Справа № 127/18141/19
Провадження № 33/801/782/2019
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Клапоущак С. Ю.
Доповідач: Рибчинський В. П.
16 жовтня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,
за участю ОСОБА_1 , адвоката Ліханової О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №090429 від 18 червня 2019 року о 08.15 год. в м. Вінниці по вул. Брацлавська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Logan», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на промені світла, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №090430 від 18 червня 2019 року о 08.15 год. в м. Вінниці по вул. Брацлавська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Logan», номерний знак НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами Замостянським ВДВС від 10.04.2018, чим порушив вимоги 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2019 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення допущені при складанні протоколу серії БД №090429 від 18 червня 2019 року, а також на спростування перебування його в стані алкогольного сп'яніння висновком КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер» «Соціотерапія» складеним в присутності працівників поліції, просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративну справу в частині притягнення його до адміністративної відповідальності закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №090429 від 18 червня 2019 року о 08.15 год. в м. Вінниці по вул. Брацлавська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Logan», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на промені світла, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України..
Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №090429 від 18 червня 2019 року, від підпису якого ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, останній був ознайомлений з його змістом, та отримав його копію, права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому роз'яснені.
В протоколі ОСОБА_1 зауважив, що з даним протоколом незгоден, оскільки патрульні відмовились везти його на освідування, проте зазначене не відповідає дійсності та спростовується відеозаписом з нагрудної камери.
Відтак посилання апелянта на те, що патрульні поліцейські не пропонували йому на місці пройти освідування на стан сп'яніння, не заслуговують на увагу, оскільки у працівників поліції виникли цілком обґрунтовані та об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 , підлягав огляду на стан наркотичного сп'яніння, про що свідчили такі ознаки як тремтіння пальців рук, не реагування зіниць очей на світло, що відповідає п.2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й пройти його виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395).
Інспектором поліції протокол про адміністративне правопорушення складений саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з відмовою водія від проходження огляду, поліцейський, діючи у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, вказавши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
За таких обставин, посилання апелянта на те, що перебування його в стані наркотичного сп'яніння спростовується висновком КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» складеним в присутності працівників поліції на увагу не заслуговують, оскільки протокол щодо нього був складений за відмову від проходження медичного огляду, а не керування в стані наркотичного сп'яніння.
Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, і на думку апеляційного суду, є ніщо іншим як бажанням уникнення відповідальності за вчинене.
Таким чином, враховуючи вказані вище вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього, а протокол про адміністративне правопорушення розглянутий судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні доказів, які у своїй сукупності і взаємозв'язку разом з дослідженими в суді апеляційної інстанції доказами є достатніми для прийняття рішення про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський