Номер провадження: 11-кп/813/14/19
Номер справи місцевого суду: 506/468/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 на вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.10.2017 року в кримінальному провадженні №12017160350000142 від 12.05.2017 року, -
встановив:
оскаржуваним вироком:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Садове Окнянського району Одеської області, громадянин України, із неповною середньо освітою, не одружений, оформлюючий документи для навчання в професійному ліцеї, маючий задовільні матеріальне становище та стан здоров'я, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
та
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Садове Окнянського району Одеської області, громадянин України, із неповною середньо освітою, не одружений, періодично працюючий на сільгоспроботах, маючий задовільні матеріальне становище та стан здоров'я, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнані винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та їм призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України, неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік з покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не обирався.
Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 17.11.2017 року про виправлення описки у вироку в резолютивній частині оскаржуваного вироку, в абзаці третьому, словосполучення «виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою» - виключено.
Згідно з оскаржуваним вироком районного суду, неповнолітні обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнані винними в тому, що вони, 09.05.2017 року близько 00:10 годин, перебували поблизу господарства ОСОБА_11 , розташованого в с.Садове Окнянського району Одеської області, та вели розмову, в ході якої, за пропозицією першого, домовились викрасти металобрухт, у вигляді металевої рами від автомобіля, що знаходився на узбіччі дороги, біля паркану господарства ОСОБА_11 . Після цього, вони, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, у вказану добу, близько 00:30 годин, підійшли до паркану господарства ОСОБА_11 , звідки з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрали брухт чорного металу, у вигляді металевої автомобільної рами, загальною вагою 54 кілограми, по ціні 4 гривні 30 копійок за 1 кілограм, а всього викрали на загальну суму 232 гривні 20 копійок, чим завдали потерпілій матеріальних збитків на зазначену суму. Викраденим майном обвинувачені в подальшому розпорядились на власний розсуд.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність вини, кваліфікацію дій засуджених, просив вирок суду першої інстанції змінити в частині покладання на неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обов'язку щодо виконання заходів, передбачених пробаційною програмою, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, в резолютивній частині вироку слова «виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою» виключити. Так, прокурор вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» від 07.09.2016 року №1492 - VIII положення, пов'язані із застосуванням пробаційних програм набирають чинності з 01.01.2018 року, як і постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 24 «Про затвердження Порядку розроблення та реалізації пробаційних програм». Прокурор зазначає, що вироком районного суду на неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покладено обов'язки щодо виконання заходів, передбачених пробаційною програмою, застосування яких Законом передбачено з 01.01.2018 року. Таким чином, прокурор стверджує, що під час ухвалення вироку судом застосовано закон, який не підлягає застосуванню, у зв'язку з чим вирок суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; захисникаОСОБА_7 , в інтересах обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора; вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги, але положеннями ч.2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у скоєнні ним кримінального правопорушення, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами і, ці обставини ніким не оспорювалися.
Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо дослідження доказів, апеляційним судом не встановлено, а тому ці обставини, як і юридична кваліфікація скоєного обвинуваченими кримінального правопорушення не є предметом апеляційного розгляду.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з положеннями ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши вирок, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи прокурора про неправильне застосування районним судом вимог закону про кримінальну відповідальність обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є обґрунтованими, з огляду на таке.
Так, вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.10.2017 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнані винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та їм призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України, неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік з покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Однак, відповідно до Закону України Закону № 1492-VIII від 07.09.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» - положення щодо застосування пробаційних програм набирали чинності з 1 січня 2018 року, а також з 1 січня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 24 «Про затвердження Порядку розроблення та реалізації пробаційних програм».
Таким чином, зазначені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті оскаржуваного рішення від 18.10.2017 року районним судом дотримані не були, оскільки суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, зокрема при звільненні від відбування покарання з випробуванням поклав на неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обов'язок, передбачений п. 4 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, застосування якого Законом України передбачено лише з 01.01.2018 року.
Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 17.11.2017 року про виправлення описки у вироку Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.10.2017 року в резолютивній частині зазначеного оскаржуваного вироку, в абзаці третьому, словосполучення «виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою» - виключено.
Підставою для постановлення зазначеної ухвали про виправлення описки суд першої інстанції вказав технічну причину, але фактично суд першої інстанції при цьому вийшов за межі своїх повноважень та змінив постановлений ним же вирок.
З огляду на викладене та вимоги ч. 2 ст. 404 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування зазначеної ухвали.
Однак, апеляційний суд, враховуючи вищевикладене, не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що у даному випадку, суд ухвалюючи вирок застосував закон, який не підлягає застосуванню, що ніяким чином не може бути визнано технічною помилкою.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно положень ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, зокрема є застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора, оскаржуваний вирок суду змінити, виключивши з резолютивної частини вироку слова «виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою», а ухвалу суду першої інстанції про виправлення описки скасувати.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 , - задовольнити.
Вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.10.2017 року в кримінальному провадженні №12017160350000142 від 12.05.2017 року, яким ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнані винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України - змінити, виключити з резолютивної частини вироку слова «виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою».
На підставі ч. 2 ст. 404 КПК України, ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 17.11.2017 року про виправлення описки у резолютивній частині вироку Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.10.2017 року відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , - скасувати.
В іншій частині вирок районного суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3