Справа № 127/15358/18
Провадження №11-кп/801/1218/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 жовтня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2019 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,
Оскаржуваною ухвалою обвинуваченому ОСОБА_7 , 1950 року народження, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб до 02.11.2019.
Адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційній скарзі стверджує, що ризики, на які вказує сторона обвинувачення, є лише припущеннями. Посилається на те, що клопотання про продовження строку тримання його підзахисного під вартою не подавалось, а сторона захисту клопотала про можливість обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням того, що останній є особою похилого віку, пенсіонером та вже тривалий час перебуває під вартою. Обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не може бути єдиним виправданням тримання ОСОБА_7 під вартою. Апелянт просить скасувати ухвалу суду та змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ обвинуваченого та його захисника на підтримку апеляційної скарги, прокурора, потерпілого та його представника, які заперечили проти задоволення апеляційних вимог, перевіривши матеріали контрольного кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Як слідує з матеріалів провадження, судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018020020001697, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 .
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як слідує з наведеної норми, закон не вимагає наявності подання клопотання про продовження строку тримання особи під вартою.
Під час розгляду кримінального провадження прокурором було заявлено усне клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, була заслухана думка прокурора та представника потерпілого, яка підтримала клопотання прокурора, виступ обвинуваченого та його захисника для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом першої інстанції в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Також судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілого та свідків.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність продовження строку тримання під вартою для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 процесуальних обов'язків. Більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Посилання апелянта на пенсійний вік обвинуваченого, тривалий період утримування останнього під вартою та відсутність ризиків не спростовують висновків суду та однозначно не можуть бути беззаперечними підставами для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 дотримався вимог кримінального процесуального закону, розглянув питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою та постановив ухвалу у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повної і об'єктивної оцінки наявних у суду матеріалів та з врахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а не інший більш м'який запобіжний захід, як того просить апелянт, має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Під час апеляційного перегляду підстав для скасування ухвали суду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2019 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Судді (підписи)
Згідно з оригіналом
Суддя