 року (справа № 21-550а14).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Приписи частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV визначають, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.29 Закону №1058 особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:
на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
Суд вважає, що оскільки позивач у 2011 році реалізував своє право виходу на пенсію, то звернення позивача із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком у 2018 році, не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки з 2011 року по 2018 рік він отримував пенсію за вислугу років.
Аналогічне застосування норм права відображено у постановах Верховного Суду: від 03.07.2018 у справі №336/613/16-а (2-а/336/76/2016); від 18.09.2018 у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18).
Так, у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №336/613/16-а (2-а/336/76/2016) колегія суддів дійшла висновку, що такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому і не може бути застосований при обчисленні пенсії новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18) колегія суддів дійшла висновку, що для підвищення пенсії на підставі ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо призначення пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви від 03.05.2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, та зобов'язання здійснити перерахунок ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком, нарахувати та виплатити позивачу пенсію із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки з 03.05.2018 року. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 384,20 грн. підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27А, ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призначення пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви від 03.05.2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком, нарахувати та виплатити позивачу пенсію із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки з 03.05.2018 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) 15 жовтня 2019 року. Судове рішення у повному обсязі складено та підписано 15 жовтня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Троянова