Номер провадження: 11-сс/813/1635/19
Номер справи місцевого суду: 947/21905/19 1-кс/11917/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2019 р., якою в рамках кримінального провадження №12019160000000713 від 18.07.2019 р. відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Удобне Білгород-Дністровського району Одеської обл., громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2013 р.н., працюючого водієм ТОВ «Тирас», зареєстрованого: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених обставин судом 1-ої інстанції.
Зазначеною ухвалою слідчого судді в рамках кримінального провадження №12019160000000713 від 18.07.2019 р. було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Оденській області ОСОБА_10 та продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.11.2019 р. включно відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, специфіку, наслідки скоєного у виді смерті чотирьох осіб та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання винуватим, не зменшились та продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та вчинення іншого кримінального правопорушення, а застосування відносно підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених вище ризиків неможливе.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 зазначила, що не погоджується із оскаржуваною ухвалою слідчого судді з огляду на наступне:
- досудове розслідування зазначеного кримінального провадження затягується, оскільки на теперішній час, з моменту ДТП, проведена лише судово-медична експертиза, а інші експертизи, зокрема, авто-технічна, трасологічна та експертиза щодо технічного стану автомобіля не проведені;
- слідчий суддя залишив поза увагою те, що її підзахисний раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, малолітній син підозрюваного 2013 р.н. потребує хірургічного втручання у зв'язку із необхідністю відновлення зору;
- існування на теперішній час ризиків того, що ОСОБА_7 , залишаючись на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як і існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого йому злочину, не є доведеним органом досудового розслідування.
Посилаючись на вищевикладене, захисникпросить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 199 КПК України передбачено що, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому, ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що слідчий зазначених вище вимог кримінального процесуального законудотримався, адже клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного обґрунтовано належним чином, а його доводи підтверджуються доданими до нього доказами.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З огляду на те, що питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, яка на теперішній час не змінювалась, знайшло своє підтвердження під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 19.07.2019 р. та вказана ухвала стороною захисту в апеляційному порядку не оскаржувалась, що свідчить про її згоду зі встановленим слідчим суддею фактом доведеності органом досудового розслідування наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 , апеляційний суд не знаходить підстав для розгляду та надання оцінки протилежним доводам захисника.
Так, ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а саме в тому, що він 18.07.2019 р. приблизно о 08:20 год., порушуючи правила безпеки дорожнього руху, зокрема, вимоги п.п. 2.3.«б», 10.1, 12.1, 16.13 ПДР України, керуючи вантажним самоскидом «IVECO MAGIRUS», р/н НОМЕР_1 , у денний час доби та в умовах необмеженої видимості, здійснюючи рух по лівій смузі свого напрямку руху по асфальтобетонному сухому дорожньому покриттю автодороги М15 «Одеса-Рені7» в Білгород-Дністровському районі Одеської області, де організований двохсторонній двохрядний рух у кожному напрямку, наближаючись до 68 км автодороги та нерегульованого перехрестя «КПП Староказаче-Б.Дністровський», вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, постійно не стежив за дорожньою обстановкою та перед виконанням повороту ліворуч та початком виїзду на зустрічну смугу не переконався у безпеці свого маневру для інших учасників дорожнього руху, почав виконувати маневр повороту ліворуч на автодорогу «КПП Староказаче-Б.Дністровський» у напрямку м. Білгород-Дністровський, при цьому «зрізуючи» кут перехрестя, виїхав на смугу зустрічного руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно швидкість руху керованого ним транспортного засобу не зменшив, не надав дорогу автомобілю «VOLKSWAGEN JETTA», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_12 та скоїв з ним зіткнення, внаслідок якого водій та пасажири зазначеного автомобіля, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та малолітня ОСОБА_15 отримали тілесні ушкодження, від яких померли на місці пригоди.
Колегією суддів встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, на теперішній час не зменшились.
Так, апеляційний суд погоджується із доводами слідчого судді, викладеними в мотивувальній частині ухвали (а.с. 67) та наголошує, що в зазначеному провадженні не зменшились ризики того, що підозрюваний ОСОБА_7 може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також здійснення незаконного впливу на потерпілих в зазначеному провадженні, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, відповідальність за який передбачена у виді основного покарання - позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та додаткового - у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк до 3 років; злочин призвів до тяжких наслідків, зокрема, загибелі чотирьох осіб, серед яких - малолітня дитина; підозрюваному відомі особи потерпілих, а також їх анкетні дані.
Що стосується висновків слідчого судді про існування в зазначеному провадженні ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, апеляційний суд наголошує на тому, що вказаний ризик органом досудового розслідування доведений не був та є припущенням, натомість, підозрюваний ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що, відповідно до письмових пояснень потерпілих осіб - ОСОБА_16 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (а.с. 10-11; 12-13; 14-15 та 16-17 відповідно) та інших матеріалів провадження, ні зі сторони підозрюваного, ні зі сторони керівництва підприємства, на якому ОСОБА_19 працевлаштований, не здійснювалось жодних спроб відшкодування майнової та моральної шкоди у зв'язку із загибеллю близьких осіб потерпілих.
Окрім того,відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження строку застосування на даній стадії досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання продовжуючим існування ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Апеляційний суд приймає до уваги та вважає такими, що заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, проте зазначає, що вказані вище обставини хоча й характеризують особу останнього з позитивної сторони, однак, враховуючи обставини вчинення інкримінованого йому злочину, не зменшують вищенаведені ризики та не можуть слугувати підставою для обрання відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу.
Водночас, на теперішній час досудове розслідування зазначеного кримінального провадження триває, необхідний час для проведення ряду експертних досліджень та інших слідчих дій, надання сторонам доступу до матеріалів кримінального провадження та виконання вимог ст. 290 КПК України, складення та вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
На думку суду апеляційної інстанції, зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що до теперішнього часу не відпали ризики можливого переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на потерпілих в зазначеному провадженні, з огляду на що слідчий суддя в ухвалі та апеляційний суд в судовому засіданні прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що слідчим були дотримані вимоги ст.ст. 184, 199 КПК України при подачі клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , а слідчим суддею зроблені правильні висновки щодо необхідності задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, колегія суддів вважає, що слідчий суддя об'єктивно врахував всі обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , продовження існування доведених органом досудового розслідування ризиків та дійшов правильного висновку про необхідність продовження останньому строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2019 р., якою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, продовжений строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.11.2019 року включно - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4